Про це повідомило Foreign Affairs.

На сьогодні зарано казати, що військовий конфлікт точно буде або є неминучим, але офіційні заяви Пекіна змінилися. Останніми місяцями в уряді оприлюднили нові закони про військову готовність, нові бомбосховища в містах по той бік Тайванської протоки, знову збільшили на 7,2% оборонний бюджет, а також заявили про нові офіси “Мобілізації національної оборони”.

Попри те, що казати про конфлікт рано, – ігнорувати заяви Сі Цзіньпіня “було б нерозумно”.

Зміни законів та пропозиції “чорних списків” для активістів

1 березня до “двосесії”, коли на засідання долучаються Всекитайські збори народних представників і Народна політична консультативна конференція Китаю, опублікували есе у провідному журналі Комуністичної партії Китаю під назвою “Під керівництвом думки Сі Цзіньпіна про зміцнення армії ми будемо просуватися переможно”. У ній стверджувалося, що “модернізацію національної оборони та армії має бути прискорено”.

В есе завуальовано критикували США: “Перед лицем війн, які можуть бути нам нав’язані, ми повинні говорити з ворогами мовою, яку вони розуміють і використовують – перемога, щоб здобути мир і повагу. У новій ері Народна армія наполягає на застосуванні сили, щоб припинити бойові дії… Наша армія славиться тим, що вміє битися і має сильний бойовий дух. З пшоном і гвинтівками вона розбила армію Гоміндану, оснащену американською технікою. Вона перемогла ворога номер один у світі, озброєного до зубів на корейському полі битви, і розіграла могутні та величні бойові драми, які шокували світ і змусили плакати привидів і богів”.

У грудні 2022 року Пекін оприлюднив новий закон, який дозволить Народно-визвольній армії (НВАК) легше активувати свої резервні сили та інституціоналізувати систему поповнення бойових частин у разі війни. За словами аналітиків Лайла Голдштейна і Натана Вехтера, це може свідчити про те, що Китай міг винести уроки стосовно мобілізації на прикладі невдач Росії.

Також у лютому 2023 року вищий дорадчий орган Всекитайських зборів народних представників прийняв рішення про коригування застосування деяких положень кримінально-процесуального закону до військових під час війни. Воно може надавати Центральній Військовій комісії повноваження для коригування положення законодавства включно з “юрисдикцією, захистом і представництвом, примусовими заходами, порушенням справ, розслідуванням, переслідуванням, судом і виконанням вироків”.

Нині неможливо передбачити, як це рішення буде використано. Потенційно його можуть використовувати проти осіб, які виступають проти захоплення Тайваню, або для змушення китайців підтримувати рішення Сі Цзіньпіня під час війни. Також рішення можуть використовувати, аби претендувати на юридичну юрисдикцію над потенційно окупованою територією, такою як Тайвань.

З кінця 2022 року в Китаї відкрили низку офісів мобілізації національної оборони або ж центри вербування. Вони з’явилися в Пекіні, Фуцзяні, Хубеї, Хунані, Внутрішній Монголії, Шаньдуні, Шанхаї, Сичуані, Тибеті та Ухані.

На протилежному боці Тайванської протоки почали будувати або модернізувати бомбосховища і принаймні один “шпиталь швидкої медичної допомоги” за даними китайських державних ЗМІ. У провінції Фуцзянь й ще кілька міст стали забороняти доступ іноземних IP-адрес до урядових вебсайтів, можливо, щоб перешкодити відстеженню підготовки Китаю до війни.

На “двосесії” популярний блогер-ультранаціоналіст Чжоу Сяопінь запропонував план створення “чорного списку активістів”. До нього запропоновано додавати активістів, що виступають за незалежність, і політичних лідерів Тайваню.

Потенційно перелік дозволяв би вбивство осіб із чорного списку, включно з віцепрезидентом Тайваню Вільямом Лай Чінг-те, “якщо вони не змінять свій спосіб життя”. Пізніше блогер заявив, що його пропозицію прийняли під час конференції та передали відповідним органам для оцінки та розгляду.

Ще у 2014 році лідер Китаю хвалив Чжоу за “позитивну енергію” його єреміад проти Тайваню та США. Єреміади – великий літературний твір, в якому засуджується стан суспільства, викриваючи його вади та його брехливу мораль, де пророкують його швидкий занепад.

Збільшення бюджету на військові потреби

Прем’єр-міністр Лі Кацян оголосив, що на 2023 рік передбачено 224,8 мільярда доларів на військовий бюджет, що на 7,2% більше, ніж торік. Він закликав посилити “підготовку до війни”.

До того ж, Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем миру заявляв, що Пекін насправді занижує кількість витрачених коштів на оборону. У 2021 році КНР стверджувала, що виділила для цих цілей 209 млрд доларів, але інститут звітував про справжню цифру у 293,4 мільярда доларів. Проте навіть офіційна цифра Китаю перевищує військові витрати всіх тихоокеанських союзників США разом узятих: Австралії, Японії, Філліпін, Південної Кореї та Таїланду.

Найпоказовіші чотири заяви Сі Цзіньпіня

Лідер Китаю виголосив чотири промови. В одній з них він описав “похмурий геополітичний ландшафт”, де виділив США як супротивника Китаю. Сі закликав приватні підприємства служити військовим і стратегічним цілям країни. Він повторив, що вважає об’єднання Тайваню та материка “життєво важливим для успіху своєї підписної політики”, аби добитися “великого омолодження китайського етносу”.

Перша промова відбулася 6 березня. За його словами, створено промислову базу Китаю для боротьби та конфлікту.

“У найближчий період ризики та виклики, з якими ми стикаємося, лише зростуть і стануть серйознішими, – попередив він. – Тільки тоді, коли всі люди думають в одному місці, наполегливо працюють в одному місці, допомагають одне одному в одному човні, об’єднуються як один, наважуються боротися та добре борються, вони зможуть продовжувати здобувати нові та більші перемоги”.

Сі Цзіньпін додав, що для досягнення цих “більших” перемог він буде правильно скеровувати приватний бізнес щодо інвестування в проєкти, які держава вважає пріоритетними.

У промові він прямо розкритикував США, порушивши свою практику не називати Вашингтон супротивником, за винятком історичного контексту. За його словами, США та їхні союзники є основними причинами поточних проблем Китаю, оскільки вони “запровадили стримування з усіх напрямків, оточення та придушення проти нас, що створило безпрецедентні серйозні виклики для розвитку нашої країни”.

Погіршення відносин між США та Китаєм свідчить, що Пекін явно готується до нової, більш конфронтаційної ери.

Під час другої промови 5 березня Сі Цзіньпін виклав бачення самодостатності Китаю, яке пішло значно далі, ніж будь-яке з його попередніх обговорень на цю тему. Він заявив, що крок до модернізації країни залежить від подолання технологічної залежності від іноземних економік, зокрема США та інших індустріальних демократій.

Це також стосується припинення залежності від імпорту зерна та промислових товарів. На сьогодні Китай залежить від імпорту для більш ніж третини чистого споживання продовольства.

У третій промові 8 березня лідер Китаю заявив, що країна має зосередити інноваційні зусилля на зміцненні національної оборони та створити мережу національних резервних сил, які можна використати під час війни. Також він закликав до кампанії “Національна оборонна освіта”, посилаючись як приклад на Рух подвійної підтримки, кампанію комуністів 1943 року з мілітаризації суспільства в районі їхньої бази Яньань.

Четверта промова, яка відбулася 13 березня, твердила, що “суттю” великої кампанії омолодження Сі Цзіньпіня було “об’єднання батьківщини”. Він натякав на зв’язок між поглинанням Тайваню та заявами зробити Китай знову великим.

Можна простежити, що Сі Цзіньпінь посилює свою десятилітню кампанію, аби подолати ключову економічну та технологічну залежність від демократичного світу під проводом США. Глава Китаю робить необхідні кроки в очікуванні нового етапу ідеологічної та геостратегічної, за його словами, “боротьби”.

“Повідомлення про підготовку до війни та прирівнювання національного відродження до об’єднання знаменують новий етап у політичній кампанії війни, спрямованої на залякування Тайваню. Він явно готовий застосувати силу, щоб захопити острів. Залишається незрозумілим, чи вважає він, що зможе це зробити, не ризикуючи неконтрольованою ескалацією зі Сполученими Штатами”, – пише видання.