Про це йдеться у матеріалі Bloomberg.

Минулого місяця Варшава несподівано заборонила імпорт українського зерна після тижнів вуличних протестів польських фермерів через надлишок зерна, який спровокував обвал цін.

Після цього обмеження запровадили також в Угорщині, Словаччині та Болгарії.

Заборона Польщі мала на меті гарантувати, що їх підтримка України не відштовхне виборців, – розповів один із польських посадовців. За його словами, у правлячій партії країни “Право та порядок” зростає тривога щодо того, що вони втрачають підтримку населення за шість місяців до виборів.

Попри те, що “Право і Справедливість” зберігає перевагу в опитуваннях напередодні голосування, запланованого на жовтень, підтримка політсили все ж може послабитись.

Довгий бастіон непохитних католицьких консерваторів Польщі, її база у сільській місцевості була вирішальною для успіху на виборах відтоді, як партія прийшла до влади у 2015 році. Перспектива залишити розлючених фермерів у біді не є частиною плану перемоги.

Одним із поштовхів до дій є нещодавнє зростання підтримки в опитуваннях ультраправого альянсу Конфедерації, який виступає проти Європейського Союзу та спрямував громадську настороженість щодо напливу українських біженців і необмеженої військової допомоги Києву.

Лідер “Права та Справедливості” Ярослав Качинський висловив занепокоєння навіть тоді, коли позитивно оцінив ембарго на зерно, заявивши, що “жорстке рішення” зрештою допоможе Києву.

“Це не в інтересах наших друзів, щоб Польща занурилася в кризу – і щоб ми побачили, що до влади тут приходять люди, які змінять політику радикальної підтримки України”, – сказав Качинський перед громадянами.

Європейський Союз, який засудив цей крок за потенційне порушення торговельної політики блоку, з тих пір уклав угоду зі східними членами, які ввели заборону, забезпечуючи транзит товарів до інших держав-членів. Угода, до якої приєдналася Румунія, передбачає термін обмеження експорту – тепер включаючи пшеницю, кукурудзу, ріпак, соняшник і соняшникову олію – до червня, який можна продовжити до кінця року.

Початкові односторонні дії Польщі відбулися трохи більше ніж через тиждень після того, як президент України Володимир Зеленський прибув до Варшави із державним візитом 5 квітня, демонструючи постійну єдність, оскільки Київ шукає боєприпаси та техніку. Президент Польщі Анджей Дуда заявив у своїй промові, що ніщо не розділить двох сусідів.

Але ембарго ставить Україну, яка вже бореться з хиткою угодою з Росією щодо дозволу на постачання з портів Чорного моря, у безвихідь – цього сезону близько 7% її експорту кукурудзи та пшениці пішло до Польщі.

Зеленський під час телефонної розмови з президентом Європейської ради Шарлем Мішелем засудив обмеження та зажадав їх зняти.

“Штучне і незаконне обмеження торгівлі з Європейським Союзом б’є по Україні, яка протистоїть російській агресії, як економічно, так і політично”, – сказав Зеленський.

Тим часом польські фермери продовжують протести на прикордонних переходах, критикуючи потік українського зерна, який знижує ціни. Роберт Вінніцкий, один із лідерів Конфедерації, приєднався до протестувальників, поклавши провину на “Право і Справедливість” за те, що вони допустили хвилю “неякісних” продуктів.

“Польські фермери страждають, тому що не можуть продати своє зерно. Українське зерно змішується з польським і як таке потім продається в магазини, на заводи для споживання поляками”, – сказав Вінніцкий журналістам після зустрічі з фермерами, які зібралися на українському кордоні в селі Медика в березні.

Скептицизм громадськості підтверджується в деяких опитуваннях. Приблизно чверть людей, опитаних на замовлення газети Rzeczpospolita напередодні першого року війни, сказали, що їхні погляди на українських біженців потьмяніли за попередні шість місяців.

Згідно з опитуванням Kantar, проведеним 14-19 квітня, “Право і справедливість” випереджає головну опозиційну партію “Громадянська платформа”, очолювану колишнім президентом Європейської ради Дональдом Туском, із 35% підтримки проти 27%. Опитування засвідчило, що Конфедерація стабільно тримається на рівні 7%, тоді як близько 15% респондентів не визначилися з вибором.

Уряд Польщі відповів, взявши у приціл свого улюбленого ворога, Європейську комісію, з якою він постійно конфліктує через стандарти верховенства права, заявивши, що виконавча влада ЄС не спромоглася допомогти фермерам.

Своєю чергою, Туск звинуватив адміністрацію в тому, що вона зняла з себе провину в кризі. “Рік тому у нас ще був серйозний шанс розв’язати проблему українського зерна разом з ЄС у спосіб, який би допоміг Україні, але не загрожував інтересам Польщі”, – сказав Туск минулого місяця на мітингу в Ліпсько.