Про це поінформували в прес-службі Торгово-промислової палати України.

Це пов’язано з тим, що в Україні завершився перехідний період після підписання Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС, протягом якого українські виробники мали право використовувати зазначені назви. Оскільки це не українські назви-бренди, тепер експорт “коньяку” і “шампанського” здійснюватися не буде.

“Враховуючи, що в Україні закінчився перехідний період після підписання Угоди про ЗВТ, ТПП України припиняє видавати сертифікати на напої під назвою коньяк, арманьяк, граппа, бренді де херес”, – сказано в повідомленні.

Відтепер з України буде експортуватися вино ігристе і бренді (відповідно до кодів класифікації зовнішньоекономічної діяльності).

Згідно з додатком 3 регламенту Європейського парламенту і Європейської ради, країнами походження, які можуть використовувати назви “коньяк”, “арманьяк”, “граппа”, “бренді де херес”, визначені відповідно Франція, Італія та Іспанія.

Варто зазначити, що у вересні цього року Верховна Рада України підтримала в другому читанні і в цілому законопроєкт про правову охорону географічних назв-брендів. Згодом він був підписаний президентом Володимиром Зеленським. Мета законопроєкту – запровадження належної охорони права інтелектуальної власності на географічні назви-бренди, що передбачено Угодою про асоціацію з ЄС.

Так, підписавши цю Угоду, Україна взяла на себе зобов’язання охороняти європейські географічні бренди від підробки. Це означає, що наша країна, наприклад, погоджується, що шампанське може бути виготовлено тільки з винограду, що росте у французькому регіоні Шампань. Відтак, українські виробники повинні перейти на світову практику і називати свої вина ігристими

Українські географічні назви також отримають правову охорону в країнах ЄС (в список увійдуть гуцульська овеча бринза, мелітопольська черешня, закарпатське вино, карпатський мед та інше).

Угода про зону вільної торгівлі України з ЄС набула чинності з 1 січня 2016 року. Положення цієї Угоди містяться в розділі IV Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, який називається “Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею”.

  • Українські виробники, які займаються виготовленням сиру фета, запропонували для нього нову назву – набіл. Необхідність пошуку нової назви виникла у зв’язку з імплементацією Угоди про асоціацію з Європейським союзом. Фета захищена в ЄС як географічне позначення. У зв’язку з цим з 2023 року українські компанії не матимуть права так називати свій продукт.