Про це повідомило NRK.
За словами очільниці PST Беате Гангос, особливу загрозу для розвідки Норвегії несе Росія. Вона наголосила, що незабаром буде річниця російського вторгнення. Хоча дипломатичні та економічні зв’язки із Заходом розірвано – розвідувальна загроза з боку росіян й досі існує.
“Немає сумніву, що умови праці стали дещо складнішими після початку війни, оскільки більшість людей привернуло до неї більше уваги. Але у нас немає причин хвилюватися менше, ніж рік тому. Я думаю, що зараз буде важливо розглянути інші способи, якими Росія може скористатися для отримання інформації”, – заявила Ганос.
Москва зацікавлена отримувати інформацію, досвід, секретні дані та відомості про критичну інфраструктуру країни.
“Це інформація, яку вони можуть використати з часом для нападу на нас”, – зауважила керівниця PST.
Беате Гангос підкреслила, що цілями російської розвідки можуть стати навчальні заклади, інформаційні компанії та політичні діячі.
“Існує також певна діяльність, яка не пов’язана з незаконними діями. Це можуть бути стратегічні придбання та операції впливу. Будуть використовуватися різноманітні методи, щоб впливати на нашу ситуацію і впливати на нас”, – підсумувала керівниця.
- Норвегія має намір збільшити витрати зі свого суверенного фонду для допомоги Україні. Найближчими роками виділятимуть кошти для фінансування військової та громадянської підтримки України.
