Джерело: Reuters
Виступаючи у Сінгапурі, Лі зазначив, що світ достатньо великий для Китаю та США, щоб розвиватися разом — зауваження, які він зробив через кілька днів після того, як відмовився зустрітися зі своїм американським колегою для прямих переговорів.
Глава міноборони КНР зауважив, що Китай і США мають різні системи і відрізняються багато у чому іншому, одначе це не повинно утримувати обидві сторони від пошуку “точки дотику та спільних інтересів для розвитку двосторонніх зв’язків і поглиблення співпраці”.
“Незаперечно, що серйозний конфлікт або протистояння між Китаєм і США стане нестерпною катастрофою для світу”.
Відносини між Вашингтоном і Пекіном напружені через низку питань, включаючи демократично керований Тайвань, територіальні суперечки в Південно-Китайському морі та обмеження президента Джо Байдена на експорт напівпровідникових мікросхем.
Коли делегати на саміті обговорювали ризики аварій і прорахунків на тлі цієї напруженості, ВМС США заявили, що китайський есмінець здійснив “небезпечні” маневри поблизу військового корабля США в Тайванській протоці 3 червня.
Збройні сили Китаю розкритикували Сполучені Штати та Канаду за “навмисне провокування ризику”.
Індійсько-тихоокеанське командування США повідомило, що американські та канадські кораблі працюють у звичайному режимі, визнаючи принци свободи відкритого моря.
3 червня міністр оборони США Ллойд Остін у своїй промові на саміті дорікнув Китаю за відмову вести військові переговори, залишивши супердержави в глухому куті через розбіжності.
Остін заявив, що діалог “це не нагорода, а необхідність”.
Лі був більш стриманим у своїй промові, хоча він і ледве завуальовано критикував Сполучені Штати, звинувачуючи “деякі країни” в посиленні гонки озброєнь і навмисному втручанні у внутрішні справи інших.
Після промови Лі китайський дипломат у відставці Цуй Тянькай закликав Сполучені Штати “пом’якшити розгортання” сил поблизу Китаю, як акт “доброї волі”, аби відновилися переговори на високому рівні щодо оборони між двома наддержавами.
Зауважимо, 22 травня міністерство закордонних справ КНР закликало Сполучені Штати Америки “мати правильне розуміння Китаю, піти йому назустріч” та відновити двосторонні відносини.
17 травня президент Сполучених Штатів Америки Джо Байден заявив, що зустрінеться з президентом Китаю Сі Цзіньпіном, проте не уточнив, коли саме це відбудеться.
Минула зустріч між лідерами двох країн відбулася 14 листопада 2022 року. Тоді напередодні саміту G20 на Балі зустрілися президент США Джо Байден і лідер Китаю Сі Цзіньпінь. Глави двох наддержав потиснули один одному руки в готелі на Балі перед їхньою особистою зустріччю.
На початку травня цього року міністр закордонних справ Китаю Цінь Ган заявив, що стабілізація китайсько-американських відносин є вкрай необхідною після того, як серія “помилкових слів і вчинків” вкотре заморозила відносини.
Під час зустрічі в Пекіні з послом США Ніколасом Бернсом Цінь акцентував, що Вашингтон має скоригувати своє ставлення до тайванського питання та припинити руйнування принципу “одного Китаю”.
Відповідаючи на запитання про зауваження, речник Держдепартаменту США Ведант Пател зауважив, що Бернс “передав приватно”, що не було змін у підході США, зокрема, щодо політики “одного Китаю”, відповідно до якої Вашингтон офіційно визнає дипломатичним шляхом Пекін, а не Тайбей.
Бернс говорив про сфери, де країни можуть співпрацювати, включаючи зміну клімату, глобальну охорону здоров’я та продовольчу безпеку.
Відносини між двома найбільшими економіками світу впали до мінімуму у 2022 році, коли колишня спікерка Палати представників США Ненсі Пелосі відвідала демократично керований Тайвань, який вважає острів своєю територією.
У відповідь Пекін перервав кілька офіційних каналів зв’язку зі Сполученими Штатами. Напруженість спала в листопаді, коли лідери Джо Байден та Сі Цзіньпін зустрілися на саміті G20 в Індонезії та пообіцяли частіше вдаватися до діалогу.
Водночас нещодавно посол США в Китаї Ніколас Бернс заявив, що Сполучені Штати хочуть, аби Пекін тиснув на Росію, щоб вона припинила війну проти України. Бернс наголосив, що Китай мусить підштовхнути Росію до виведення усіх своїх військ, “щоб Україна могла повернути всю свою територію і знову бути повністю суверенною в усіх аспектах цього слова”.
Своєю чергою, президент Чехії Петр Павел заявив, що попри “мирні заклики” Китаю, цій країні навряд чи можна довірити роль посередника у встановленні “довготривалого та справедливого миру”.
Зауважимо, нещодавно канцлер Німеччини Олаф Шольц закликав лідерів ЄС зменшити свою залежність від Китаю. Він звинуватив уряд Пекіна, що той все більше виступає у ролі суперника та конкурента, а не партнера.
Водночас Брюссель запропонував запровадити санкції проти китайських компаній за підтримку російської військової машини – уперше з початку повномасштабної війни проти України, що, ймовірно, посилить напруженість у відносинах з Пекіном.
Натомість 26 квітня в ООН відбулося голосування за резолюцію, в якій згадувалася військова агресія Росії проти України. Серед тих, хто підтримав документ – Китай, Вірменія, Бразилія та Угорщина.
- Міністр закордонних справ Китаю Цінь Ган застеріг від “емоційного погляду” на війну в Україні й заявив, що єдиний вихід – залишатися спокійними й раціональними та створити умови “для політичного вирішення”.
- Міністр закордонних справ Цінь Ган прокоментував новини щодо можливого внесення китайських компаній до 11-го пакету санкцій від Євросоюзу, заявивши, що Китай “суворо й сильно” відреагує на це.
- Вражені тісними зв’язками Китаю з президентом РФ Володимиром Путіним і його репресіями всередині країни, європейські країни встановлюють нові обмеження на китайський експорт та інвестиції в тактиці, яка більше відповідає стратегії, яку підтримує Вашингтон.
- 10 травня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну формує розрахунки Китаю щодо можливого вторгнення на Тайвань.
