Про це, зокрема, повідомляють американське видання The New York Times та міжнародне агентство Reuters із посиланням на звіт Swiss Re – однієї з найбільших перестрахувальних компаній у світі.
Компанія розробила кілька сценаріїв очікуваного впливу змін клімату на глобальний ВВП до 2050 року.
Згідно зі звітом, вони виглядають так:
• зниження ВВП на 18%, якщо не буде вжито заходів щодо пом’якшення наслідків кліматичних змін (це найгірший сценарій, який може стати реальністю при підвищенні температури на планеті на 3,2°C);
• зниження на 14%, якщо будуть вжиті хоч якісь пом’якшувальні заходи (сценарій може стати реальністю за умови підвищення температури на 2,6°C);
• зниження ВВП на 11%, якщо будуть вжиті ширші пом’якшувальні заходи (це можливо при підвищенні температури на 2°C);
• зниження ВВП на 4% при досягненні цілей Паризької кліматичної угоди (не допустити підвищення середньої глобальної температури на планеті більше, ніж на 1,5°C).
Як пише The New York Times, скорочення річного обсягу світової економіки унаслідок змін клімату до 2050 року може скласти близько 23 трлн доларів (при зниженні ВВП до 14%).
“Підвищення температури, ймовірно, призведе до значного скорочення світового добробуту до 2050 року, оскільки врожайність падає, поширюються хвороби, а моря унаслідок зростання рівня води поглинають прибережні міста… Згідно зі звітом Swiss Re, однієї з найбільших у світі перестрахувальних компаній, до 2050 року наслідки змін клімату можуть призвести до скорочення обсягів виробництва в світовій економіці на 11-14% у порівнянні з темпами зростання без кліматичних змін. Це становить близько 23 трлн доларів скорочення річного обсягу світової економіки”, – йдеться в статті видання.
У Swiss Re зазначають, що найбільше можуть постраждати країни Азії. Наприклад Китай за найгіршого сценарію (при підвищенні температури на 3,2°С) ризикує втратити майже 24% свого ВВП до 2050 року.
Водночас найбільша економіка світу, США, за того ж сценарію може втратити близько 10% ВВП. Такі ж втрати експерти прогнозують для Канада та Великої Британії.
Втрати Європи могли б скласти близько 11% ВВП. При цьому, за оцінкою експертів, економіки Фінляндії чи Швейцарії менш вразливі (6%), ніж, наприклад, Франції або Греції (13%).
Компанія у своєму звіті наголошує, що зміна клімату “становить найбільшу довгострокову загрозу для світової економіки”. Проте вплив може бути зменшено, якщо будуть здійснені рішучі дії для досягнення цілей, поставлених у Паризькій кліматичній угоді.
Спеціалісти Swiss Re також дослідили, як наслідки змін клімату можуть вплинути на економіку 48 країн (що представляють 90% світової економіки).
Крім оцінки очікуваного впливу кліматичних ризиків на економіку кожної країни, у Swiss Re також оцінили вразливість країн перед екстремально посушливими і вологими погодними умовами. Також було оцінено здатність країни справлятися з наслідками кліматичних змін. У сукупності ці результати дозволили скласти рейтинг стійкості країн до наслідків зміни клімату.
Виявилося, що країни з економікою, що розвивається, в екваторіальних регіонах найбільше постраждають від підвищення температури.
Найбільш вразливими країнами в цьому контексті є Малайзія, Таїланд, Індія, Філіппіни та Індонезія.
А найменш вразливими є країни північної півкулі з розвиненою економікою: зокрема, США, Канада, Швейцарія та Німеччина.
Україна в цьому рейтингу стійкості країн до наслідків змін клімату знаходиться на 26 позиції.
За найгіршого кліматичного сценарію (при підвищенні температури на планеті на 3,2°C) наша країна може втратити до 6% ВВП до середини століття, а за найкращого – 0,2%.
- Сполучені Штати Америки 19 лютого цього року офіційно знову приєдналися до Паризької кліматичної угоди, звідки країну торік вивів колишній президент США Дональд Трамп.
- 22 квітня в Білому домі оголосили про будівництво нових 500 електрозаправних станцій та популяризацію електрокарів, як автомобілів майбутнього у світлі боротьби зі змінами клімату.
- Президент США Джо Байден анонсував амбітну кліматичну ціль для своєї країни: до 2030 року вдвічі скоротити викиди парникових газів в атмосферу.
- Країни-члени Європейського союзу погодили новий кліматичний закон, згідно з яким до 2030 року планується скоротити викиди парникових газів в атмосферу принаймні на 55%.