Про це повідомляє The Wall Street Journal.
27 грудня президентка Тайваню Цай Ін Вень заявила, що у 2024 році призов збільшать до повного року з нинішніх чотирьох місяців.
Це було надзвичайно важке рішення, — сказала Цай. Мир залежить від національної оборони, а національна оборона залежить від усього населення”.
Оголошення про призов було зроблено через день після того, як Китай скерував понад 70 бойових літаків поблизу Тайваню, що, за словами китайських військових, було відповіддю на невизначену “змову та провокацію з боку США та Тайваню”. Днем раніше президент Байден підписав законопроєкт про оборонну політику, який дозволяє виділяти до 10 мільярдів доларів протягом п’яти років для фінансування продажу зброї та військового обладнання Тайваню, а також для навчання та іншої допомоги острову у сфері безпеки.
Рішення стало результатом дворічних дискусій, зазначила Цай. Військові аналітики США вже давно закликають Тайбей розглянути питання про продовження призову у разі китайського вторгнення. Дискусії прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, яке дехто в Тайвані сприйняв як тривожний дзвінок.
Білий дім привітав зміну призову, яка, за словами речника, “акцентує прихильність Тайваню самообороні та посилює стримування”. Речник підтвердив зобов’язання США допомогти Тайбею у збереженні його обороноздатності, але також попередив, що Вашингтон виступає проти будь-яких односторонніх змін статус-кво Тайванем або Китаєм.
Цай заперечила, що тиск США зіграв роль в остаточному рішенні щодо призову, але вона визнала міжнародну зацікавленість у готовності острова захистити себе від китайської агресії.
Приблизно 80 000 тайванців щорічно проходять військову службу. Після закінчення навчання вони приєднуються до понад двох мільйонів резервістів острова. Тайвань має постійну армію чисельністю близько у 180 000 армійців, тоді як китайська армія налічує близько двох мільйонів солдатів.
На Тайвані молоді люди все частіше сприймали військову службу як застарілий і марнотратний тягар. Протягом 2000-х років Тайбей поступово скорочував тривалість обов’язкової служби в межах плану зрештою перейти на повністю добровольчу армію.
Труднощі з вербуванням армійців означали, що призов ніколи не припинявся повністю. Тим часом зростання напруженості в Тайванській протоці шириною у 100 миль, яка відділяє Тайвань від материкового Китаю, викликало сумніви щодо здатності острова захистити себе від нападу.
Вторгнення Росії в Україну в лютому сколихнуло багатьох на Тайвані та додало нової ваги закликам американських військових посадовців щодо необхідності зміцнення оборони острова. Цай наголосила, що Тайвань звернув увагу як на рішучість українського народу захищати свою Батьківщину, так і на рівень підготовки українських військ.
Ця комбінація “дала світу достатньо часу, щоб надати допомогу, якої потребує Україна”, – пояснила вона.
Зауважимо, 22 листопада міністр оборони Китаю Вей Фенхе наголосив своєму американському колезі Ллойду Остіну, що Тайвань знаходиться в центрі основних інтересів Китаю і є “червоною лінією”, яку не можна перетинати.
10 серпня КНР завершила військові навчання навколо Тайваню. Утім, Китай оголосив, що має намір проводити біля острова регулярне патрулювання.
Проте вже 15 серпня китайська армія оголосила про додаткові навчання поблизу Тайваню. Про них заявили на тлі неоголошеного візиту законодавців США, які зустрілися з президенткою острова Цай Ін Вень.
Своєю чергою, міністр закордонних справ Тайваню Джозеф Ву заявив, що Китай проводив навчання, щоб підготувати вторгнення. Він вважає, що для цього КНР відпрацьовував повітряні та морські навчання навколо острова.
28 серпня у Міністерстві оборони Тайваню заявили, що виявили 23 китайські літаки та вісім китайських кораблів, котрі маневрували навколо Тайваню в неділю, оскільки Пекін продовжує військову діяльність поблизу острова.
Зокрема, йшлося про сім китайських літаків, які перетнули середню лінію Тайванської протоки, яка є умовною межею між двома сторонами.
Китай ніколи не виключав застосування сили, щоб поставити Тайвань під свій контроль.
Вже 1 вересня військові Тайваню вперше збили безпілотник, який у четвер увійшов у повітряний простір поблизу острова біля китайського узбережжя, після того, як уряд пообіцяв вжити жорстких заходів для боротьби зі збільшенням таких провокацій. Раніше Тайвань здійснив попереджувальні постріли по безпілотнику, незабаром після того, як президентка Цай Ін Вень наказала військовим вжити “рішучих контрзаходів” проти, як вона назвала, китайських провокацій. Тоді дрон повернувся до Китаю після попередження. Це був перший випадок, коли попереджувальні постріли було зроблено в такому інциденті.
- Тайвань відкинув модель “одна країна — дві системи”, яку пропонує Пекін як основу для мирного возз’єднання.
- Напередодні саміту G20 на Балі вперше особисто зустрілися президент США Джо Байден і лідер Китаю Сі Цзіньпінь. Особиста розмова тривала понад три години, лідери намагались зменшити високу напруженість і краще зрозуміти пріоритети одне одного на найближчі роки. Зокрема сторони погодились, що необхідно спільно протидіяти застосуванню чи загрозі застосування ядерної зброї в Україні.
- 8 листопада США і Тайвань розпочали дводенні зустрічі “віч-на-віч” у Нью-Йорку, спрямовані на зміцнення торговельних та економічних зв’язків у період загострення напруженості між Вашингтоном і Пекіном.
- Нових генералів президента Китаю Сі Цзіньпіна, можливо, обрано через їхню політичну лояльність до нього, однак ці зв’язки можуть служити й плану вторгнення на Тайвань.
