Тайвань, Південна Корея, Ісландія і Німеччина: уроки боротьби з COVID-19

Про уроки, які повинні винести країни на даному етапі епідемії, розповідається в матеріалі американської медіакомпанії CNN. # Букви публікують повний переклад статті.

З початком епідемії звичне життя обрушилося в усьому світі. Від поширення коронавіруса, як від ефекту доміно, блокувалося все більше країн. Більшість країн йшли однаковим шляхом: заперечення, незграбні перші реакції й, кінець кінцем, карантин.

Дивно, що в глобалізованому світі на цей рахунок було засвоєно так мало уроків, особливо в перші тижні епідемії, коли шанси запобігти поширенню інфекції до таких масштабів залишалися високими. Частково через це і сталися подальші спалахи захворювань у багатьох країнах, від чого загинуло багато людей.

Оскільки сьогодні велика кількість країн розмірковує про поступове зняття обмежень, все ще залишаються уроки, які повинні бути вивчені.

Ось ці 12 уроків:

Тайвань

Тайвань розташований за 180 кілометрів від узбережжя материкового Китаю. Спалах коронавірусу на Тайвані міг бути катастрофічним. За оцінками американського Університету Джона Хопкінса (JHU), в кінці січня острів був на другому місці за кількістю хворих у світі. На сьогодні на Тайвані, де проживає близько 24 мільйонів осіб, зареєстровано всього 390 випадків, шість з них — смертельні.

Стримати епідемію вдалося без жорстких обмежень, таких як карантин, закриття шкіл і дитячих садків.

У порівнянні з США, найбільш постраждалою країною у світі з 26 тис. смертей, то при підході Тайваню у США могло б бути тільки 83 випадки. Хоч Тайвань і має високоякісну систему охорони здоров’я, його успіх полягає в готовності, рішучих швидких діях, центральному командуванні та суворому відстежуванні контактів.

Урок № 1: Будьте готові

Готовність Тайваню ґрунтувалася на досвіді боротьби зі спалахом гострого респіраторного синдрому SARS у 2003 році. Тоді на острові загинула 181 особа. Після цього був створений спеціалізований центрально-епідеміологічний командний центр, який міг бути активований для координації дій в разі нової епідемії. Ще одне підтвердженням того, що Тайвань мав намір випередити поширення коронавіруса: центр був активований ще 20 січня, за день до того, як острів підтвердив першу інфекцію.

Оскільки центр вже довів свою ефективність, це дозволило вжити рішучих заходів, не затягуючи прийняття рішень тривалими політичними процесами. Згідно зі списком, опублікованим Журналом Американської медичної асоціації (JAMA), протягом трьох тижнів було створено план із понад 120 кроками. Цей список сам по собі може служити інструкцією до того, що робити під час епідемії.

Урок № 2. Будьте швидкими

Тайвань почав діяти задовго до того, як 21 січня був підтверджений перший випадок зараження COVID-19. За три тижні до того, як Китай повідомив Всесвітню організацію охорони здоров’я (ВООЗ) про випадки зараження коронавірусом, тайванські чиновники почали огляд пасажирів при посадці на наявність симптомів лихоманки та пневмонії. На острові почали попереджати щодо поїздок в Ухань 20 січня, і вже через два дні, як і раніше маючи тільки один підтверджений випадок, чиновники почали інформувати громадськість на щоденних брифінгах.

Через тиждень після першого випадку Тайвань почався електронний моніторинг людей, поміщених на карантин, за допомогою випущених урядом мобільних телефонів і було оголошено про обмеження перельотів з провінцією Хубей, столицею якої є Ухань. Приблизно кожен день після цього до кінця лютого уряд приймав нові заходи для запобігання поширенню вірусу.

На Тайвані було зареєстровано лише 329 випадки коронавірусу, коли 1 квітня були введені жорсткі заходи соціального дистанціювання.  Для порівняння, у Великобританії вже 20 березня було 335 смертей і понад 3 тисяч випадків, коли прем’єр-міністр Борис Джонсон оголосив, що паби та ресторани, а також школи та дитячі садки потрібно закрити. І оскільки Великобританія не проводить широкого тестування, вважається, що справжня кількість інфекцій набагато вище, ніж вказано в офіційних дані.

Урок № 3: Тестування і карантин

Влада провела широке тестування і відстеження контактів заражених людей, помістивши їх всіх в карантин. У Тайвані активно тестували всіх, хто сходив з круїзних лайнерів, і навіть перевіряли людей з діагнозом грип або пневмонія, щоб переконатися, що діагноз був поставлений вірно.

Урок № 4. Використання даних і технологій

“Скоординована відповідь уряду при повній співпраці його громадян поєднувалася з використанням великих даних і технологій”, – сказав CNN ад’юнкт-професор педіатрії  Стенфордського університету медицині Джейсон Ван. Ван вивчив політику суспільної охорони здоров’я і став співавтором звіту JAMA про відповідні дії Тайваню.

Зокрема, Тайвань об’єднав інформацію про національне медичне страхуванні з митними та імміграційними базами даних для створення попереджень в реальному часі, щоб допомогти ідентифікувати вразливі групи населення.

“Наявність хорошої системи даних щодо стану здоров’я допомагає в моніторингу поширення захворювання і дозволяє своєчасно виявляти його. Коли хтось звертається до лікаря з приводу респіраторних симптомів, в національній базі даних медичного страхування буде запис про це. Стає простіше відстежувати групи ризику”, – сказав Ван.

Тайвань використав обов’язкові онлайн-звіти та реєстрації протягом 14 днів після поїздки. Також запровадили “цифрову огорожу” для майже 55 тисяч осіб, які були поміщені під домашній карантин. Таким чином, якщо людина, яка повинна дотримуватися карантину, відходила занадто далеко від будинку, — звучав сигнал тривоги. Методи технологічного стеження, які використовуються на Тайвані й іншими урядами, викликали заклопотаність з боку груп громадянського суспільства щодо права на приватність.

Ісландія

У багатьох країнах пройти тест на коронавірус може бути практично неможливо, якщо ви не хворі. Але в Ісландії — не так. В Ісландії діагностують кожного, хто хоче пройти тест. Влада заявляє, що повсюдне тестування має вирішальне значення для низького рівня інфекцій і смертності. В Ісландії було інфіковано близько 1700 осіб, і тільки 8 померли.

Урок № 5: Будьте агресивні

Реакція Ісландії на коронавірус була інноваційною. Це була швидка і ретельна реакція. Як і на Тайвані, швидкість прийняття рішень передбачала введення суворих обмежень для людей. Люди могли зустрічатися групами по 20 осіб, але повинні були дотримуватися дистанції від двох метрів один від одного. Хоча університети були закриті, школи й дитячі сади продовжували працювати, що дозволило більшій кількості батьків продовжувати ходити на роботу.

“З самого початку, коли ми діагностували перший випадок, ми працювали відповідно до нашого плану. План полягав у агресивній діагностиці людей, з їх подальшою ізоляцією, і відстеженням контактів. Також для контролю ми залучили поліцію”, – сказав головний епідеміолог Ісландії Торольфур Гуднасон.

“Ми виявили, що понад 60% випадків сталося серед тих, хто був поміщений на карантин. Тобто, це показало, що відстеження контактів і карантин були в нашому випадку ефективними заходами”, – сказав Гуднасон.

Урок № 6: Залучіть приватний сектор

В рамках державно-приватного партнерства між Національною університетською лікарнею Ісландії й біотехнологічною компанією deCODE Genetics Ісландія на ранніх етапах розробила тести та планує провести тестування 10% населення до кінця цього тижня. Дослідження, проведене в Ісландії про те, що 50% людей з позитивним результатом тесту не проявляли симптомів, наприклад, спонукали інші країни до більш жорстких дій пов’язаних із мірами соціального дистанціювання.

Карі Стефансон, генеральний директор і директор deCODE Geneticsm, повідомив CNN, що станом на понеділок за допомогою масового тестування було виявлено 528 мутацій коронавіруса. Ці мутації можуть дати уявлення про те, наскільки смертоносним стає вірус, і надати світу важливі дані.

Урок № 7: Дійте превентивно

Міністр охорони здоров’я Ісландії Свандарс Сваварсдоттір підкреслив підхід полягає в тому, щоб залишатися “на крок вперед”. Схоже, Ісландії це вдається. Після того, як 3 березня були підтверджені 6 випадків, привезені з-за кордону, Ісландія негайно вжила заходів карантину для всіх мандрівників, які поверталися з Італії, і посилила обмеження на поїздки в наступні тижні.

Комісар Національної поліції оголосив надзвичайний стан 6 березня, коли були підтверджені два нові випадки зараження всередині країни. Це дало сигнал урядовим органам про готовність діяти, при цьому не заборонялися публічні збори такими, але людей просили триматися якомога далі від масових скупчень.

Університети та коледжі були закриті 13 березня, також 16 березня були введені обмеження на збори понад 100 осіб. Ці заходи були введені після того, як було зареєстровано 61 випадок зараження.

Через три дні, влада зобов’язала всіх в’їхавших у країну пройти 14-денний карантин незалежно від того, звідки вони повертаються. Після введення всіх цих дій 24 березня було зареєстровано першу смерть. У той же день влада заборонила публічні збори за участю понад 20 осіб і закрили громадські заклади, такі як бари, басейни, музеї та спортивні зали.

Урок № 8. Використання технологій, але повага конфіденційності

Як і на Тайвані, ісландські чиновники створили додаток, щоб допомогти скласти графік поширення вірусу. Він створює журнал того, де був користувач. Користувачам не потрібно було ділитися цими даними з владою, але багато людей це робили, адже це допомогло визначити, кому загрожує небезпека.

У порівнянні з цим, реакція Великобританії була повільною. Уряд тільки зараз розробляє додаток, а до його запуску залишається ще кілька тижнів. Це ж стосується і державно-приватних партнерств.

Південна Корея

Повідомляється, що перший випадок зараження коронавірусом в Південній Кореї зафіксований приблизно в той самий час, що і в США і Великобританії. Однак, Південна Корея підтверджує близько 30 нових випадків в день, в той час як у Великобританії — близько 5 тисяч, а в США — понад 20 тисяч. Підхід тестування у всіх країнах варіюється, як і показник смертності. За даними JHU, в Південній Кореї вмирає одна людина на 100 тисяч, в той час, у Великобританії — близько 18 і 8 – в США.

Урок № 9: Ви повинні мати можливість пройти тест

За словами доктора Еома Джуна Сіка з медичного центру в Сеулі, успіх Південної Кореї значною мірою залежить від широкого тестування. ЕОМ лікує пацієнтів з коронавірусом в лікарні й входить до комітету, який консультує уряд по відповідним заходам.

“Рання діагностика, ранній карантин і раннє лікування є ключовими”, – сказав він CNN.

“Після першого підтвердженого випадку, ми розгорнули понад 500 скринінгових клінік по всій країні, відсортували підозрілі випадки та провели тести. Ми старанно працювали над створенням і обслуговуванням системи тестування”, – сказав він.

Підхід Південної Кореї до тестування також був інноваційним. Консультативна команда Eom розробила концепцію, коли тести роздавали в основному безкоштовно, такі пункти були створені по всій країні. До слова, цю модель відтворюють в деяких штатах США.

16 березня ВООЗ закликала уряди країн світу “тестувати, тестувати, тестувати”.

На той момент Південна Корея проводила масове тестування вже як кілька тижнів, і на сьогодні протестувала понад 500 тисяч осіб. Церкви один з найвищих показників у світі на душу населення. Багато країн намагаються проводити тисячі випробувань щодня. Наприклад, у Великій Британії досить складно пройти тестування за бажанням.

Південна Корея 3 січня також ввела заходи карантину і перевірки для людей, що прибувають з Уханю. Це більш ніж за два тижні до того, як підтвердився перший випадок коронавірусу в країні. Після цього влада ввела низку обмежень на поїздки.

Південна Корея також ретельно відстежувала контакти. Це здійснювалося ще легше, коли було встановлено, що велику кількість випадків можна відстежити в одній релігійній групі в місті Тегу. Це спростило відстеження контактів, і надало владі можливість визначити стратегію інтенсивного тестування.

Після того, як Тегу був визначений як епіцентр, влада була готова провести широке тестування, відстеження контактів інфікованих людей і помістити їх на карантин, щоб локалізувати вірус, перш ніж він перетворився в масштабну катастрофу, як це сталося в Європі й США.

Урок № 10. Уроки минулого

Південна Корея змогла діяти швидко, як і Тайвань і багато інших азіатських країнб, тому що вже мала досвід боротьби з епідеміями. Південна Корея в основному не постраждала від спалаху атипової пневмонії у 2003 році, але була захоплена зненацька близькосхідним респіраторним синдромом у 2015 році, коли було зареєстровано 186 випадків зараження і 38 смертей. Таким чином, для Південної Кореї спалах коронавірусу не став викликом, а між центральним урядом і провінціями була хороша координація.

Також допомогло і те, що Південна Корея є однією з найбільш технологічно розвинених країн світу. Більша частина життя там вже давно ведеться в Інтернеті, тому розробка і впровадження застосунку для моніторингу людей на карантині не було проблемою, хоча активісти там також попереджають про вторгнення в приватне життя.

Німеччина
Випадок Німеччини – інший. Країна, насправді, не змогла стримати число випадків зараження, як і сусідні країни. В Німеччині зареєстровано понад 132 тисяч підтверджених випадків, що є п’ятим за величиною епіцентром в світі. Але Німеччина змогла зберегти рівень смертності серед населення відносно низьким. Більше 3400 осіб померли від вірусу. Це близько чотирьох осіб на 100 тисяч по всій країні, що значно нижче, ніж в Італії та Великобританії.

Урок № 11. Чим слабкіше обмеження – тим більше тестів

За словами Мартіна Штюрмера, вірусолога, який очолює IMD Labor у Франкфурті, одну з лабораторій, які проводять випробування, успіх Німеччини також полягав в масовому тестуванні. Також зіграла роль добре забезпечена система охорони здоров’я. Крім того, Німеччина залучала приватний сектор, щоб проводити тестування.

“З самого початку Німеччина не обмежувала кількість лабораторій, які проводили тести. Було задіяно багато приватних компаній, тому ми змогли проводити 100 тисяч тестів в день”, – сказав Штюрмер CNN.

“Є деякі країни, які зробили це навіть краще, ніж Німеччина. Дуже важливо, що широке тестування дозволило нам побачити, що відбувається з нашим населенням. Тільки за допомогою масового тестування ви можете ідентифікувати людей, які можуть бути зараженими”, – додав Штюрмер.

Як і Тайвань, Південна Корея та Ісландія, Німеччина розробила тест на коронавірус і підготувала велику кількість наборів задовго до того, як стався перший смертельний випадок.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила в середу, що країна почне поступово знімати блокування, але планується проводити більше тестів на той випадок, якщо розширення контактів призведе до другої хвилі інфекцій. Як і в багатьох країнах, у Німеччині будуть перевіряти наявність антитіл, щоб спробувати визначити, хто може виявитися захищеним від вірусу.

Число загиблих в Німеччині залишалося відносно низьким тому, що коронавірус завозили в країну молоді люди, які відвідували Італію і Австрію. Влада змогла перевірити людей по поверненню до Німеччини і простежити їх контакти для перевірки. Досі молоді – найбільша група інфікованих: у віці 35-59 років, потім 15-34. При цьому, вірус може мати смертельні наслідки для літніх людей у ​​всьому світі.

Урок № 12. Створення потенціалу лікарень

Німеччина займає 18-е місце у світі по доступу до якісної охорони здоров’я, відповідно до індексу, опублікованому The Lancet. У той час, як Великобританія — на 23-му місці та США — на 29-му. Однак, Італія, наприклад, займає 9 місце, і країна також провела ретельне тестування, проте Італія залишається другою за величиною за чисельністю смертей на душу населення у світі після Іспанії.

У цій ситуації різниця, мабуть, полягає в потенціалі системи охорони здоров’я Німеччини. Згідно з прогнозами “Інституту показників і оцінки стану здоров’я”, в середині місяця в Німеччині буде потрібно близько 12 тисяч ліжко-місць, й вже забезпечено понад 147 тисяч, — більш ніж в 10 разів більше, ніж потрібно. На відміну від цього, у США налічується близько 94 тисяч ліжко-місць, і ще необхідно 15 тисяч.

Крім того, в Німеччині більше місць у відділеннях інтенсивної терапії, ніж в Італії. Насправді система охорони здоров’я Німеччини має настільки великий потенціал, що в німецьких лікарнях лікують людей від коронавірусу з Італії, Іспанії та Франції.

Влада змогла доставити людей навіть з помірними симптомами в лікарню задовго до того, як їх стан погіршився. Це спонукало деяких експертів замислитися над тим, чи варто лікувати людей на ранніх порах і підключати їх до апарату штучної вентиляції легенів, перш ніж їх стан погіршується.