Про це повідомило The New Yorker.

Режисерка перебувала за кордоном, коли 24 лютого Росія вдерлася до України. Кінострічку вона представила як особистий фільм-есе, де зобразила “болісне повернення додому”.

Документальна стрічка триває 17 хвилин 30 секунд. Надія Парфан розповіла, що звістка про початок російського вторгнення застав її в Дахабі, куди вона з чоловіком їздить взимку щороку.

“Мене звати Надя. Я з України. У мене вдома – зима темна і холодна. Я волію втекти кудись у тепло і повернутися навесні, коли життя знову прокидається. Цей рік був іншим. Зима 2022 року так і не закінчилася”, – каже за кадром режисерка.

Надія Парфан використала у стрічці відео ракетних ударів по Києву, яке зняли очевидці, вторгнення військової техніки РФ у Київську область, мітинги у містах, куди заходили росіяни тощо. Ще вона зняла відео на шляху повернення додому: у деокупованій від росіян Бучі та в обстрілюваному ракетами Києві.