#Букви розповідають, що відомо про цю ситуацію.
Про підручник, який рекомендують читати студентам в українських вишах і який містить оцінювальні та антинаукові судження, повідомила засновниця й очільниця громадської організації NASCO Education Діана Натхір.
Працю “Ділова кар’єра” авторства Івана Дахна знайшли у списках рекомендованої літератури за 2020 рік.
Зокрема, автор демонструє зневажливе ставлення щодо статі, національності, віку, сексуалізує жінок та транслює небезпечні ідеї.
“Ця книга має примусово-рекомендований характер прочитання для підлітків, котрі потім ідуть у світ, шукають своє в ньому місце, і транслюють це далі. Скажу відверто, я не зуміла прочитати її до кінця, я обрала лиш найважливіші для мене блоки в ній, все інше – швидко пробігла поглядом. Але і цього вистачило”, – написала Діана Натхір.
“Ділова кар’єра” та що з нею не так?
Отже, книга містить розділ, що має назву “Гендер”. Тут Іван Дахно описав своє цинічне ставлення до жінок та їхньої ролі в соціальному контексті, але подає це у вигляді професійних рекомендацій щодо взаємодії з жінками на робочому місці: “Проблема поєднання жінки і роботи є такою, яку неможливо проігнорувати”, “жінки пішли в армію, куди раніше їх не брали ніби за те, що вони неправильно розуміли команду “Ложись!”, “відчуття часу у жінок – дещо інше, ніж у чоловіків”, “у кожного начальника, який шанує себе, є секретарка … оскільки жінки є істотами капризними і такими, поведінку яких передбачити важко, то навіть наймудріший начальник не до кінця знає, які саме процеси відбуваються у голові його секретарки і як йому потрібно з нею поводитись”.
Дахно навіть класифікує секретарок: ділова жінка (“вона розумна, гарненька, ввічлива і привітлива, ніколи не запізнюється”, з цим видом автор рекомендує говорити “на рівних”), божа кульбабка (“особа віку, який встановити важко, любить побазікати, розсіяна і безмежно наївна”) і Лоліта (“дівчина, що вже неодноразово провалювалася, вступаючи на навчання до вузу, вона є дитям, якого зла доля занесла у світ дорослих людей”).
У своїй праці професор Дахто дозволяє собі давати й оцінку особистості за її зовнішнім виглядом, віком і станом здоров’я:
“Слід намагатися наймати на роботу молодих заміжніх жінок. Як правило, їм притаманне більше відчуття відповідальності за доручену роботу, ніж у незаміжніх жінок. Молоді заміжні жінки менш схильні до флірту, ніж незаміжні”.
“Якщо ж доведеться наймати вже немолодих жінок, то краще поміж них вибирати тих, хто має досвід роботи поза домом”.
“Худі дівчата менш добродушні і ефективні, ніж повненькі дівчата”.
“Слід лікарю, що опікується жіночими хворобами, оглянути кандидаток на роботу. Це допоможе уникнути у майбутньому всіляких юридичних позовів. Огляд дозволить виявити тих, хто має фізичні та психологічні проблеми, які є несумісними з тією роботою, яку доведеться виконувати”.
У відкритому листі, який підготувала Діана Натхір разом з кампанією проти сексизму в українських ЗМІ та політиці “Повага”, наголошується, що найбільш небезпечними ідеями, які транслює професор Дахно, є “об’єктивізація та сексуалізація жінок, його власні жахливі судження щодо такої непростої теми, як сексуальні домагання на робочому місці і поза його межами (де вина та відповідальність, згідно з позицією професора Дахно, завжди лежить на жінці), які він зумів винести на загал у межах підручника для молоді, формуючи в них абсолютно хибні уявлення стосовно власної ролі та ролі інших людей”.
Зокрема йдеться про висловлюваня, що “жінці-працівниці слід завжди працювати над собою, а для тих, хто цього не робить, є Окружна дорога”.
Дахно також дає низку порад жінкам, лейтмотив яких – “жіночність доречна завжди, навіть в офісі, де б жінка не працювала”. А тим, хто не хотів би “провокувати своїх співпрацівників-чоловіків”, радить “переглянути свій гардероб”, а “міні і декольте відкласти”.
Він ділиться й власними судженнями щодо інтимних стосунків на роботі та вважає, що “як правило, перший крок до інтиму на роботі роблять представниці чудесної статі”:
Серед іншого, атвтор цитує та посилається на Адольфа Гітлера, а його висловлювання вважає істинно вірними й такими, що можна застосувати в наш час:
Розділ також супроводжується недоречними жартами, наприклад:
Попри це, автор вдався до приниження за расовою та культурною ознакою:
І навіть вдається до антинаукових висновків, пов’язуючи кадри та знаки зодіаку: “Поміж роботодавців є й такі, які керуються астрологічними характеристиками знаків зодіаку, добираючи кадри. Кращими, наприклад, керівниками вважаються ті, хто має знак зодіаку Лева, Тільця чи Водолія”.
Реакція на вміст підручника
Допис Діани Натхір швидко поширився мережею та привернув чималу увагу.
Раніше підручник був у рекомендаційному переліку Львівського національного університету імені Івана Франка, Волинського національного університету, Міжрегіональної академії управління персоналом, Ізмаїльського державного гуманітарного університету та Національного авіаційнийного університету. Платформа проти сексизму в медіа та політиці “Повага” з’ясувала, що за цією книжкою у 2018 році студенти бакалаврату МАУП мусили складати іспити.
Тепер депутатка Інна Совсун повідомила, що ЛНУ імені Івана Франка видалив з сайту все, що стосується “сексистського підручника “Ділова кар’єра”.
“Спочатку він зник зі списку навчальної літератури на сайті факультету управління фінансами. Тепер видалили сторінку навчальної дисципліни повністю. На сторінці викладачки, за якою був закріплений курс “Секрети управління діловою кар’єрою”, де мали використовувати навчальний посібник “Ділова кар’єра” — цього навчального курсу більше немає”, – написала вона.
Крім цього, раніше книгу можна було придбати на порталі Yakaboo за ціною близько 360 грн. Але згодом у коментарі “Детектору медіа” компанія повідомила, що книжку вилучили з продажу.
“Оскільки наша компанія сповідує принципи безбар’єрності, зокрема і в будуванні кар’єри, та вважає неприпустими будь-які прояви гендерної нерівності, сексизму та ейджизму як у житті, так і в літературі, інформуємо, що книга знята з продажу на нашому сайті”, – зазначили в компанії.
Що відомо про автора?
У передмові до книжки професор розповідає, що два роки командував взводом на далекосхідному радянсько-китайському кордоні, а потім багато працював у освітніх закладах та на держслужбі. Ділову ж кар’єру автор “добре знає, бо … у квітні 2008 року досягнув пенсійного віку”.
“За плечима — робота у академічних та галузевих науково-дослідних закладах, державна служба, адміністративно-викладацька діяльність. Є чималий власний трудовий досвід. Зрозуміло, — як позитивний, так і негативний. Опрацьована велива кількість матеріалу, опублікованого у засобах масової інформації”, – йдеться у вступі.
Відомо, що у 2016 році Іван Дахно очолював кафедру міжнародних економічних відносин Міжрегіональної академії управління персоналом (МАУП), свідчить сайт вузу. За своє життя чоловік написав десятки книжок. А написану ним у 2001 році “Ділову кар’єру” перевидали у 2019 році.
Зараз чоловікові 73 роки, й він на пенсії.
#Букви звернулись із запитом до Міністерства освіти і науки України для роз’яснення ситуації, а також намагались зв’язатись із автором за вказаним у підрунчику контактним номером телефону, однак слухавку ніхто не бере.
- Нагадаємо, раніше стало відомо, що для бібліотек закуплять книжку про “виховання дітей”. У мережі книгу розкритикували, а експерти повідомили про наявність у виданні гендерних стереотипів.