У Києві пройшла зустріч із колишнім політв’язнем путінського режиму Володимиром Балухом: фото

#Букви відвідали захід та підготували світлини зустрічі.

До дня вшанування українського політв’язня, пов’язаний із масовими затриманнями інтелігенції у 1972 році, котрий почали відзначати за пропозицією В’ячеслава Чорновола у 1975 році, студенти Києво-Могилянської академії мали честь поспілкуватись з українським громадським активістом Володимиром Балухом.

Ініціювала зустріч громадська організація студентів та випускників НаУКМА “Спудейське братство”.

Володимир Балух народився 8 лютого 1971 року в селі Серебрянка Роздольненського району Криму. Після окупації Криму у 2014 році залишився громадянином України, відмовившись отримувати російський паспорт та залишати півострів.

Проукраїнський активіст демонстративно відмовився від отримання російського громадянства. Відомий проукраїнською позицією, громадський активіст відчував постійний тиск співробітників силових структур та тимчасової окупаційної адміністрації у Криму.

Ще в грудні 2013 року на власній садибі громадський діяч вивісив український стяг, який окупаційна влада знімала двічі.

29 листопада 2016 року Володимир Балух розмістив дошку “Вулиця Героїв Небесної сотні 18” на фасаді власного будинку, котру російська окупаційна влада вимагала зняти.

Зрештою, Роздольненський районний суд анексованого Криму у 2017 році засудив Володимира Балуха до 3 років і 7 місяців колонії загального режиму.

У наданому останньому слові активіст заявив: “Я не хочу, щоб колись мої нащадки, діти всієї України, дорікнули мені у тому, що я десь змалодушився, виявив слабкість”.

У вересні 2019 року Володимира Балуха звільнили у рамках домовленостей про обмін між Україною та РФ.

Нагадаємо, 22 грудня 2018 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила чергову резолюцію “Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна”, у якій висловила “глибоке занепокоєння повідомленнями про те, що з 2014 року влада РФ використовує тортури для отримання свідчень у політично мотивованих переслідуваннях, включно зі справою українського режисера Олега Сенцова, висловлюючи глибоке занепокоєння подальшими затриманнями та арештами Росією українських громадян, зокрема Володимира Балуха та Емір-Усеїна Куку”. Резолюції ООН вкрай рідко містять імена політв’язнів, серед відомих випадків в історії організації — згадка дисидентів Нельсона Мандели (ПАР) та Аун Сан Су Чжі (М’янма).

• 9 листопада, правозахисна організація Українська Гельсінська група відсвяткувала 45 років з дня створення. Український інститут національної пам’яті підготував історично-пізнавальне відео до цієї дати.
• Раніше ініціативна група “Першого грудня” вважає, що запроваджуючи санкції, керівництво держави виявляє цілковиту недовіру до національної правоохоронної та судової систем.
• Також в Україні представили документальний проєкт “Обличчя незалежності”, який містить понад 40 відеомонологів українських дисидентів та учасників руху опору СРСР. Вони розповідають про масові репресії й політичні розправи комуністичної влади над українською інтелігенцією у 1960−80-х роках.