У Луврі вперше презентували експонати із Національного музею Ханенків

Зображення: facebook/Мінкульт

Джерело: Міністерство культури та інформаційної політики України

У Луврі відкрилася виставка “Біля витоків сакрального образу. Ікони з Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків у Києві”, яка презентує 5 із 16 творів, привезених до Франції: чотири енкаустичні ікони на дереві VI та VII століть, які походять із монастиря Святої Катерини на горі Синай, та константинопольську мікромозаїчну ікону кінця XIII – початку XIV століття, оздоблену винятковим золотарським обрамленням.

У відомстві розповіли, що у грудні минулого року між Лувром, Міністерством культури та інформаційної політики України та посольством України у Франції було підписано меморандум про розширення співпраці та багаторівневих партнерських проєктів з музеями України. Сьогоднішня виставка є продовженням співпраці між музейними інституціями України та Франції.

Зображення: facebook/Мінкульт

Від 2022 року співпрацювали команди обох міністерств культури, фахівці з Лувра та з Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, що дозволило, в умовах найвищої секретності, перевезти до Франції шістнадцять мистецьких творів, які належать до найвизначніших в українських національних колекціях. Проєкт підтримано Фондом ALIPH.

Окрім експонування, всі шедеври сакрального мистецтва стануть об’єктом поглибленого вивчення та наукового аналізу. Міжнародний комітет, що складатиметься з українських науковців та міжнародних фахівців у цій царині, супроводжуватиме дослідження.

Виставка яскраво ілюструє завдання, які стоять перед нещодавно створеним в Музеї Лувру відділом Мистецтв Візантії та християнства на Сході. Поєднання цих п’яти ікон демонструє водночас античну спадщину, в якій бере свій початок візантійська цивілізація, та запроваджене нею глибоко оригінальне ставлення до образу, що характеризує мистецьке вираження у східному християнстві.

Про Музей Ханенків

Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків є найбільш значущою українською установою, присвяченою світовій історії мистецтва. Тут зберігається близько двадцяти п’яти тисяч творів античного, візантійського, європейського та азійського мистецтв.

Колекція завдячує своєю появою закоханим у мистецтво українським підприємцям та філантропам Богданові та Варварі Ханенкам. Свої перші придбання вони здійснили під час весільної подорожі до Італії у 1874 році. Збираючи енциклопедичну колекцію спочатку для себе, подружжя мало задум згодом зробити її доступною для широкого загалу.

Довідково. Святий Іван Хреститель, Богородиця з Дитям, Святі Сергій і Вакх та Святі Платон і Гликерія – чотири ікони з колекції Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків у Києві датуються VI-VII століттям та є ключовими для історії мистецтва живопису. Експонування цих творів у Луврі є особливою подією ще й тому, що вони належать до тих рідкісних ікон, які походять із монастиря Святої Катерини на горі Синай та зберігаються поза межами Єгипту. Створені за технологією енкаустичного живопису, ці чотири ікони є абсолютно винятковими пам’ятками найдавнішого періоду в історії іконопису.

Ще одна ікона з мікромозаїки з зображенням Святого Миколая належить до періоду Візантійської імперії кінця XIII – початку XIV століття. Ця коштовна ікона є винятковим зразком особливо делікатної техніки, яку майстерні Константинополя (сучасний Стамбул, Туреччина) почали застосовувати у другій половині XII століття. Дотепер збереглося лише близько 50 екземплярів, серед яких два – у Луврі.

• Верховний суд Нідерландів зобов’язав музей Алларда Пірсона передати Національному музею історії України “скіфське золото”. 
• Під час повномасштабної війни росіяни вивезли з України десятки тисяч культурних цінностей, процес повернення може тривати роками. Про точну кількість таких предметів стане відомо лише згодом.
• З краєзнавчого музею тимчасово окупованого Мелітополя російські загарбники викрали колекцію скіфського золота.
• У тимчасово окупованому Криму російські загарбники виставили експонати, викрадені з історико-археологічного заповідника “Кам’яна могила”, що знаходиться у Запорізькій області.