Про це повідомляє CNN.
Війна за Тайвань може залишити переможну армію США в такому ж скаліченому стані, як і переможені нею китайські сили.
Наприкінці конфлікту принаймні два авіаносці США лежатимуть на дні Тихого океану, а сучасний військово-морський флот Китаю, який є найбільшим у світі, опиниться в “руїнах”.
Це одні з висновків Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), зроблених після запуску однієї з наймасштабніших симуляцій війни, які коли-небудь проводилися щодо можливого конфлікту навколо Тайваню, демократичного острова з 24 мільйонами населення, який Комуністична партія Китаю вважає частиною своєї суверенної території, попри те, що ніколи не контролювала його.
Лідер Китаю Сі Цзіньпін відмовився виключити використання військової сили, щоб поставити острів під контроль Пекіна.
CSIS запускав цю військову симуляцію 24 рази, щоб відповісти на два фундаментальних запитання: чи вдасться вторгнення та якою ціною?
Ймовірні відповіді на ці два запитання є “негативними та величезними”, йдеться у звіті CSIS.
Водночас сценарії малюють похмуре майбутнє для Тайваню, навіть якщо китайське вторгнення не вдасться.
Хоч армія Тайваню є незломленою, вона серйозно деградувала і залишилася захищати зруйновану економіку на острові без електрики та основних послуг”, — йдеться у звіті. Армія острова зазнає втрат близько 3500 осіб, і всі 26 есмінців і фрегатів її флоту будуть потоплені.
Японія, ймовірно, втратить понад 100 бойових літаків і 26 військових кораблів, тоді як військові бази США на її рідній території зазнають нападу Китаю.
Аналітики визначили чотири головні вимоги, виконання яких призведе до поразки Пекіна:
- тайванські війська мають чинити спротив;
- США повинні мати доступ до своїх баз у Японії;
- США мусять виготовити багато протикорабельних ракет великої дальності проти китайського флоту;
- США мають озброїти Тайвань до початку війни та негайно вступити у неї власними силами.
Окрім цього, немає “української моделі” для Тайваню, – йдеться у звіті, з посиланням на те, як допомога США та Заходу повільно надходила в Україну після того, як почалося вторгнення Росії.
Як тільки війна почнеться, неможливо споряджати війська чи техніку на Тайвань, тому ситуація дуже відрізняється від ситуації в Україні. Чим би тайванці не збиралися вести війну, вони повинні мати це, коли війна почнеться.
Зауважимо, 22 листопада міністр оборони Китаю Вей Фенхе наголосив своєму американському колезі Ллойду Остіну, що Тайвань знаходиться в центрі основних інтересів Китаю і є “червоною лінією”, яку не можна перетинати.
10 серпня КНР завершила військові навчання навколо Тайваню. Утім, Китай оголосив, що має намір проводити біля острова регулярне патрулювання.
Проте вже 15 серпня китайська армія оголосила про додаткові навчання поблизу Тайваню. Про них заявили на тлі неоголошеного візиту законодавців США, які зустрілися з президенткою острова Цай Ін Вень.
Своєю чергою, міністр закордонних справ Тайваню Джозеф Ву заявив, що Китай проводив навчання, щоб підготувати вторгнення. Він вважає, що для цього КНР відпрацьовував повітряні та морські навчання навколо острова.
28 серпня у міністерстві оборони Тайваню заявили, що виявили 23 китайські літаки та вісім китайських кораблів, котрі маневрували навколо Тайваню в неділю, оскільки Пекін продовжує військову діяльність поблизу острова.
Зокрема, йшлося про сім китайських літаків, які перетнули середню лінію Тайванської протоки, яка є умовною межею між двома сторонами.
Китай ніколи не виключав застосування сили, щоб поставити Тайвань під свій контроль.
Вже 1 вересня військові Тайваню вперше збили безпілотник, який у четвер увійшов у повітряний простір поблизу острова біля китайського узбережжя, після того, як уряд пообіцяв вжити жорстких заходів для боротьби зі збільшенням таких провокацій. Раніше Тайвань здійснив попереджувальні постріли по безпілотнику, незабаром після того, як президентка Цай Ін Вень наказала військовим вжити “рішучих контрзаходів” проти, як вона назвала, китайських провокацій. Тоді дрон повернувся до Китаю після попередження. Це був перший випадок, коли попереджувальні постріли було зроблено в такому інциденті.
Тож згодом стало відомо, що Тайвань розширить обов’язкову військову службу для чоловіків, колись політично неприйнятний крок, який став обов’язковим на тлі зростання стурбованості щодо нападу Китаю та загострення конкуренції між Вашингтоном і Пекіном.
- Тайвань відкинув модель “одна країна — дві системи”, яку пропонує Пекін як основу для мирного возз’єднання.
- Напередодні саміту G20 на Балі вперше особисто зустрілися президент США Джо Байден і лідер Китаю Сі Цзіньпінь. Особиста розмова тривала понад три години, лідери намагались зменшити високу напруженість і краще зрозуміти пріоритети одне одного на найближчі роки. Зокрема сторони погодились, що необхідно спільно протидіяти застосуванню чи загрозі застосування ядерної зброї в Україні.
- Нових генералів президента Китаю Сі Цзіньпіна, можливо, обрано через їхню політичну лояльність до нього, однак ці зв’язки можуть служити й плану вторгнення на Тайвань.
- Міністерство оборони Японії організовує розробку кількох ракет великої дальності з радіусом дії приблизно до 3000 кілометрів і планує розгорнути їх у 2030-х роках.
- 1 січня колишній глава МЗС КНР Ван І у своєму першому публічному коментарі з моменту його призначення головою управління закордонних справ правлячої Комуністичної партії заявив, що Китай і Сполучені Штати повинні продовжувати діалог, а не конфронтацію, і уникати помилок, допущених під час холодної війни.
