На правах реклами
Обіг електронних сигарет в Україні та в низці інших країн уже давно регулюється урядом. У Таїланді все складніше.
Чому вигідно легалізувати ринок електронних сигарет
На думку міністра цифрової економіки та суспільства Таїланду Чайвута Танакаманусорна, легалізація електронних сигарет дозволить досягти одразу двох цілей. По-перше, дасть можливість вибору безпечнішої альтернативи для курців звичайних сигарет, яких у країні налічується близько 10 млн осіб.
А по-друге, тютюн, який вирощують у Таїланді, можна буде використовувати як сировину для рідин для електронних сигарет. Стане також можливим ввозити електронні сигарети на територію країни, оскільки зараз це категорично заборонено.
Швидше за все, влада нарешті вирішила прислухатися до пропозиції ініціативної групи ECST. Ще у 2018 році вона запропонувала зняти заборону та внести коригування, які допоможуть контролювати “чорний ринок” пристроїв для куріння електронних рідин. Представник ініціативної групи Маріт Каруняват запропонував йти шляхом Сполучених Штатів, який дозволив би контролювати незаконний обіг електронних пристроїв, а також створити закон на заборону їхньої реклами та продажу підліткам. Це було б вигідно як економічно, так і з погляду пересічних людей.
Хто страждає від недосконалості закону
Найцікавіше у формулюванні заборони те, що курити електронні сигарети можна. Але як пояснити саму появу пристрою в країні, де їх не виробляють, не продають легально та куди не експортують? Виходить, що власник електронного девайса для куріння порушив закон, коли особисто перевіз його через кордон або придбав уже в Таїланді на чорному ринку, тобто знову ж таки незаконно.
Найбільше заборона б’є по туристах, які їдуть до Таїланду відпочивати й не хочуть відмовляти собі у звичному задоволенні подиміти електронкою. Якщо заборонене виявлять при в’їзді в країну, його просто конфіскують. Але якщо поліція Таїланду затримала людину з вейпом у руках в країні, так легко це для неї не минеться. За словами полковника у відставці Суттхі Тхіпчка, який раніше був начальником відділу боротьби з транснаціональною злочинністю в управлінні поліції провінції Чонбурі, порушнику закону загрожує штраф, а в гіршому випадку — реальний тюремний термін.
За прикладом не треба далеко ходити. Чотири роки тому, у вересні 2017 року, за ввезення та використання вейпів у Таїланді було затримано пару туристів з Росії. Олексій та Дар’я відбулися легким переляком та заставою у 200 тисяч рублів, які їм довелося заплатити, щоб вийти з камери попереднього ув’язнення до суду.
Спочатку закон про заборону ввезення, продажу та використання електронних сигарет та кальянів вводився для того, щоб створити перешкоди для любителів палити спайс або суміші амфетаміну за допомогою цих пристроїв. Але для таких людей знайшлися й інші способи, а з туристами ситуація складається неоднозначна.
Вже 67 країн легалізували електронні девайси для паріння і визнали їх менш шкідливими, ніж традиційні сигарети. Але незнання закону не звільняє від відповідальності, і тому тайських туристів може чекати неприємний сюрприз у вигляді обшуку, затримання чи штрафу. У кращому становищі опиняються місцеві жителі, які спокійно можуть парити вдома за зачиненими дверима.
Цікава ситуація складається з кальянами, які можна без проблем замовити у будь-якому тайському кафе чи барі. За принципом використання вони нічим не відрізняються від електронки. Але кальян — пристрій тривалого користування, і власники закладу могли придбати його задовго до введення закону у 2014 році. Довести протилежне практично неможливо. Крім того, кальян – традиційний атрибут близькосхідної культури. Тому поліція не чіпає закладів, в яких відвідувачам пропонують кальян.
Імовірність перегляду такого жорсткого закону вже кілька останніх років активно обговорюється у тайських соціальних мережах. Але в Таїланді є безліч урядових та неурядових організацій, які готові йти у боротьбі з курінням до кінця.
Голова антитютюнового альянсу доктор Сомсрі Паусавасді вважає, що легалізація електронних сигарет у Таїланді лише погіршить ситуацію. У будь-якому випадку Таїланду потрібно не менше п’яти років, щоб розробити та впровадити регулювання обороту електронних пристроїв, як у США. Але як то кажуть, що раніше почнеш, то швидше закінчиш.