Про це пише DW.
Так, комісія має складатися з десяти представників промислово розвинених країн та 13 представників країн, що розвиваються. Бенефіціарами фонду мають стати держави, що розвиваються, які особливо вразливі.
Фахівці врахують збитки, викликані екстремальними погодними умовами, такими як повені або посуха, а також поступовими змінами, наприклад, підвищенням рівня моря. Сюди слід віднести також втрату культурної спадщини.
Одна лише група у складі 20 із 58 особливо вразливих держав оцінює витрати на покриття збитків за останні 20 років у 525 млрд доларів. До 2050 року обсяг витрат на ці цілі в усьому світі може зрости до 1,0-1,8 трлн доларів на рік.
Своєю чергою, глава МЗС ФРН Анналена Бербок 17 листопада на конференції COP27 підтвердила, що Німеччина домагається виконання цілей щодо обмеження глобального потепління до півтора градуса порівняно з доіндустріальним періодом. Прихильність країн G20 до цих цілей — позитивний фактор, але одних лише слів уже недостатньо, потрібно розробити програми на найближчі роки з ясними цілями, заявила Бербок.
Раніше прем’єр-міністр острівної держави Антигуа і Барбуда Гастон Браун заявив, що країни з економікою, що розвивається, котрі сильно забруднюють довкілля, зокрема Китай та Індія, повинні вносити кошти до фонду компенсації кліматичних змін, щоб допомогти країнам відновитися після лих, спричинених зміною клімату.
Конференція COP27, яка проходила на єгипетському морському курорті Шарм-Ель-Шейх, є 27-м кліматичним зібранням ООН і наступником великої події минулого року в Глазго, Шотландія. Єгипет, який є лідером заходу, каже, що слід зосередитися на виконанні попередніх обіцянок.
Минулорічна кліматична конференція Організації Об’єднаних Націй у Глазго була сповнена розбіжностей. Цього року енергетична криза акцентувала проблеми переходу на чисту енергію з викопного палива. Кліматичні занепокоєння затьмарюються війною в Україні, котру спричинила РФ та пов’язаною з нею нестачею енергії, уряди стурбовані економічним спадом, а деякі ключові альянси розпалися.
- Пресслужба ООН у доповіді додала, що останні вісім років були найтеплішими за всю історію спостережень. Глава Всесвітньої метеорологічної організації ООН (ВМО) Петтері Таалас зазначив, що передбачена Паризькою угодою мета в 1,5 градуса навряд чи досяжна через настільки високий рівень вуглекислого газу в атмосфері.
- Згідно зі звітом Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО), за останні 30 років температура в Європі зростала більш ніж у два рази швидше, аніж середня глобальна температура.
- “М’якші” зими, які стали нормою останніми роками на Землі, можуть бути не менш руйнівними для людини та природи, як палюче сонце улітку. Вплив аномально теплих зим на природу варіюється від руйнівного впливу на сільське господарство до підвищення ризиків виникнення стихійних лих та небезпечних погодних явищ.