Про це повідомляє пресслужба правозахисників.
Зокрема, заборона людям, старшим 60 років, виходити з дому, є шкідливою.
“Станом на жовтень 2019 року 2.5 млн. пенсіонерів працювало, і така “турбота” про їх здоров’я, взагалі кажучи, може мати наслідком втрату робочого місця. Крім того, прогулянки на свіжому повітрі для багатьох є медичною рекомендацією, і відмова від них може призвести до прогресу існуючої хвороби, наприклад, діабету. Така заборона суперечить і Рекомендаціям ВООЗ та МОЗ щодо профілактичних заходів для протидії пандемії COVID-19. Для підтримання людського імунітету необхідна достатня кількість свіжого повітря та сонячного світла. Яскравим прикладом наслідків довготривалого перебування у замкненому просторі є засуджені, які через декілька років відбування покарання починають страждати на низку тяжких хронічних захворювань, зокрема, і на туберкульоз. Враховуючи загальний несприятливий епідемічний стан в Україні, заборона покидати домівки може спровокувати спалах серцево-судинних, аутоімунних та інших захворювань, у тому числі, стати каталізатором епідемії туберкульозу”, – пояснили правозахисники.
Зазначається, що надмірною також є заборона відвідувати парки, сквери, зони відпочинку, лісопаркові та прибережні зони, бо саме такі місця й призначені для прогулянок, а заборона переміщуватися групою більше двох осіб має виключити скупчення людей в таких місцях.
“Хоча прогулянки можна здійснювати і поза парковими чи лісопарковими зонами, однак такі прогулянки є менш корисними через значну загазованість повітря на вулицях. Саме рекреаційні паркові зони є найкращим місцем для природної вентиляції легенів під час бігу чи поїздки на велосипеді. Така вентиляція, з-поміж іншого, є гарною профілактикою пневмоній. До того ж, будь-які фізичні навантаження підвищують непрямий імунітет”, – наголосили у групі.
Крім того, вимога постійно мати при собі посвідчення особи жодним чином не пов’язана з епідемією хвороби і є, на думку правозахисників, недоцільною.
“Складається враження, що вона введена виключно для зручності правоохоронців, щоб вони могли легко визначити, наприклад, має людина більше 60 років, чи ні. Але такі практики презюмують, що всі мешканці країни є правопорушниками, і перетворюють державу на поліцейську”, – зазначається у заяві.
У своїй Постанові № 255 від 2 квітня 2020 року Кабінет Міністрів України обмежив наступні права людини та громадянина: право на свободу та особисту недоторканність (Стаття 29 Конституції України), право на свободу пересування (Стаття 33 Конституції України), право на свободу совісті (Стаття 35 Конституції України), право на мирні зібрання (Стаття 39 Конституції України).
Харківська правозахисна група наполягає, що, незважаючи на кризові явища у суспільстві, Україна має залишатися правовою та демократичною державою. Прийняття рішень органами державної влади поза межами їх повноважень, до яких, належить і Постанова Кабінету Міністрів України №255 від 2 квітня 2020 року, є неприпустимим кроком до сваволі влади та хаосу у суспільстві. Тому юристи закликають органи державної влади суворо дотримуватися Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів.
Що рекомендують юристи?
Правозахисники рекомендують запровадити в Україні режим надзвичайного стану з дотриманням таких вимог:
- Ініціювати належну правову процедуру введення режиму надзвичайного стану, забезпечивши парламентське обговорення законопроєкту про режим надзвичайного стану;
- Ініціювати участь громадськості, правових експертів та правозахисників в обговоренні можливих обмежень прав людини;
- В Указі Президента України про введення надзвичайного стану, затвердженому Верховною Радою передбачити лише ті заходи, які будуть спрямовані на боротьбу з пандемією коронавірусу;
- Встановити гарантії заборони органам безпеки зловживати своїми повноваженнями в умовах надзвичайного стану, зокрема, не дозволяти несанкціоновані судом обшуки, конфіскацію майна та встановлення стеження за допомогою телекомунікаційних систем;
- В Указі Президента про введення надзвичайного стану, затвердженому Верховною Радою, виробити конкретний понятійний апарат, який діятиме під час протиепідеміологічних заходів (“громадське місце”, “особисті засоби захисту” тощо), таким чином усунувши правову невизначеність.
Вони також радять послабити вимоги самоізоляції для осіб старших за шістдесят років, дозволивши їм щоденні піші прогулянки тривалістю до однієї години та можливість відвідувати продуктові магазини та аптеки три рази на тиждень. Також юристи звернули увагу на необхідність дозволити всім відвідування парків, скверів, зон відпочинку, лісопаркових та прибережних зон для одиночних піших прогулянок та одиночного заняття спортом.
Крім того, потрібно скасувати обов’язок мати при собі документи, що посвідчують особу, громадянство чи спеціальний статус під час виходу на вулицю.
- 6 квітня розпочали діяти посилені заходи карантину у зв’язку зі спалахом коронавірусу COVID-19.
- Серед нововведень, заборонено перебування в громадських місцях без одягнених засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, в тому числі виготовлених самостійно. Громадське місце – це частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, що доступні або відкриті для населення (у вільному доступі), або на запрошення, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під’їзди, а також підземні переходи, стадіони. Вулиця, пішохідна зона і т.п. не є громадським місцем.
- Також заборонено ходити більш ніж по двоє людей. Заборонено відвідування парків, скверів, зон відпочинку, лісопаркових і прибережних зон, крім вигулу домашніх тварин однією особою і в разі службової необхідності; Не допускається проведення всіх масових заходів. Громадянам потрібно завжди мати при собі документи, що засвідчують особу. Пенсіонерам, яким більше 60 років, рекомендують самоізолюватись і не залишати свої будинки без гострої необхідності
- Також заборонено самовільно залишати місця обсервації/ізоляції.
- Раніше президент Володимир Зеленський підписав закон про протидію коронавірусу. Документом вводиться адміністративна відповідальність за порушення правил щодо карантину: штраф для громадян від 17 тис. грн до 34 тис. грн; штраф для посадових осіб від 34 тис. грн до 170 тис. грн.
