Про це повідомляє The Economist.

Сучасні радіостанції військового класу шифрують сигнали і змінюють частоту, на якій вони працюють, багато разів на секунду, унеможливлюючи перехоплення їх передачі. Але багато російських військ спілкуються незашифрованими високочастотними (HF) каналами, які може підслуховувати будь-який радіоаматор.

Російська армія має деякі сучасні технології (Azart), котрі передбачають вбудоване шифрування і можуть працювати на набагато вищих частотах. Але чи то їх кількість недостатня, чи то ефективність – непідтверджена. Томас Вітінгтон, військовий аналітик, зазначив, що розробити надійну та безпечну систему досить складно.

Нариклад, британська армія зіткнулася з проблемами сумісності та затримками зі своїми новими радіостанціями Bowman у 2000-х роках, а Америка витратила мільярди доларів на свою Об’єднану тактичну радіосистему, яка була розроблена, щоб замінити масу різних систем на одну. Частини програми зрештою було скасовано. Вітінгтон сумнівається, що російська система закупівель настільки ж ефективна.

Проєкт “Азарт”, як нагадує аналітик, був втягнутий у скандал, коли виявилося, що компоненти російського виробництва були імпортовані з Китаю. Близько третини загального бюджету закупівель на суму 18,5 млрд рублів розікрали.

Фото: Vitaly V. Kuzmin

У Росії є інші радіоприймачі, але Azart може бути з ними несумісним. Якщо елітний десантний підрозділ має сучасні радіоприймачі Azart, але артилерія, котра підтримує його, використовує застарілі системи або комерційні пристрої, то вони вимушені спілкуватися через незахищені КВ. Фотографії захопленої військової техніки та підтверджені перехоплення вказують на те, що росіяни використовують рації Motorola, Kenwood і Baofeng. Інтегрована система надає командиру миттєвий голосовий зв’язок, деталі розташування та обмін даними із сусідніми підрозділами, артилерією, авіаційною підтримкою та розвідувальними безпілотниками. А рації є занадто простими, щоб підтримувати такі скоординовані операції.

Тому те, що говорять росіяни, може видати їх. Ба більше, старіші радіостанції можна відстежувати і блокувати за допомогою радіопеленгації. Томас Вітінгтон навів приклад, коли частоти російських військ “бомбардували” хеві-метал музикою або іншими передачами українських операторів, іноді під час бою.

Проблеми з радіо також можуть опосередковано вбивати російських генералів та інших командирів. Так, відсутність зв’язку з підрозділами, які ведуть наступ, змушують старших офіцерів йти вперед особисто і ставати мішенями. Одного російського генерала ЗСУ ліквідували саме завдяки тому, що він спілкувався незашифрованим каналом. Тому, як вважає Вітінгтон, радіоприймачі можуть бути менш смертельними, ніж зброя, але нездатність Росії інвестувати в свої комунікації її гальмує.