Про це повідомляє Reuters.
Минулого місяця Росія заявила, що обговорює газовий союз з Казахстаном і Узбекистаном для підтримки поставок між трьома країнами та іншим покупцям, включаючи Китай.
“Газовий союз” – це частина зміни стратегії Москви після її повномасштабного вторгнення в Україну, що спонукало Європейський Союз різко скоротити свою залежність від російських енергоносіїв.
Однак узбецький міністр Джорабек Мірзамахмудов сказав, що Узбекистан ще не отримав цю пропозицію.
“Навіть якщо буде укладено газову угоду з Росією, це не означає союз. Велися переговори про постачання російського газу трубопроводом через Казахстан, але це був би “технічний контракт”, а не союз”, – сказав він.
“Якщо ми імпортуємо газ з іншої країни, то співпрацюємо лише на основі комерційного договору купівлі-продажу. Ми ніколи не погодимося на політичні умови в обмін на газ. Словом, запропонований нам газовий контракт ми отримаємо лише в тому випадку, якщо погодимося на нього, інакше – ні”, – додав він.
Прохолодне ставлення Узбекистану до російської пропозиції відображає дедалі більші труднощі Росії в нав’язуванні своєї волі іншим колишнім радянським республікам у той час, коли вона все більше загрузла через війну в Україні.
Проте Узбекистан залишається частково залежним від іноземного газу. Країна, включаючи столицю Ташкент, відчуває дефіцит газу протягом останніх кількох днів через різке зростання споживання через похолодання.
Мірзамахмудов сказав, що різке похолодання змусило Узбекистан припинити експорт до Китаю 6 мільйонів кубометрів газу на день.
За його словами, загалом країна видобуває близько 52 млрд кубометрів природного газу на рік, при цьому імпорт становить 4 млрд кубометрів, а експорт – 2,7 млрд кубометрів.
- Невдачі Росії у війні проти меншого сусіда – України – продемонстрували слабкість президента РФ Володимира Путіна перед іншими пострадянськими країнами, зокрема країнами Центральної Азії, які Москва довгий час розглядала як частину своєї законної сфери впливу.
