Про це повідомляє видання Al Jazeera.

Люди, одягнені в чорний одяг, несли прапори своїх ультраправих рухів і поклали квіти на честь нацистів Німеччини і їх колаборантів.

“У нас сьогодні одні і ті ж вороги, як і 75 років тому”, – заявив присутнім в суботу Матіас Дейда з крайньої правої німецької групи Die Rechte. “Ворога не кличуть Мюллер або Майер. Ні, нашого ворога звуть Ротшильд або Гольдман і Сакс”.

Фото: Michael Colborne/Al Jazeera

Фото: Presse Service Wien

Хода не минуло без протесту. Антифашистські демонстранти організували два окремих зібрання, в яких взяли участь близько 300 демонстрантів, які скандували, били в барабани, щоб спробувати заглушити присутність вкрай правих, які перебувають менш ніж в 100 метрах, під захистом кордону поліції.

Після так званих пам’ятних заходів, за попередніми даними, кілька тисяч людей взяли участь в нічному марші з Будапешта.

Організатори також повинні були влаштувати концерт увечері в місці, оприлюдненому тільки пізно ввечері в п’ятницю, за участю п’яти груп, які добре відомі в неонацистських колах.

Варто відзначити, що угорська поліція спочатку заборонила демонстрацію. Потім суд в Будапешті зняв заборону, пославшись на право зборів. Захід закінчився без пригод.

Читайте також:

Будапешт: Україна повинна знайти компроміс з угорською меньшиною

У лютому 1945 року нацистсько-союзна Угорщина була близька до капітуляції, і радянська Червона Армія вже окупувала більшу частину Будапешта. Нацистські сили і їх угорські колаборанти ховалися на схилах пагорбів над замерзлою річкою Дунай, чекаючи неминучого.

У розпачі майже 30 000 з них, включаючи мирних жителів, спробували прорватися через радянську облогу, щоб дістатися до контрольованої нацистами території. Але не змогли. Лише кілька сотень вдалося прорватися, інші або потрапили в полон, або були вбиті. Будапешт здався Радам через два дня.

Нагадаємо, після прийняття нового українського закону про освіту у вересні 2017 року між Україною та Угорщиною розгорівся дипломатичний конфлікт. Норми “мовної статті” закону, на думку угорської сторони, обмежують можливості отримання етнічними угорцями освіти рідною мовою. Після прийняття закону в Угорщині неодноразово заявляли про намір не підтримувати важливі для офіційного Києва міжнародні рішення.

Зокрема, 30 жовтня Угорщина наклала вето на спільну заяву послів НАТО щодо  України, адже в ньому не були враховані запропоновані зміни, які зобов’язують Україну “виконати зобов’язання стосовно  національних меншин”. Однак в останній момент пропозиції Будапешту до документа були враховані й вето було знято.