Про це повідомили міністр внутрішніх справ Арсен Аваков та начальник Головного слідчого управління Максим Цуцкірідзе під час брифінгу.
Що відомо про справу Марківа?
У 2017 році італійські правоохоронці заарештували українського військового Віталія Марківа за підозрою в причетності до загибелі під Слов’янськом у 2014 році фоторепортера Андреа Роккеллі.
Італійський фоторепортер Андреа Роккеллі і його перекладач, громадянин РФ Андрій Миронов загинули у травні 2014 року в районі селища Андріївка поблизу Слов’янська Донецької області. Вони разом із французьким журналістом Вільямом Рогулоном (він отримав поранення) потрапили під мінометний вогонь.
Захист Марківа відкидав звинувачення у вбивстві та наполягав на тому, що журналісти перебували в зоні війни без розпізнавальних знаків і стали жертвами перехресного вогню.
12 липня 2019 суд міста Павія визнав службовця Марківа винним в смерті італійського журналіста Андреа Роккеллі в 2014 році. Він засуджений до ув’язнення терміном 24 року.
Італійська сторона відмовилася від проведення слідчих дій на місці події, а також проігнорувала пропозиції України про створення спільної слідчої групи, озвучених після арешту Марківа.
Що з’ясувало українське слідство?
У МВС відзвітували про допит понад 70 осіб (з них 20 — безпосередні свідки подій), 7 слідчих експериментів, 5 оглядів місця загибелі журналістів, 11 судових експертиз та військову експертизу.
Експертизи встановили, що порушень з боку ЗСУ та НГУ під час бойових дій із протидії російській агресії та її терористичної діяльності скоєно не було.
Не було встановлено і причинно-наслідкового зв’язку між діями стрільця Марківа та загибеллю Миронова та Роккеллі.
“Наше слідство знайшло ряд свідків важливих для встановлення картини загибелі журналістів, показання яких чітко показують невинуватість Віталія. Окрім того, ми провели ряд експертиз та слідчих експериментів на місці подій, в Слов’янську і на горі Карачун, котрі також дали переконливі результати”, — прокоментував Арсен Аваков.
Міністр додав, що українська сторона готова до співпраці з італійським правосуддям і матеріали, зібрані слідством, важливі для встановлення істини у справі Марківа.
Основні тези українських слідчих щодо справи є такими:
1. Марків не міг стріляти у журналістів, зважаю на позицію, на якій перебував.
Відстань між позицією, на якій перебував Віталій Марків, та місцем біля залізничного переїзду, де журналістів та перекладача висадив водій Євген Кошман становить понад 1,7 км.
З позиції солдата Марківа місце загибелі журналіста взагалі не проглядалося.
“З позиції солдата Марківа місце загибелі Роккеллі та Миронова було поза візуальним спостереженням, насамперед через велику відстань, наявність на залізничному переїзді вагонів потягу та густого покрову дерев”, — доповів заступник голови Нацполіції, голова Головного слідчого управління Максим Цуцкірідзе.
2. Марків мав іншу зброю
У солдатів НГУ була виключно стрілецька зброя. Водночас Роккелі загинув внаслідок мінометного обстрілу.
“У Національної гвардії на озброєнні була виключно стрілецька зброя. Це дуже актуально, тому що мінометів… А ви знаєте, що згідно з актом розтину журналіста, він загинув саме від осколків”, — зазначив Цуцкірідзе.
Слідство не виключає версію умисного заманювання бойовиками італійського журналіста Роккеллі, його перекладача Миронова та французького журналіста Рогулона, з подальшою провокацією військовослужбовців України на перехресний вогонь.
Під час допиту свідка, місцевого жителя, з’ясувалося, що стріляти почали з території заводу “Зевс Кераміка”, де на той час знаходилися бойовики.
Крім того на брифінгу згадали про записку підписану Стеллою Хорошевою, яку була у 2014 році пресофіцером так званого “народного мера” Слов’янська. Її було виявлено в одязі перекладача Миронова.
У записці йшлося про вирішення “питання з фото” Стрєлкова — громадянина РФ Ігоря Гіркіна, відставного офіцера Збройних сил та Федеральної служби безпеки Росії, який керував бойовиками під час захоплення Слов’янська.
Наразі Хорошева мешкає в Італії, італійська сторона не надала українським слідчим відповіді на запит про проведення її допиту.
- Раніше президент України Володимир Зеленський доручив Міністерству закордонних справ (МЗС) і Генеральній прокуратурі України терміново зайнятися питанням повернення Марківа в Україну.
- У листопаді 2019 року Україна подала апеляцію на рішення італійського суду у справі Марківа. Повідомлялося, що рішення по апеляції може бути прийнято навесні 2020 року.