ВАКС опублікував повний текст рішення про законність закриття «справи Роттердам+»

Про це повідомляють #Букви з посиланням на матеріали Єдиного державного реєстру судових рішень.

Скаргу щодо закриття “справи Роттердам+” прокурорами САП подали представники АТ “Запорізький завод феросплавів”, АТ “Нікопольський завод феросплавів” та ГО “Центр протидії корупції”. Скаржники стверджували, що САП незаконно вкотре  закрила провадження у справі через невстановлення достатніх доказів для доведення винуватості підозрюваних та вичерпання можливості їх отримати, а також не зважила на вказівки суду, викладені в попередніх ухвалах про скасування постанов про закриття цієї справи.

На думку скаржників, прокурорами не було враховано низки доказів, зібраних слідством, безпідставно відхилено висновки експертів та не враховано шкоду, яка, начебто, була заподіяна скаржникам та громадськості.

Надаючи оцінку аргументам, скаржників суд зазначив, що не було здобуто неспростовних доказів порушення вимог закону під час розроблення  та прийняття НКРЕКП Постанови № 289 (якою було затверджено так звану формулу “Роттердам+”) і як наслідок —  зловживання службовим становищем членами НКРЕКП. Крім того, ВАКС зауважив, що Постанова № 289 неодноразово оскаржувалася в порядку адміністративного судочинства, проте не була скасована, про що свідчать рішення у справах № 826/13858/16 та № 826/15038/17, які повинні бути враховані попри відсутність преюдиціальності, оскільки, окрім процедури прийняття Постанови № 289, предметом судових розглядів також було і можливе завищення прогнозованої та фактичної гуртової ринкової ціни на електроенергію.

Суд зазначає, що у матеріалах кримінального провадження відсутні належні та допустимі докази, які б засвідчили факт заподіяння шкоди державним та громадським інтересам внаслідок ухвалення постанови № 289. Зазначається, що у висновках експертів відсутні докази заподіяння матеріальної шкоди конкретним юридичним особам та громадянам, а також немає розрахунку розміру такої шкоди щодо кожного суб`єкта. Суд наголосив також на суперечності між різними експертними висновками та різний зміст висновків, зроблених одними й тими ж експертами у різний час.

Щодо строків досудового слідства, ВАКС зазначає, що з урахуванням вручення повідомлень про підозру 8 серпня 2019 року, строк досудового розслідування мав сплинути 8 жовтня 2019 року. Проте, через виняткову складність провадження,  потреба у проведенні великої кількості слідчих та процесуальних дій, строк досудового слідства декілька разів було продовжено. Станом на день закриття провадження у цій справі,  20 травня 2021 року, тривалість досудового розслідування становила 12 місяців та 2 дні, відповідно, подальше продовження досудового розслідування є неможливим з урахуванням досягнення граничного строку досудового розслідування, передбаченого КПК України. З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку, що строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні сплинув, і його закриття внаслідок цього є обґрунтованим.

Слідча суддя критично оцінила твердження скаржників стосовно шкоди, яка начебто була завдана усім особам, що проживають чи працюють на території України. На думку суду, наслідки, які неможливо відбити в грошовому еквіваленті стосовно кожної конкретної особи, не можуть бути визнані істотною шкодою чи тяжкими наслідками.

Окремо було розглянуто процесуальний статус ГО “ЦПК” у цій справі. Суд зазначив, що ГО “ЦПК” не є заявником у цьому кримінальному провадженні та, отже, не має відповідного процесуального статусу для звернення зі скаргою. Як наслідок, суд закрив провадження за цією скаргою.

За узагальнення викладеного, Вищим антикорупційним судом було ухвалено рішення про відмову у задоволенні скарг на постанову про закриття справи, поданих представниками АТ “Запорізький завод феросплавів” та АТ “Нікопольський завод феросплаві

Що відомо про “Роттердам+”?

“Роттердам+” – методика визначення вартості вугілля, як палива для теплових електростанцій,  при розрахунку прогнозної гуртової ціни електроенергії в Україні. Методика застосовувалася в Україні з травня 2016-го по червень 2019 року.

Вона припинила дію з 1 липня 2019 року, коли в державі  запрацював новий ринок електроенергії відповідно до закону “Про ринок електроенергії”,  ухвалений у квітні 2017 року. Цей закон передбачає запровадження конкурентних відносин на енергоринку і відповідає вимогам Третього енергетичного пакета ЄС.

У 2017 році НАБУ розпочало досудове розслідування за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами Національної комісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики й комунальних послуг (НКРЕКП), через формулу “Роттердам+”.

Сторона звинувачення стверджувала, що посадовці сприяли отриманню неправомірної вигоди компаніями з групи ДТЕК.

За даними слідства, у 2016 році при розробці порядку формування гуртової й ринкової ціни (“Роттердам+”) чиновники забезпечили включення до нього необґрунтованої формули, яка збільшувала вартість вугілля. Відтак, були створені умови для зростання ціни продажу електричної енергії на гуртовому ринку (і, як наслідок, для зростання тарифів на електроенергію для промисловості, об’єктів соціальної інфраструктури, підприємців).

Зазначалося, що в наслідку  здорожчали товари та послуги для кінцевого споживача, зокрема й першої потреби.

Слідство наполягало, що через зазначені дії споживачам електроенергії протягом 2016-2017 рр. було нанесено 18,87 млрд грн збитків, з яких 4,3 млрд грн отримали приватні компанії-ініціатори введення “Роттердам+”.

У серпні цього року в НАБУ повідомляли, що економічні наслідки всього періоду дії формули (2016 – липень 2019) оцінені у науково-економічному дослідженні та становлять 39 млрд грн.

Закриття справи “Роттердам+”

У серпні 2020 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявила про часткове закриття кримінального провадження щодо формули “Роттердам+”. У листопаді Вищий антикорупційний суд поновив слідство.

Вже 21 січня 2021 року САП знову закрила справу “Роттердам+”. Тоді НАБУ подало скаргу на ім’я в.о. голови САП Максима Грищука. За тиждень САП відновила розслідування у справі щодо “Роттердам+”.

За 2,5 місяці, ситуація повторилася: прокурор Віталій Пономаренко закрив справу. 17 квітня в.о. керівника САП вдруге скасував постанову Пономаренка.

На тлі цих подій НАБУ неодноразово зверталося до генпрокурорки Ірини Венедіктової з проханнями замінити прокурора Пономаренка, чия поведінка видавалася упередженою.

Бюро навіть звинуватило Офіс генпрокурора у перешкоджанні притягненню винних до відповідальності. Ще в грудні Венедіктова зазначала, що питання щодо потреби в заміні прокурора вивчається.

20 травня Спеціалізована антикорупційна прокуратура вчетверте закрила провадження у справі.

• Раніше повідомлялося, що потерпілими сторонами у справі “Роттердам+” за період слідства й до моменту її закриття вважалися лише 2 феросплавних заводи – в Нікополі та Запоріжжі. Як зазначалося у ЗМІ, ці підприємства контролює Ігор Коломойський.