Джерело: Science.

Найдавніший згаданий поцілунок в історії людства зустрічається у джерелах стародавнього Близького Сходу. Ці згадки про поцілунки виявлені в стародавніх месопотамських текстах, які походять з 2500 року до нашої ери.

Зауважимо, що Давня Месопотамія охоплювала території вздовж річок Євфрат і Тигр, що нині відповідають територіям Іраку і Сирії.

Поцілунки практикували в багатьох культурах. Так, вчені розрізняють два типи поцілунків: дружньо-батьківський поцілунок і романтично-сексуальний. Перший тип був досить поширеним і слугував формою соціальної взаємодії.

Романтично-сексуальний поцілунок, за словами дослідників, вважається так званим “тестуванням” партнера. Це пов’язано з хімічними сигналами, що передаються через слину або дихання, і сприяє почуттю прив’язаності між людьми та виникненню сексуального збудження.

У клинописних текстах, які старіші за 3000 років до нашої ери, згадується декілька випадків романтично-сексуальних поцілунків. У цих текстах йдеться про поцілунки між подружжями, а також про поцілунки як частину сексуального бажання одинокої особи.

Крім емоційних аспектів, поцілунки також можуть передавати віруси та бактерії.

Завдяки сучасному аналізу стародавньої ДНК, науковці виявили наступні віруси:

  • Вірус простого герпесу 1 (HSV-1)
  • Вірус Епштейна-Барра
  • Парвовірус людини B19

Вчені припускають, що хвороба, описана як bu’šānu у стародавніх медичних текстах, може відображати вірус герпесу (HSV-1), разом з іншими захворюваннями, такими як дифтерія. Ця хвороба часто проявлялась в порожнині рота та горлянки.

Назва bu’šānu походить від дієслова, що означає “смердіти”, і може також тлумачитися як “везикула” або “фурункул”, що є головними симптомами вірусу герпесу.