Джерело: CNN.
Науковці проводять дослідження, щоб краще зрозуміти процес створення нового життя, генетичних захворювань або причини викиднів. В ембріонів не було мозку чи серця, що б’ється, оскільки ці структури формуються на найбільш ранніх стадіях розвитку людини.
За словами Магдалени Зернічки-Гетц, професорки біології та біологічної інженерії в Каліфорнійському технологічному університеті та Кембриджському університеті, це вперше, наскільки їй відомо, щоб людський модельний ембріон було створено з трьома шарами тканини: клітини, які, як правило, розвивають жовтковий мішок, плацента та сам ембріон. Структура імітує деякі риси природного ембріона, але він не має всіх із них.
“Я просто хочу наголосити, що вони не є людськими ембріонами”, – сказала Зернічка-Гетц.
Ймовірно, моделі ембріонів проллють світло на процес розвитку людини, а саме на період через 14 днів після запліднення. Цей строк є узгодженою межею для вчених, щоб вирощувати та вивчати ембріони в лабораторії.
Нині штучні моделі людських ембріонів обмежено пробірками, оскільки незаконно імплантувати клітини в утробу матері. Попередні дослідження зі стовбуровими клітинами мишей і мавп показали, що навіть коли вчені намагалися їх імплантувати, вони не виживали. Вірогідно, дослідники не зрозуміли, як повністю відтворювати умови вагітності.
Зернічка-Гетц наголосила, що метою її дослідження було не створення життя, а запобігання його втраті. Зокрема йдеться про розуміння того, чому ембріони іноді не розвиваються після запліднення та імплантації.
“Ми дуже мало знаємо про цей крок у розвитку людини, але це час, коли багато вагітностей втрачаються, особливо в умовах ЕКЗ (екстракорпорального запліднення)”, – заявив Роджер Стурмі, старший науковий співробітник відділу здоров’я матері та плоду в Університеті Манчестера у Великій Британії.
На сьогодні можна сказати, що “синтетичні ембріони” мають низку спільних рис із бластоцистами (це заповнена рідиною сфера, – ред.). Утім важливо визнати, що спосіб формування синтетичних ембріонів відрізняється від того, що відбувається, коли нормальний ембріон утворює бластоцисту.
“Потрібно багато роботи, щоб визначити подібності та відмінності між синтетичними ембріонами та ембріонами, які утворюються в результаті з’єднання яйцеклітини та сперми”, – резюмував Роджер Стурмі.
Правова база досліджень – чи дозволено подібні експерименти?
Робота вчених породжує важливі юридичні та етичні питання. На сьогодні багато країн, зокрема США, не мають законів щодо регулювання створення або лікування синтетичних ембріонів. Для ембріонів, отриманих в результаті екстракорпорального запліднення (ЕКЗ), встановлено правову базу. Водночас немає чітких правил, що регулюють моделі людських ембріонів, отримані зі стовбурових клітин.
На думку Джеймса Бріско, асоційованого директора з досліджень Інституту Френсіса Кріка, існує нагальна потреба в нормативних актах, які б забезпечили основу для створення та використання моделей людських ембріонів, отриманих зі стовбурових клітин.
Раніше Зернічка-Гетц та її команда разом із командою-конкурентом в Ізраїлі описували створення модельних ембріоноподібних структур зі стовбурових клітин миші. Вони продемонстрували початок мозку, серця та кишкового тракту приблизно через вісім днів розвитку.
- Вчені створили мишей, генеруючи яйцеклітини із клітин самців, що відкриває радикально нові можливості для розмноження та подолання безпліддя.
- Материнство – це важко, і багато жінок мають суперечливі відчуття щодо цієї ролі у своєму житті. Чому говорити про це відкрито вважається неприйнятним?