Усик може переконати митрополита Онуфрія провести літургію за Мазепу 
#Букви розповідають, що відомо про інцидент, та публікують роз’яснення щодо того, чим цей випадок показовий.
Що сталося і як зреагувала поліція та виш?
Про інцидент стало відомо наприкінці жовтня. За словами нардепки Інни Совсун (фракція “Голосу”), встановлену камеру в роздягальні перед душовою кімнатою гуртожитку КПІ №7 (Металістів, 3) виявили самі студентки. Особу, що встановила камеру, незабаром встановили.
“Коли файли відновлювали, вдалося встановити особу того, хто це організував. Студент другого курсу зняв своє ж обличчя, коли тестував камеру. За цей час він встиг записати кілька відео. Викликали наряд поліції й написали на нього заяву”, — сповістила депутатка, що надсилала депутатське звернення щодо необхідності розслідування цього інциденту, 4 листопада.
Совсун також розповіла, що комендантка гуртожитку стала на захист кривдника і переконувала постраждалих дівчат не писати колективну заяву до поліції.
“Комендантка стверджує, що всі мають переглянути свої вчинки. На її думку, вимагати покарання для порушника — це булінг, звинувачує студенток, що вони більше цікавляться матеріальною компенсацією, ніж покаранням, шантажує, що притягатиме до відповідальності за куріння. Це жах”, — додала депутатка.
Совсун наголосила, що своїми діями студент не лише порушив недоторканність приватного життя, а й міг завдати дівчатам непоправної шкоди, оскільки “невідомо, на які сайти ці записи пішли, і чи були дівчата повнолітніми”.
Також Совсун виступила за відрахування студента, який встановив камеру, і наголосила на тому, що адміністрація КПІ має перепросити за те, що сталося.
Сама ж комендантка Інна Замана в коментарі “BBC News Україна” тиск на студенток заперечила, але продовжила захищати студента, який встановив камеру.
“Як тільки камеру нам принесли, відразу повідомили департамент безпеки, викликали поліцію. Ми жодним чином не перешкоджали слідчим діям. Сиділи з поліцейськими до ночі, усе показували. … Дівчата були агресивними. Усюди почали виставляти фото студента. Ми боїмося, що хлопця можуть довести до самогубства. Є загроза його життю. Хай відбудеться розслідування за законом”, – заявила Замана.
5 листопада ситуацію прокоментував директор студмістечка КПІ Олександр Іщенко. Він назвав це “прикрим інцидентом”.
Іщенко розповів, що хлопця виселили з гуртожитку до завершення слідчих дій. Він також запевнив, що в разі встановлення його причетності постане питання щодо відрахування другокурсника.
Ще за день поліція публічно зреагувала на цей інцидент. Там зазначили, що прийняли заяви постраждалих і вилучили камеру.
“Прибувши на місце події, правоохоронці оглянули приміщення, у результаті чого виявили та вилучили камеру відеофіксації. Окрім цього поліціянти відібрали заяви від мешканок гуртожитку та допитали їх як потерпілих”, — йдеться в повідомленні.
Розслідування інциденту розпочали за ч. 1 ст. 182 Кримінального кодексу України — порушення недоторканності приватного життя.
“Наразі працівники поліції проводять необхідні слідчі та оперативно-розшукові дії для встановлення мотивів цього вчинку, а також кола осіб, причетних до його скоєння та притягнення їх до відповідальності”, — йшлося в повідомленні.
До сьогодні поліція не сповістила про затримання студента, який встановив камери.
Чим показовий цей інцидент?
“Цей випадок — не вбивство та не зґвалтування, але він є дуже показовим для нашого суспільства та викриває ті настрої, які й досі панують, а саме — культуру зґвалтування”.
Представники організації звернули увагу на коментарі під новинами про інцидент в київському виші, де чимало осіб звинувачують і критикують постраждалих дівчат, роблять припущення щодо їхньої зовнішності, применшують значення цієї злочинної дії та навіть хвалять порушника.
“Як бачимо — багато хто не тільки не засуджують дії студента, але й підтримують кривдника. Більш того — відкрито захоплюється ним та його “кмітливістю”. Гірко, що серед тих, хто не вбачають проблеми, багато жінок. Тут ми знову спостерігаємо як зміщують фокус з підтримки тих, хто постраждали через дії, на того, хто ці дії вчинив. … Коли з боку суспільства виникає реакції, яка толерує вчинки, де знецінюється право на приватність, повага до особистості та людська гідність, а також висміюються дії поліції направлені на притягнення винного, це і є культура зґвалтування”, — вважають в організації.
У ГО переконані, що ратифікація Стамбульської конвенції допомогла б українським жінкам викрити культуру зґвалтування і змінити ситуацію.
“Наше національне законодавство недосконале, його недостатньо і воно не працює належним чином. Наша система освіти не враховує потреби гендерно чутливого виховання. Але ці всі задачі чітко прописані в Стамбульській конвенції, яка й досі не є ратифікована Україною після 10 років після підписання. Ми вимагаємо ратифікації Стамбульської конвенції”, — йдеться в повідомленні “Марша Жінок”.
Також в ГО акцентували, що кваліфікація, яку дала поліція, є недосконалою: гендерно обумовлений мотив не враховано.
Нардепка Совсун припустила, що студента могли б покарати за виготовлення порнографічних матеріалів. Однак відповідну статтю ККУ — 301 — поліціянти нерідко використовують для шантажування громадян, які добровільно зняли домашнє порнографічне відео, зауважила вона.
І Совсун, і “Марш Жінок” наголосили на тому, що злочини як цей важко довести, а винного — притягнути до відповідальності, і існує нагальна потреба вдосконалити законодавство в цій частині.
- В Україні Стамбульська конвенція прийнята, але досі не ратифікована. Її ратифікація є основною вимогою щорічних маршів 8 березня.
- Всеукраїнська рада церков та релігійних організацій закликає замість ратифікації Стамбульської конвенції, яка, на їхню думку, ангажована гендерною ідеологією, розвивати національне законодавство України щодо протидії домашньому насильству та насильству проти жінок.
