Відповідний фільм з’явився на YouTube-каналі “Радіо Свобода”.
У документальному проєкті “Віра” в деталях розкриваються обставини російського обстрілу української столиці 28 квітня 2022 року – з якого саме аеродрому був здійснений зліт літака, його модель, тип запущеної ракети, відновила маршрут її польоту. Автор фільму – журналіст-розслідувач “Схем” Сергій Андрушко.
Також у фільмі журналісти назвали імена російських командирів авіабомбардувальної дивізії, задіяної до обстрілу, а також особи співробітників підрозділу в складі головного обчислювального центру військ Росії, які програмують траєкторію польоту ракет такого типу.
За допомогою залишків російської ракети, що влучила у будинок в одній з квартир якого перебувала Віра Гирич, експерти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та фахівці з питань військового озброєння ідентифікували тип запущеної з РФ ракети. Це – стратегічна ракета класу “повітря-земля” Х-101. Вона перебуває на озброєнні винятково Росії.
Як зазначається у розслідуванні, ракета, що влучила у житловий будинок з квартирою журналістки Віри Гирич, була випущена з бомбардувальника Ту-95МС.
У фільмі-розслідуванні мовиться про те, що місцем базування цих стратегічних бомбардувальників є аеродром “Енгельс” в Росії. “Схеми” отримали доступ до супутникових знімків за 28 квітня 2022 року, на якому помітні десятки бортів Ту-95МС та Ту-160, які є носіями Х-101.
Загалом в той день, за даними слідства, по Україні запустили шість ракет з чотирьох Ту-95МС, з яких до Києва долетіли дві ракети, а одна – влучила в будинок з квартирою Віри Гирич.
У документальному проєкті журналісти відновили маршрут цієї ракети – від моменту зльоту літаків із “Енгельсу” близько 15:33 того дня, запуску Х-101 з борту Ту-95МС в районі Астраханської області (Каспійський регіон) до потрапляння у будинок у Шевченківському районі Києва.
“Схеми” також з’ясували, з ким саме у день загибелі журналістки спілкувався керівник секретного підрозділу в складі головного обчислювального центру військ Росії, що програмує траєкторію польоту ракет, Ігор Багнюк.
Завдяки метаданим телефонних дзвінків за 28 квітня 2022 року вдалося з’ясувати, що в той день Багнюк спілкувався зі Станіславом Міньковим з команди програмування маршрутів для ракет Х-101, Дмитром Гамалєєвим, який місцем своєї реєстрації вказує адресу головного управління ФСБ Росії у Москві, з В’ячеславом Александровичем, зареєстрованим за московською адресою Генштабу Збройних сил РФ і Міноборони, а також з працівником з іншої команди наведення ракет секретного підрозділу Павлом Обуховим.
Як йдеться у фільмі-розслідуванні, керівником дальньої авіації Росії станом на 28 квітня 2022 року був Сергій Кобилаш. Він – уродженець українського міста Одеси, як зазначено на сайті Міноборони Росії, також брав участь у російсько-грузинській війні 2008 року і його літак був збитий.
У фільмі також назвали імена тих російських командирів, які могли керувати пілотами стратегічних бомбардувальників на аеродромі “Енгельс” рік тому.
Це – полковник Микола Варпахович, він – командир 22-ї Донбаської важкої бомбардувальної авіадивізії, Олег Скитський – командир 121-го авіаполку важких бомбардувальників та Олександр Симоненко – командир 184-го важкого бомбардувального авіаполку. Обидва ці підрозділи базуються у “Енгельсі”.
Телефоном Олег Скитський спілкуватися відмовився. Його батько Ігор Скитський, який також служив у дальній авіації, на запитання журналіста щодо того, що його син командує стратегічними бомбардувальниками, з яких запускають ракети по мирних містах України, відповів: “А як ви ставитеся до того, що ваші війська 8 років бомбили Донбас?”. Зв’язатись із Симоненком журналістам не вдалось.
Нагадаємо, що 28 квітня 2022 року російські загарбники здійснили масовану ракетну атаку по Києву. Одна з ракет влучила у багатоквартирний дім, унаслідок чого загинула одна особа. Загиблою виявилась журналістка “Радіо Свобода” Віра Гирич, яка напередодні писала про те, як її батьки пережили місяць в російській окупації.
Тіло загиблої журналістки “Радіо Свобода” виявили під уламками житлового будинку вранці 29 квітня. У Віри Гирич залишилися батьки та дорослий син.
У своєму останньому пості у Facebook за 10 квітня 2022 року Віра Гирич написала про те, як її 80-річні батьки пережили місяць російської окупації – без зв’язку, світла, води та газу.
Журналістка показала фото батьків та додала, що разом із ними окупацію пережив кіт Степан Андрійович.
“Пересидів тихо, як і належить справжньому підпільнику. Прізвище та дату народження від окупантів утаїв. “Денацифікатори” так і не здогадались, що міфічний Бандера спокійнісінько гуляв прямо під дулами їхніх танків. Ну, хто їм доктор”, – написала Віра Гирич.
- Премія імені Георгія Ґонґадзе, Український PEN, а також Інститут масової інформації (ІМІ) створили Платформу пам’яті журналістів, які загинули внаслідок повномасштабного російського вторгнення.
- Журналіст італійського видання La Repubblica Коррад Зуніно отримав порання у Херсоні, а його фіксер та український журналіст Богдан Бітік загинув під час ворожого обстрілу Антонівського мосту. Ймовірно, Зуніно проігнорував застереження українських захисників.
- В Україні воєнні кореспонденти заявили, що зіткнулися з цензурою та “списками виняткових журналістів” у доступі до “червоних зон” на фронті. Медійники вимагають, аби влада надала їм можливість працювати й надалі.