Аутизм: статистика, дестигматизація діагнозу та визначні особистості з «РАС» 
Про це заявив посол Білорусі в Україні Ігор Сокол.
“Форум регіонів України та Білорусі в Гродно в жовтні планувався, як центральна подія на двосторонньому треку. Хочу наголосити, що він від початку має виключно економічний характер. […] Буквально днями українська сторона звернулася до нас з ініціативою перенести Форум на 2021 рік. Фактично перекреслена спільна підготовча робота. Постраждають в першу чергу економіки наших країн, міжрегіональні зв’язки й зв’язки між простими людьми”, – сказав він.
Сокіл додав, що в рамках підготовки до заходу були сформовані білоруський і український оргкомітети з підготовки Форуму, до програми увійшли 17 паралельних локацій, зокрема, виставка великогабаритної техніки та промислових зразків, виставка-ярмарок продукції українських і білоруських підприємств і виробів декоративно-прикладного мистецтва.
Крім того, готувалися ряд засідань і конференцій в галузі науки й технологій.
“У липні ми направили запрошення від імені білоруського уряду всім керівникам українських регіонів. Станом на серпень були отримані підтвердження участі від половини областей України. Опрацьовувався офіційний візит Володимира Зеленського в Білорусь […] Якщо керівництво України поставило відносини “на паузу”, отже, продовжимо спілкуватися з областями, містами, сільськими радами, бізнесом. Ми до цього готові”, – резюмував посол.
Що відбувається у Білорусі?
Вибори в Білорусі та реакція міжнародної спільноти
Президентські вибори в Білорусі відбулися 9 серпня. Відповідно до затверджених ЦВК результатів, за Лукашенка проголосували 80,1% виборців, за його основного опонента Світлану Тихановську – 10,12%. Він обіймає цю посаду з 1994 року.
Результати виборів визнали Китай та Росія. Голова КНР Сі Цзіньпін був першим, хто привітав Олександра Лукашенка з перемогою на виборах. Також з переобранням його привітав президент РФ Володимир Путін. Днями Путін на Лукашенко зустрілися сам на сам в резиденції російського лідера в Сочі.
Також визнали результати виборів такі країни як Азербайджан, Вірменія, Венесуела, В’єтнам, Казахстан, Киргизія, Куба, Нікарагуа, Молдавія, Сирія, Узбекистан, Таджикистан, Туреччина.
Одночасно ряд країн виступили заявами щодо необхідності проведення нових виборів в країні або ж прямо заявили, що не визнають Лукашенка законно обраним президентом країні.
Так 10 серпня міністри закордонних справ країн Люблінського трикутника (Україна, Польща та Литва) виступили зі спільною заявою з приводу протестів в Білорусі. Міністри висловили стурбованість ескалацією ситуації в Білорусі та закликали владу утриматися від застосування сили та звільнити всіх затриманих минулої ночі.
Того ж дня МЗС Чехії заявило, що вибори “не можна назвати вільними і демократичними”.
11 серпня Європейський Союз офіційно заявив, що “вибори не були ні вільними, ні справедливими”. ЄС засудив насильство до протестувальників та попередив владу Білорусі про можливі санкції. Україна підтримала цю позицію. 15 вересня голова дипломатії ЄС Жозеп Боррель офіційно оголосив, що блок вважає, що вибори були сфальшовані. Він заявив: “Ми не визнаємо Лукашенка законним президентом Білорусі”.
10 вересня парламент Литви офіційно назвав Світлану Тихановську законним президентом Білорусі, а КР — “єдиними законними представниками білоруського народу”.
23 серпня президент України Володимир Зеленський заявив, що лідеру Білорусі Олександру Лукашенку варто було б в ситуації, що склалася, провести повторні президентські вибори.
13 серпня державний секретар США Майк Помпео заявив, що “і ЄС, і США поділяють однакове занепокоєння щодо того, що відбулося і відбувається в Білорусі”. 15 вересня сенатори США підготували текст постанови щодо визнання виборів в Білорусі недійсними.
Того ж дня прем’єр-міністр Словенії Янез Янша виступив за проведення нових президентських виборів в Білорусі.
14 серпня прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецкій виступив з ініціативою провести повторні вибори президента за участі міжнародних спостерігачів.
10 серпня уряд Німеччини заявив, що під час голосування в Білорусі не дотримувалися навіть мінімальні стандарти проведення демократичних виборів. Сейм Польщі визнав вибори сфальшованими.
17 серпня глава МЗС Великої Британії Домінік Рааб зазначив, що Лондон не визнає офіційні результати президентських виборів в Білорусії.
18 серпня міністр закордонних справ Канади Франсуа-Філіп Шампань заявив, що країна не визнає результати голосування та закликає до перевиборів.
Уряд Естонії на засіданні 18 серпня прийняв заяву щодо результатів президентських виборів у Білорусі. Влада країни не визнала підсумки виборів і виступила за проведення нових.
Протести
У Білорусі тривають масові акції протесту проти підсумків виборів президента, на яких переможцем було оголошено Олександра Лукашенка. У день виборів у країні спалахнули протести, які тривають і досі. У Міністерстві внутрішніх справ Білорусі заявили, що 9 серпня акції протесту пройшли у 33 містах, було затримано близько 3000 осіб, поранено 89 осіб.
На другий день протестів ЗМІ повідомляли про силовий розгін мирних протестувальників за допомогою світлових та шумових гранат, гумових куль та кийків. 10 серпня стало відомо про першого загиблого учасника акції.
Під час акцій протесту загинули щонайменше 3 особи. 15 серпня в Мінську відбулося прощання з Олександром Тарайковським, який загинув під час протестів 10 серпня на вулиці Притицького. Попрощатися із загиблим вийшли тисячі людей.
18 серпня стало відомо про смерть ще одного протестувальника. 19-річний Артем Паруков загинув, за версією правоохоронців, внаслідок наїзду автомобіля на Партизанському проспекті в Мінську. Близькі загиблого не вірять у цю версію.
19 серпня у військовому госпіталі Мінська (Білорусь) помер 43-річний житель міста Брест Геннадій Шутов. У нього стріляли силовики під час протестів.
Крім того, експерти Організації Об’єднаних Націй задокументували понад 400 звернень громадян, які зазнали тортур і катувань з боку правоохоронців після затримання на акціях протесту.
13 вересня під час чергового недільного маршу проти режиму чинного президента Білорусі Олександра Лукашенка силовики стріляли у повітря.
20 вересня для розгону протестувальників силовики застосували сльозогінний газ, стріляли в повітря та жорстко затримували людей.
Дії опозиції
14 серпня, після оголошення результатів президентських виборів у Білорусі, за якими нібито отримав перемогу Олександр Лукашенко, опозиційна кандидатка Світлана Тихановська ініціювала створення координаційної ради. Її мета — “забезпечення трансферу влади”.
20 серпня у Білорусі через створення Координаційної ради прибічників опозиційного кандидата в президенти Світлани Тихановської відкрили справу про “захоплення влади”.
7 вересня Координаційна рада опозиції Білорусі опублікувала звернення до офіційної влади. Опозиція вимагає від влади: негайного розслідування злочинів, скоєних в період з 9 серпня щодо учасників мирних акцій; публікації правдивої інформації про підсумки виборів президента; припинення політичних репресій, а також скасування або перегляду відкритих кримінальних справ.
До президії КР увійшли 7 осіб. Станом на сьогодні шестеро з них заарештовані або вимушено залишили країну. Павло Латушко, Ольга Ковалькова і Світлана Тихановська перебувають у Варшаві. Іван Кравцов та Антон Родненков — у Києві.
Марію Колесникову 7 вересня Колесникову в центрі Мінська викрали невідомі. 9 вересня стало відомо, що Колесникова в СІЗО, їй пред’явили підозру у справі про захоплення влади. Вона передала до Слідчого комітету Білорусі заяву про викрадення силовиками та погрози з боку правоохоронців.
На волі знаходиться тільки нобелівська лауреатка Світлана Алексієвич. Від 11 вересня дипломати з країн Європи чергують біля її будинку, щоб захистити її від можливого затримання.
- Напередодні в Мінську в Палаці незалежності пройшла офіційна церемонія інавгурації Олександра Лукашенка. Це шоста за рахунком. Білоруські військовослужбовці після церемонії інавгурації присягнули на вірність народу і президенту.
- Ряд країн відмовилися визнати Олександра Лукашенка легітимним президентом. Серед них: Німеччина, Словаччина, Литва, Латвія, Естонія. А міністр закордонних справ Великої Британії Домінік Рааб назвав таємну інавгурацію президента Білорусі Олександра Лукашенка дискредитуючою.
- Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що таємна інавгурація Олександра Лукашенка не означає його визнання легітимним главою держави.
- Після таємної інавгурації Олександра Лукашенка в Білорусі активізувалися протести. Мітинги проходили в більшості міст країни, учасників розганяли силою.
- Європейський Союз не визнає легітимності Олександра Лукашенка як президента Білорусі і очікує нових демократичних виборів у цій країні.
