Джерело: Anadolu
Згідно з результатами, чинний глава держави кандидат від «Союзу народу» Реджеп Таїп Ердоган лідирує з 53,41% голосів виборців. Кандидат від “Союзу нації”, лідер Республіканської народної партії Кемаль Киличдароглу набирає 46,59 відсотка голосів.
28 травня у Туреччині вперше в історії Республіки відбувся другий тур голосування на виборах президента.
Голосування на виборчих дільницях у країні завершилося, продовжується підрахунок бюлетенів.
Раніше глава ЦВК повідомив, що негативних моментів у ході голосування у межах другого туру президентських виборів зафіксовано не було.
У першому турі голосування 14 травня Ердоган отримав 49,5% підтримки, що трохи не дотягнуло до більшості, необхідної для уникнення другого туру голосування.
Киличдароглу, кандидат від опозиційного альянсу шести партій, отримав 44,9% підтримки. Кандидат від націоналістів Сінан Оган посів третє місце з підтримкою 5,2% і вибув. Результат перевершив очікування соціологів.
22 травня претендент, який посів третє місце у першому турі президентських виборів у Туреччині, офіційно підтримав президента Реджепа Таїпа Ердогана у другому турі голосування.
Понад 60 мільйонів турків проголосували на майже 192 000 виборчих дільниць, зокрема понад 6 мільйонів, які вперше проголосували 14 травня. 3,4 мільйона виборців за кордоном проголосували з 20 по 24 травня.
Виборчі дільниці в Туреччині відкрилися в неділю о 8 ранку і закрилися о 17:00. У день виборів заборонено продаж алкоголю.
Явка на виборах у Туреччині загалом висока, понад 80%.
Ердоган був впевнений у своїй перемозі в першому турі, проте не заперечував проведення другого туру у разі необхідності.
Натомість його опонент, кандидат від опозиції Кемаль Киличдароглу зауважив, що впевнений у перемозі у другому турі.
Другий тур передбачали майже всі соціологічні опитування, проте багато хто віддавав перше місце у перегонах Киличдароглу, а не Ердогану.
69-річний Ердоган керував Туреччиною як прем’єр-міністр або президент протягом двох десятиліть. Напередодні виборів опитування показали, що все більш авторитарний лідер мало відставав від свого опонента.
На міжнародному рівні ці вибори розглядалися як випробування здатності об’єднаної опозиції витіснити лідера, який зосередив у своїх руках майже всю державну владу та намагався отримати більший вплив на світовій арені, зазначають у виданні.
Нагадаємо, що Ердоган разом з ООН допоміг укласти угоду з Україною та РФ, яка дозволила транспортувати українське зерно до решти світу з чорноморських портів, попри війну. Угода має закінчитися через кілька днів, і Туреччина минулого тижня провела переговори, аби зберегти її.
Водночас критики стверджують, що суворий стиль президента є причиною болісної кризи вартості життя. Згідно з офіційними статистичними даними, інфляція становила близько 44%, порівняно з максимумом у 86%. Ціна на овочі стала агітаційною темою для опозиції, котра використовувала як символ цибулю.
Уряд Ердогана також зіштовхнувся з критикою за нібито запізнілу та повільну реакцію на землетрус магнітудою 7,8, який спустошив 11 південних провінцій. Вважається, що невиконання будівельних норм забудовниками збільшило жертви та нещастя.
Намагаючись отримати підтримку, він підвищив зарплати та пенсії та субсидував рахунки за електроенергію та газ, водночас демонструючи оборонні та інфраструктурні проєкти Туреччини.
Національний альянс Киличдароглу пообіцяв повернути систему управління Туреччини до парламентської демократії, якщо виграє як президентські, так і парламентські вибори. Він також пообіцяв відновити незалежність судової системи та центрального банку, а також припинити придушення свободи слова та інші форми демократичного відступу в Туреччині.
Лідер Туреччини, який найдовше керував країною, перетворив члена НАТО і другу за величиною країну в Європі на глобального гравця, модернізував її за допомогою мегапроєктів, таких як нові мости, лікарні та аеропорти, і побудував новітню військову промисловість.
Проте, його нестабільна економічна політика низьких процентних ставок, що спричинила спіралеподібну кризу вартості життя та інфляцію, залишила його жертвою гніву виборців. Повільна реакція уряду на руйнівний землетрус на південному сході Туреччини, внаслідок якого загинули 50 000 осіб, ще більше обурила виборців.
Киличдароглу пообіцяв налаштувати країну на новий курс шляхом відродження демократії після років державних репресій, повернення до ортодоксальної економічної політики, розширення можливостей установ, які втратили автономію під жорсткою хваткою Ердогана, і відновлення слабких зв’язків із Заходом.
Тисячі політичних в’язнів і активістів, зокрема високопоставлені особи, такі як курдський лідер Селахаттін Демірташ і філантроп Осман Кавала, можуть бути звільнені, якщо опозиція переможе.
Виборці в різних частинах країни висловлювали думки за і проти Ердогана, котрий сподівається продовжити своє перебування на посаді правителя з найдовшим терміном перебування з моменту створення сучасної Туреччини 100 років тому.
Ердоган, потужний оратор і майстерний учасник кампанії, зробив усі кроки на шляху кампанії. Він викликає шалену лояльність з боку турків, які колись почувалися безправними у світській Туреччині, а його політична кар’єра пережила спробу державного перевороту в 2016 році та численні корупційні скандали.
Киличдароглу заявляв, що він прагнутиме повернути Туреччину до парламентської системи управління від виконавчо-президентської системи Ердогана, прийнятої на референдумі в 2017 році. Він також пообіцяв відновити незалежність судової системи, яку, за словами критиків, Ердоган використовував для придушення інакомислення.
- Кемаль Киличдароглу, головний суперник Реджепа Таїпа Ердогана на недільних президентських виборах, звинуватив невідому російську групу у втручанні у голосування.
- 27 квітня президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган провів телефонну розмову з президентом РФ Володимиром Путіним. Зокрема мовилося про війну РФ проти України.
- За інформацією ЗМІ, Європа сподівалася, що президентські вибори у Туреччині виграє чинний лідер країни Реджеп Таїп Ердоган, адже у випадку перемоги його суперника, Кемаля Киличдароглу, ймовірно, будуть відновлені перемовини щодо членства Туреччини у Євросоюзі. Однак ЄС не може прийняти до блоку і Україну, і Туреччину.
