#Букви відповідають на поширені запитання щодо цих змін.

Що зміниться?

Як відомо, у квітні 2019 року Верховна Рада ухвалила Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Він набув чинності 16 липня 2019 року.

Цей Закон закріплює за українською мовою статус єдиної державної, але в ньому не йдеться про примусову українізацію. Він не поширюється на мову проведення релігійних обрядів і побутове спілкування. Деякі норми Закону набувають чинності через тривалий час після його ухвалення.

Так стаття 30 цього Закону починає діяти з 16 січня, за 18 місяців після набуття ним чинності. У ній йдеться про те, що мовою обслуговування споживачів в Україні за замовчуванням є державна мова.

Мова обслуговування. Таким чином, будь-які підприємства, установи та організації, ФОП та інші суб’єкти, що обслуговують споживачів, мають робити це саме українською.

У випадках, якщо клієнт попросив обслуговувати його будь-якою іншою мовою, прийнятною для обох сторін, обслуговування може відбуватися цією мовою.

Інформація про товари та послуги. Надавати інформацію про свої товари чи послуги зазначені суб’єкти мають українською. Водночас можливе дублювання тієї ж інформації будь-якою іншою мовою.

У разі, якщо інформація дублюється іншою мовою, варіант державною не має бути меншим за обсягами та має відповідати вимогам чинного законодавства.

Якщо сказати простіше: інформація в цінниках, інструкціях, технічних характеристиках, на маркуваннях та квитках, у меню закладів харчування тощо має бути українською, але використання дубльованого варіанта, наприклад, англійською чи російською, припускається. 

Діють ці правила як офлайн, так і в Мережі. До Інтернет-магазинів та онлайнових каталогів вимоги ті самі, однак там за замовчуванням має завантажуватися сторінка українською.

Можна помилково припустити, що ці норми діють лише  у сфері торгівлі. Однак те саме стосується надавачів освітніх медичних та соціальних та ін. послуг. Тож українською за замовчуванням мають спілкуватися і в секції з баскетболу, і в поліклініці — будь-де, де надають товари чи послуги.

“У супермаркеті та в інтернет-магазині, у кав’ярні, банку, на АЗС, в аптеці чи бібліотеці, де б ти не був – обслуговування має бути українською”, — наголосив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

Як відбуватимуться зміни в медичній сфері?

Про те, що зміниться для медиків та пацієнтів, пояснила Олена Бабич — адвокатка, спеціалістка з юридичних питань у сфері медицини. Ось на що вона звернула увагу:

Що вже змінилося? Чимало змін в роботі медиків відбулося ще 1,5 року тому, коли “мовний закон” набув чинності. Відтоді медичні заклади зобов’язані вести медичну документацію пацієнтів та внутрішній документообіг виключно українською мовою.

“З огляду на те, що більшість медичних закладів так і робить, ця вимога не є проблемою”, — зазначила вона.

Що зміниться з 16 січня? Відтепер мовою обслуговування пацієнтів та надання інформації про медичні послуги є українська мова. Інформацію можна дублювати іншими мовами, як і обслуговувати пацієнта. Про останнє медики та пацієнти мають домовлятися. Адвокатка радить цю домовленість фіксувати — про всяк випадок.

“Таке прохання краще зафіксувати, наприклад, шляхом проставлення підпису в анкеті збору анамнезу”, — пише вона.

А що робити, якщо Вас не хочуть обслуговувати українською?

Жодних особливих уповноважених за дотриманням не буде, але позапланові заходи контролю може здійснювати Секретаріат уповноваженого із захисту державної мови (мовного омбудсмена). Скарги туди можна буде надсилати аж протягом пів року з дня виявлення порушення.

Мовний омбудсмен Тарас Кремінь пропонує такий план дій у випадках, якщо право громадян на обслуговування українською було порушено:

  • По-перше — спробувати владнати ситуацію на місці та попросити працівника обслуговувати державною мовою.
  • Якщо не допомогло, звернутись до керівництва закладу або на “гарячу лінію” установи.
  • Якщо відмовили у допомозі там, або не забезпечення надання інформації або послуг державною мовою, необхідно надіслати скаргу до омбудсмена.

Як писати скаргу?

Для цього необхідно зафіксувати відмову в обслуговуванні державною мовою. Це може бути аудіо- чи відеозапис (але підійдуть й письмові підтвердження порушення від очевидців). Також для подання скарги необхідно мати дані суб’єкта господарювання (назву, місцезнаходження, контакти). Надіслати скаргу можна:

  • поштою за адресою 01001, м. Київ, провулок Музейний, 12;
  • на електронну адресу [email protected];
  • заповнивши форму на сайті уповноваженого.

Зміст скарги

У скарзі обов’язково мають бути зазначені ПІБ та адреса її автора, викладення обставин порушення (із зазначення часу, імені працівника, який вчинив порушення, адреса, де це сталося).

В листі також необхідно зазначити дату відправлення скарги, а в електронній скарзі – електронну поштову адресу або інші контакти заявника.

Те саме у вигляді пам’ятки:

А як каратимуть порушників?

Відповідно до статті 57, за підсумками розгляду скарги у мовного омбудсмена мають оголосити порушникові попередження та висунути вимогу усунути проблему протягом 30 днів.

У разі повторного протягом року порушення вимог уповноважений або його представник складає протокол про це. Цей протокол порушник або його представник має підписати, або ж надати пояснення щодо мотиву відмови від підписання.

Справи про порушення розглядає уповноважений за присутності представника порушника (без нього — якщо про його відсутність не було проінформовано за 3 дні до розгляду). Виносить постанову про накладення штрафу також уповноважений.

Сума штрафів — від 5100 до 6800 гривень (або від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

“ОПЗЖ” та “Слуги народу” vs обслуговування українською в Україні

Ще в грудні 2020 року майже 30 депутатів від “Слуги народу” внесли до парламенту законопроєкт, в якому пропонують скасувати будь-які штрафи за недотримання мовного законодавства.

Серед його авторів – народний депутат Максим Бужанський, відомий своєю критикою закону про державну мову, а також скандальний нардеп Олександр Дубінський, який виступав за скасування амністії учасникам Майдану.

На думку Бужанського, норми закону щодо штрафів будуть “плодити донощиків”.

“Бізнес зобов’язаний тільки платити податки і нічого більше, інше – регулює ринок”, — вважає він.

Публічно законопроєкт підтримав й інший його автор, голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Той зробив акцент на недоречності штрафів у “багатонаціональній і найтолерантнішій до національного питання країні Європи”.

“Слуга” Олександр Качура переконаний, що штрафи за недотримання мовного законодавства можуть завдати нищівного удару для бізнесу зараз, під час епідемії та кризи.

“Ми внесли законопроєкт, що передбачає скасування цих штрафів. Тобто зобов’язання обслуговувати українською залишиться, а ми хочемо скасувати штрафи”, — зазначив він.

Думку депутатів президентської партії поділяють їхні колеги з “Опозиційної платформи — За життя”. Представник політсили Юрій Павленко вважає:

“Ці норми закону мають бути скасовані. Вони, на жаль, тільки дискредитують українську мову і ставлення людей до української мови. Вони, на жаль, створюють конфлікт всередині країни”.

З 23 грудня їхній законопроєкт переданий на ознайомлення нардепам. Чи буде він винесений в залу парламенту для голосування та чи отримає підтримку нардепів — дізнаємося в майбутньому.