Джерело: ERR

Як повідомляється, естонська розвідка проаналізувала спробу збройного заколоту ПВК “Вагнер” на чолі з Євгеном Пригожиним та його наслідки для України, Росії, Білорусі.
Відтак, за попередньою оцінкою аналітиків, 24 червня в бік Москви направилося приблизно полкове угруповання. При цьому найманці “Вагнер” контролювали різні військові об’єкти: штаб Південного військового округу та аеродроми в районі Ростова. “Вагнерівці” підтримували високий темп просування, щоб у захисників було якнайменше часу на підготовку оборони.
Початок заколоту, ймовірно, став результатом прорахунку ватажка групи Пригожина. Він міг покладатися на підтримку деяких воєначальників і те, що до походу на Москву приєднаються частини регулярної армії. Група “Вагнер” зіткнулася зі слабким опором, але й на бік заколотників ніхто не перейшов. Можливо, зрозумівши свій прорахунок, Пригожин шукав виходу із ситуації.
Своєю чергою, самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко запропонував прийнятні гарантії безпеки. За даними розвідцентру, Лукашенко міг бути лише посередником у переговорах, однак тривалі дружні стосунки між ним і Пригожиним мали важливий вплив на розвиток подій. Лукашенко був зацікавлений у пошуку вирішення ситуації, оскільки його режим безпосередньо залежить від стабільності РФ.
Як повідомляли ЗМІ, Пригожин нібито приїхав до Білорусі, проте, бойовики групи “Вагнер” перебувають на своїх базах на окупованих територіях у Луганській області. Ймовірно, найближчим часом частина “вагнерівців” все ж передислокується в РБ.
Зазначається, що присутність найманців “Вагнер” в Білорусі дозволяє Лукашенку використовувати їх як інструкторів підрозділів спеціального призначення. Проте великий контингент може дестабілізувати обстановку в країні.
У розвідці підкреслили, що РФ лише починає розбиратися з наслідками бунту. Щодо заколотників можуть бути застосовані жорсткі заходи, можливе посилення контролю над збройними силами та органами безпеки.