Про це поінформували в пресслужбі глави держави.
Так, Зеленський повернув до Верховної Ради зі своїми пропозиціями закон “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування” (№ 4651).
Вказаний документ Верховна Рада ухвалила 3 червня 2021 року.
На Банковій зазначили, що президент ініціював цей проєкт закону “для відновлення покарання у вигляді позбавлення волі за недостовірне декларування”.
Проте під час розгляду у другому читанні до документа внесли правки, які створюють “лазівку для недобросовісних декларантів”.
Йдеться про декларування відомостей щодо рухомого й нерухомого майна, яке перебуває у володінні або користуванні членів сім’ї декларанта.
“Відповідно до поправок, такі об’єкти зазначаються у декларації, якщо члени сім’ї декларанта подали йому відповідну інформацію. Таким чином декларанта можна притягнути до кримінальної відповідальності лише за недостовірне декларування об’єктів, про які йому надали відомості члени родини. Це дає законодавчу лазівку недобросовісним декларантам для того, щоб не зазначати у своїх деклараціях рухоме та нерухоме майно, яким володіють чи користуються їхні родичі, пояснюючи це тим, що члени їхньої сім’ї нібито не надали їм відповідної інформації про це майно”, – наголосили в ОПУ.
Враховуючи це, Зеленський повернув закон до парламенту.
В ОПУ нагадали, що запровадження системи електронного декларування було вимогою Європейського Союзу для встановлення безвізового режиму з Україною.
Про які поправки йдеться?
Законопроєктом № 4651 вносяться зміни до двох статей Кримінального кодексу України: 366-2 (“Декларування недостовірної інформації”) та 366-3 (Неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування).
Вказаними змінами було встановлено кримінальну відповідальність (до двох років позбавлення волі) за декларування недостовірної інформації.
Таке ж покарання спочатку передбачалося і за неподання декларації. Однак все змінили поправки нардепів від “Слуги народу”.
Під час розгляду законопроєкту в другому читанні нардепи підтримали дві поправки “слуг народу”: №50 Ігоря Фріса та №59 Олексія Ковальова.
Перша дозволяє декларантам ухилятися від декларування майна членів сім’ї, навіть якщо вони знають про наявність цього майна. Тобто поправка №50 унеможливила покарання за брехню щодо майна родичів.
Більш того, зазначати майно, яким користується чи володіє член родини декларанта, пропонується лише якщо сам “член сім’ї подав відомості про такі об’єкти” декларанту. Досі декларант повинен був вказати усю відому йому інформацію щодо майна.
Друга поправка №59 скасувала покарання у вигляді позбавлення волі терміном на два роки за умисне неподання декларацій.
За неподання декларації в проголосованому законі тепер передбачено лише обмеження волі.
- Як відомо, 27 жовтня минулого року Конституційний суд визнав неконституційною низку положень закону “Про запобігання корупції” та статтю ККУ 366-1, в якій йшлося про відповідальність за неправдиві відомості в деклараціях. Визнаного винним за цією статтею могли позбавити волі строком до двох років.
- 4 грудня Верховна Рада проголосувала за повернення кримінальної відповідальності за недостовірне декларування. Цей законопроєкт неодноразово назвали компромісним, адже тепер за такі діяння декларантами, якими є й народні депутати, загрожують тільки штрафи та обмеження волі (але не позбавлення волі).
- Нацагентство з питань запобігання корупції розкритикувало цей закон, заявивши, що парламент визначив такі діяння не злочинами, а кримінальними проступками, та дав змогу приховувати майно. НАЗК закликало Зеленського ветувати закон, але він не зробив цього.
- У січні цього року Володимир Зеленський подав до Верховної Ради невідкладний законопроєкт, яким запропонував повернути покарання у вигляді позбавлення волі за неподання декларації або брехню в ній. Перед цим вказаний документ схвалила Рада національної безпеки та оборони (РНБО).