Нещодавно Європейське космічне агентство (ЄКА) показало, як очистилося повітря над деякими містами в Європі після запровадження карантину. В регіоні Парижа воно виявилося найчистішим за 40 років.

В агентстві NASA зменшення забруднення NO2 спочатку помітили навколо Уханя, де вперше виявили коронавірус і ввели карантин. Потім в Італії.

На перший погляд здається, що незважаючи на те, що COVID-19 приніс сім’ям по всьому світу багато горя і складнощів, умови пандемії показують результативність у відновленні навколишнього середовища і в боротьбі проти кліматичних змін. Насправді це не зовсім так.

Чистота повітря швидше за все явище тимчасове, а  кризова ситуація в сфері охорони здоров’я має приховані екологічні наслідки.

Маски, респіратори і захисні костюми

Тепер, медична маска обов’язкова не тільки для медперсоналу, а й тим, кому необхідно потрапити в громадський транспорт, продуктовий магазин, аптеку або лікарню. Значна частина захисних масок виготовлена ​​з синтетичного полімеру, спанбонду. З нього ж роблять респіратори N95 і медичні костюми. Такі вироби використовуються одноразово і їх не можна переробити, тому екологічний слід цієї медичного захисту досить високий.

На даний момент ніхто не знає скільки таких масок, респіраторів і захисних костюмів було глобально використано з початку розвитку коронаепідемії. Очевидно тільки одне – попит на медичне спорядження зростає з кожним днем, а разом з ним і виробництво.

Наприклад, якщо в перші дні лютого Китай виготовляв 10 млн масок за добу, то в кінці місяця щоденна норма зросла до 115 млн. У середині березня, Китай побив всі рекорди і підвищив планку до 200 млн. Тим часом, виробництво «головного аксесуара цієї весни» набирає обертів і в інших країнах.

Антисептик

Ще один елемент захисту, без якого важко уявити своє життя в розпал пандемії – це антисептик для рук. Такий гель або рідину досить часто продають в двох видах пластикової тари: поліетилентерефталат (PET-1) або поліетилен високої щільності (HDPE-2). Обидва пластика приймають на переробку за наявності покажчика з номером на дні пляшки, але сам дозатор – ні, бо його зазвичай не маркують. Якщо брати до уваги той факт, що в Україні сміття сортує приблизно 4% громадян, а антисептик вже такий же дефіцитний товар, як захисні маски, то очевидно наші звалища незабаром очікують відчутне пластикове поповнення.

Пластикова безпека

До недавнього часу багато хто прагнув скоротити використання пластику. Кав’ярні наливали каву в багаторазову чашку клієнта, а в продуктових хліб продавався «голеньким». У суспільстві набирав популярність тренд безвідходного існування (zero waste), і в магазинах все частіше зустрічалися люди, які насипати крупи, горішки і сухофрукти у власні лляні мішечки, а не в одноразовий пакет-маєчку. Однак противірусних заходів і підвищені санітарні норми стали перешкоджати такому стилю життя.

На початку березня всі були здивовані заявою мережі  Starbucks, в якому повідомлялося, що напої більше не будуть видавати в багаторазовій посуді або у власних чашках відвідувачів через побоювання, що так може пошириться COVID-19. Буквально через кілька тижнів таку ж політику почали практикувати інші кав’ярні, зокрема і київські.

З того моменту, як оголосили карантин у магазинах української столиці практично всі товари фасуються в пластикову тару, щоб зменшити контакт безпосередньо з продуктом. Та й самі представники еко-відповідальної групи населення тепер бояться брати неупаковані продукти. Пандемія змінила пріоритети. Звалище або сміттєспалювальний завод все-таки витримають поповнення, а ось наші лікарні дуже навряд чи зможуть осилити додаткових пацієнтів.

Кліматичний страйк онлайн

Боязнь зараження також вплинула на роботу еко-захисних груп і кліматичних активістів. Міжнародне громадський рух «П’ятниці заради майбутнього» (Fridays for Future) закликали всіх припинити збори і перевести страйк в онлайн режим. Поки, на час епідемії, учасники FFF обмежаться поширенням соціальними мережами постів з позначками #DigitalStrike і #ClimateHowl. Уже традиційно їх підтримує генеральний секретар ООН, Антоніо Гуттеріш, висловивши занепокоєння, що коронавірус відверне світ від  важливішої ​​проблеми – кліматичної кризи.

Відстрочка СОР26

Превентивні заходи проти розширення коронапандемії поставили під загрозу зриву заплановану на листопад Конференцію ООН зі зміни клімату в Глазго (СОР26). Все більше міжнародних рейсів скасовується, а це значить, що підготовчий етап переговорів і зустрічей зараз проходить не за наміченим сценарієм. Секретаріат Рамкової конвенції ООН про зміну клімату  скасував усі фізичні збори і призупинив всі офіційні місії до кінця квітня.

Виходячи з того, що коронавірус – явище тимчасове, а кліматична криза відбувається вже давно і в найближчі десятиліття вона буде тільки посилюватися, дипломати не хочуть скасовувати СОР26 і розглядають варіант переходу на віртуальну комунікацію.

Проте, одна справа проводити відеоконференцію на п’ять осіб, інша – на 30,000. Саме стільки делегатів розраховували приїхати в Глазго в листопаді. Річард Блек, директор Групи Енергетичної і Кліматичної Розвідки (Energy and Climate Intelligence Unit), що займається інформаційною підтримкою журналістів, парламентаріїв і інших осіб, що мають відношення до питань енергетики та клімату, попереджає, що віртуальна зустріч буде менш продуктивною.Одночасно вивести на онлайн зв’язок 30,000 людей з різних країн технічно складно через різницю в часі і швидкість інтернету.

Зелені можливості

Як би там не було, в нинішній ситуації можна знайти і переваги. Наприклад, карантин може допомогти кожному з нас «озеленити» свої щоденні звички і  стиль існування:

  • Карантин перевів багатьох на віддалену роботу і так ми всі з’ясували, що значну кількість зустрічей можна було б проводити в форматі відеоконференцій або взагалі скоротити до електронних листів. Роботодавці побачили, що співробітники можуть виконувати свої завдання дистанційно, а це значить, що в майбутньому більше людей буде працювати з дому, знижуючи тим самим свої транспортні викиди.
  • Зараз ВООЗ і МОЗ України рекомендують знизити до мінімуму відвідування громадських місць, а з цього випливає, що для власної та колективної безпеки поповнювати свої продуктові запаси варто, як можна рідше. В таких умовах люди змушені планувати покупки, а разом з ними і прийоми їжі. Планування – це відмінний спосіб скорочення харчових відходів, близько 1,3 млрд. тонн, яких жителі планети генерують щорічно.
  • Розбір вмісту шафи стало популярною активністю під час самоізоляції, що дало можливість багатьом з нас переглянути своє ставлення до речей і звільнитися від зайвого. Позбавлення будинку від непотрібного допомагає повернути контроль над власним життям і перемогти тривожність, з відчуттям якої зіткнулися зараз люди з усіх країнах без винятку.