У міністра інфраструктури Владислава Криклія складний тиждень.

ДБР відкрила провадження за фактом виділення коштів резервного фонду на перевезення громадян України чартерними рейсами, та через встановлення газового обладнання на автомобілі, сферу сертифікації якого начебто контролює міністр.

«Криклій із подільниками ухвалили низку постанов Мінінфраструктури, якими сертифікацію газобалонного обладнання зведено на шість фірм, а ціна такої сертифікації з 800 грн збільшується до 3000 грн», – звинувачує міністра Олександр Дубінський.

З іншого боку, директор компанії “Нібулон” Олексій Вадатурський звинувачує міністра в тому, що він вбиває річковий транспорт через ухвалення закону.

Ті особи, які критикують міністра, мають, вочевидь, в цьому особисте зацікавлення, але Криклій не квапиться переходити в контратаку до опонентів.

Букви зустрілися  з міністром у вівторок, після його зустрічі з перевізниками, і запитали, коли ж запрацює транспорт, які збитки галузей від коронавірусу, що буде з Укрзалізницею і як будують дороги. А також про стосунки з Арсеном Аваковим, шлейф впливу якого тягнеться за міністром. І про те, чи справді в президента до нього є претензії.

– Давайте почнемо з найголовнішого, що цікавить усіх людей: коли запрацює міський, міжміський транспорт?

– Знаєте, ми щодня спілкуємось з цього приводу. Я завжди виступаю трошки з іншої позиції, ми домагаємось, щоб робота транспорту відновилась, але головний опонент у нас тут МОЗ, який говорить, що є статистика, є рекомендації ВООЗ.

-А що каже МОЗ на те, що в країнах, де смертність значно вища ніж в Україні, де як в Великобританії понад 30 тисяч смертей чи Італії, але там ні на   день не зупинявся транспорт – ні автобуси, ні метро.

– Неправда, зупиняли.

– Де?

– Ви бачите, як це відбувалося у наших східних сусідів, де спробували відновити роботу транспорту, зокрема, метро, і зупинили знову, бо почалися натовпи, сутички. Щодо Італії, то там були, як ви знаєте, червоні зони, де люди були обмеження в переміщенні.

– Обмеження в переміщеннях були, але транспорт працював і є прекрасні фото з міланського метро, де пасажири їдуть зі збереженням соціальної дистанції.

– Саме тому ми виходимо з пропозицією (поновити роботу транспорту), щоб був масочний режим, температурний скринінг (у міському транспорті це буде важко, але на міжобласних маршрутах – це буде простіше, бо не так багато пасажирів. У метро та аеропортах техніка це теж дозволяє робити). Обов’язковою буде дезінфекція й обмеження за кількістю людей.

Що говорить з цього приводу МОЗ: що загроза не в тому, що людина їде в транспорті чи переїхала в інше місце, і що коронавірусна інфекція поширюватиметься в транспорті, а що фактично більше будуть наповнюватися офіси, торгові зони, центри, місця відпочинку. Тобто, де будуть місця скупчення людей, там виникатиме ця загроза.

– Але по суті Кабмін зараз дозволив роботу торгових центрів, щоб дати умови бізнесу, але не дозволяє людям поїхати в аптеку в іншу частину міста  придбати ліки.

– Зараз транспорт функціонує за перепустками, які діють для професій, з яких зняті обмеження, їх можна отримати у місцевої влади. Що стосується міжміського, міжобласного, ми говоримо, що це буде не раніше 22 травня. Я думаю, що цього тижня буде напрацьована точна дата. Ми запропонували певну рамку, але ми маємо отримати її підтвердження від МОЗ.

– Яка має бути цифра по захворюваності, щоб МОЗ змінив позицію?

– Це питання до МОЗ.

– А вони це не озвучують на Кабміні?

– Сьогодні ми мали нараду, і завтра вони мають це озвучити і дати конкретні етапи, на якому рівні має бути співвідношення хворих і тих, хто одужав, щоб переходити до іншого етапу і які послаблення ще можна давати.


-Сьогодні була новина, що багато авіакомпаній вже почали продаж квитків з 24 травня на міжнародні перельоти. Потім ваша прессекретарка спростувала це і сказала, що компанії обдурюють людей. Чи спілкуєтесь ви з авіакомпаніями й обговорюєте дати, бо так ви їх ставите в умови, що вони муситимуть повернути людям гроші за квитки.

-Обов’язково. І я вважаю, що не зовсім правильно тут поводять себе деякі кампанії, бо не всі країни можуть сказати, що ми до кінця року не будемо відкривати повітряні брами, більшість кажуть про якусь дату, а потім оновлюють рамку карантину. Виходячи з цієї реальності, я вважаю, що не зовсім відповідально стосовно українського пасажира продавати ці квитки. Я комунікую з цього питання і кажу, що в травні точно міжнародні авіарейси не буде відновлено.

– А внутрішні?

– На травень теж ні. Починаючи з червня, виходячи з того, що ми запропонували свою рамку, якщо кількість людей, яка одужала, буде більшою, ніж тих, що захворіли, ми перейдемо до того етапу, коли зможемо поновити міжнародні перевезення. З тими умовами, що я говорив: дезінфекція, масочний режим і обмежена кількість пасажирів.

– У середу перевізники збираються пікетувати Кабмін, ви з ними вже спілкувалися, що вимагають ці люди?

– Так, сьогодні з ними зустрічалися. На середу вони запланували акцію. Я про це попереджав колег: дивіться от люди хочуть поновити пасажирські перевезення, треба з цим працювати.

Вони зокрема хочуть, щоб при перевезеннях заробітчан ми використовували не лише авіацію, а користувались і автобусними перевезеннями й ми погоджуємось з їх аргументацією, щоб були такі спецрейси. Чому спецрейси, бо це має відбуватись за згодою іншої сторони.

– Якої?

– Польщі, наприклад.

– А хто в Україні дає згоду, щоб людина могла звідси поїхати?

– Так вона може поїхати у будь-який спосіб.

– Судячи з того, що відбувалось з рейсом до Великобританії, то ні.

– Тут не треба спекулювати. Пасажирські пункти перетину кордону у нас закриті. І там авіаперевізник добре знав про це. Тому, на мою думку, з їх боку це була така обережна маніпуляція, тому що в останній момент, не повідомляючи, зробили за день цей рейс. В нас нема регулярної навігації і пасажирські пункти не відновили роботу. Коли відновлять, то взагалі ніяких погоджень не треба – ви звернулись, є слот, час, полетіли. Нам значно простіше було, коли 200 літаків, ніж ці 3-4 пасажирські рейси на день, плюс 10-12 вантажних. Бо тоді все функціонувало в стандартному режимі, по процедурі, де немає виняткових ситуацій, коли ми мали відкривати пункт перетину кордону.  Це ж стосується і рейсів, які будуть на Польщу. Людина, звісно може, перетнути кордон, це її право, захищене право, але зробить це пішки. А якщо хоче поїхати, то тоді ми говоримо про обмеження.

– Ви ж розумієте, що в черзі у людини більше шансів захворіти?

– Це власне одна з тих аргументацій, з якою ми виходимо, що нехай це будуть нерегулярні, спеціальні рейси, але вони більше раціональні з епідеміологічної точки зору, коли люди переходять кордон пішки, а потім сідають в невідому машину.

– Скажіть, чи є якісь цифри по тому, скільки людей хочуть зараз поїхати на заробітки, скільки авіарейсів буде?

–

– Чи називали перевізники на зустрічі з вами, яких збитків зазнали їх бізнеси?

– Ну вони не працюють. Один перевізник розповів, що у нього був мільйон заробітного фонду, з якого він сплачував податки, а зараз все зупинено і він нічого не оплачує. Це для автобусних перевізників.

– А для авіа?

– О, там зовсім інші цифри. Там же і лізингові платежі, і персонал, і пілоти отримують зовсім інші зарплати. Тому там у кожної авіакомпанії своя історія, а якщо говорити про всі авіакомпанії, то йдеться про 600-700 мільйонів гривень на місяць.

– До вас було багато питань, чому саме SkyUp літав за гуманітарними вантажами, а не Руслан, Мрія?

– Чому, Руслани теж літали.

– Не для України…

– І для України літали – і Руслани, і Мрія.

–  Власне питання було , чому саме SkyUp літав за гуманітарними рейсами?

– А це ж не ми організовували гуманітарні рейси.

– Тобто це питання до Офісу президента?

– Ми за організацію гуманітарних рейсів не відповідали.

– Чому ставлять у  провину саме вам?

– Перепрошую, а хто ставить?

– Думаю, що ви помітили, що до вашої персони є цікавість з боку окремих народних депутатів, вони пишуть, що проти вас порушено  провадження в ДБР, що ви берете на роботу сумнівних радників.

– Перепрошую, але ви як людина зі ЗМІ можете проаналізувати, що йде адресна атака і замовлення, кому це вигідно.

– А ви не готові озвучувати цих осіб?

– Я ж за руку не вхопив.

– Я спробую озвучити це за вас. Чи може це бути пов’язаним з тим, що авіакомпанія МАУ не отримала державної підтримки?

– А, дивіться, у нас ще жодна авіакомпанія не отримала державної підтримки. Тому тут – це виключна маніпуляція пана Дубінського, який написав, що справа порушена на мене. До чого там я?

– Ви вже бачили це провадження?

– Ні, більше того, можна написати, що ця справа порушена проти Дубінського, бо там є номер і констатація якихось речей.

– Провадження фактове.

– Не знаю, кажу ж. Але залюбки посприяємо ДБР у вивченні всіх епізодів, і надамо всю необхідну інформацію стосовно того, через що так переживають народні депутати. І хай вивчають, чи немає в них теж свого інтересу.

Щодо компенсації, то ми розглядали таку можливість на уряді. Коли зупинились перевезення, в нас залишилось близько 80 тисяч громадян за кордоном, з яких переважно були Єгипет і Туреччина. Це були в основному чартерні рейси. Модель чартеру як працює – вони везуть туди когось і назад. І літак у них заповнений. Вони летіли в цьому випадку туди порожніми. І як зробили авіаперевізники в більшості країн: у нас форс-мажор, ми банкрути, не працюємо. В нас було дві моделі дій: вивозити державним коштом, відправити літак і компенсувати порожній переліт. На уряді розглянули цю можливість. Компенсації ні копійчини ще нікому не виплачено.

-Але вони плануються?

– Так.

– А який бюджет? Бо в Італії, якщо не помиляюсь, бюджет компенсацій у  тому числі Alitalia 500 мільйонів євро?

–  Там великі гроші, ми такими бюджетами не оперуємо і навіть про них не говоримо. У нас мова йде приблизно про 100 мільйонів гривень, які  мають бути виплачені всім перевізникам пропорційно до кількості чартерів, які вони здійснили – там і МАУ, і SkyUp, і Роза Вітрів, і Bravo, і Азур, якщо не помиляюсь. Всі вони подали рахунки, і з резервного фонду це все компенсується. Але поки нічого не виплачено, тому друга справа ще кумедніша, ніж перша. Бо якби ми залишили там 80 тисяч і громадян і не повертали б їх, то вийшло б ще дорожче – вони б звернулись з проханням про евакуацію і тоді б ми оплатили повний рейс. Але комусь це вигідно подати як зраду. Там нема преференцій, там однаково для всіх.

– Ви можете назвати суму чи відсоток збитків, яких  зазнала транспортна інфраструктура  останніми місяцями через коронавірус?

-Тут по кожній сфері треба говорити окремо.

-Давайте почнемо з залізниці.

  • Щодо залізниці в  нас по пасажирських  перевезеннях  недонадхожень за місяць мільярд гривень і спад у квітні по вантажоперевезеннях на 18%. Зараз намагаються це наздоганяти.

-Чому відбувся спад по вантажоперевезеннях?

-Наприклад, зараз не їде вугілля для теплових генерацій. З 15 травня мають почати возити. По металургії також змінилась структура, бо зараз не возять руду на експорт, економічна криза впливає на перевезення також. Ми аналізували ситуацію – в Польщі, Німеччині відбувається те саме, навіть більше.  Тому постукаю по дереву, що у нас ще менші обсяги падіння, якщо не брати пасажирські перевезення.

-Щодо залізниці у вас будуть ті ж правила поновлення роботи?

– Так, для наземного, залізничного і іншого транспорту мають бути однакові правила.

-А ви проговорюєте з МВС, хто   контролюватиме  масковий режим? Це будуть працівники залізниці чи поліції?

– Це будуть робити працівники залізниці – в електричках, потягах є стюарди, бортпровідники, контролери, які можуть про це повідомити. В зонах з турнікетами теж є працівники, які зможуть це перевірити.

-Повертаючись до збитків. Авіагалузь, які там показники?

-По авіагалузі у нас два державних  аеропорти, про які ми можемо говорити. Це орієнтовно 40 мільйонів за консервацію львівського аеропорту і більш як 100 – бориспільського. Якщо говорити про державні підприємства, то в нас нульові надходження до «Украероруху», що здійснює авіанавігаційне обслуговування. У них там 200 мільйонів фонд заробітної плати та адмінвитрати. По авіабезпеці у них там трошки краща ситуація, бо був певний запас.

-Дороги?

-По дорогах у нас найкраща ситуація поки що. Чому поки що, бо, треба розуміти, якщо менше транспорту рухається, то менше грошей з акцизу надходить в бюджет. Але поки що все йде планово. Дорожній фонд нам вдалось зберегти, за що дякую президенту і депутатам, що нас не порізали.

– Це вам зараз не порізали, але до того при формуванні вам туди не додали коштів через конфлікти з місцевими владами.

– Так тоді трохи не додали, бо для окремих регіонів були болісними втрати від акцизів. В деяких регіонах ОТГ існували лише завдяки грошам від АЗС. Але ми вийшли з тієї ситуації завдяки 19 мільярдам запозичень під держоблігації.

– За ці місяці якісь дороги будувалися.

– Так, за ці місяці у нас не зупинялось будівництво доріг ні на хвилину.

– Давайте тоді в тисячах кілометрів.

– На 180 об’єктах виконуються роботи, загалом 2,5 тисячі кілометрів. По решті, до середини липня теж мають початися роботи. Всього 370 об’єктів на це цей рік.

– Назвіть якісь ключові.

– З ключових це Дніпро-Решетилівка, ми фактично зшиваємо країну, бо у нас буде Київ-Харків, по півдню у нас буде Миколаїв-Кропивницький, Миколаїв-Кривий Ріг, з Херсоном в нас дорога завершена. На заході теж будуються розв’язки на Житомирській трасі. Ми розірвали контракт з китайською компанією, провели тендер і тепер теж там почались роботи. Будуються дороги на Тернопіль, Стрий і львівська об’їзна.

-Я думаю, що ви бачили матеріли «Наших грошей» про дорожні картелі, що плануєте з цим робити?

– Я  думаю, що методологія буде допрацьована. Ми розуміємо, що треба допрацювати реєстр техніки, щоб не грались з цим підрядники.

– Це щоб не брали комунальну техніку, оформляли ПП на свата і подавали її як приватну?

– Це ще не найгірший варіант. Бо зазвичай це виглядає так: от у нас є 1 диктофон, а ми п’ятеро кажемо, що це наш.

-Була ще історія, коли будували по 40 метрів доріг, щоб не іти на тендери.

– Ту історію ми вирішили, коли я ще став міністром, ми звільнили автора схеми, як його там звали, я вже забув. Юлик, здається.

А логіка методології яка: компанія починає працювати з міськими комунальними дорогами, сільськими. Будувати державну вона не зможе, бо це утопія. Тому вони мають попрацювати на місцевих, потім переходять на рівень національних і міжнародних. За такою логікою працює світ. Але як зробити методологію прозорою? Мінекономіки з АМКУ допрацьовують ці критерії і нададуть свої пропозиції.

–Якщо ми говоримо про дороги, то для них потрібен щебінь, а щоб його довезти потрібні локомотиви і вагони.

-У нас є спільний штаб Укравтодору  і Укрзалізниці щодо постачання  цих матеріалів, щоб логістика їх поставок, коли буде гарячий сезон, коли ми везтимемо зерно і руду, не перетиналась. Щоб нам не довелось обирати між тим важливим і тим.

– Локомотиви будуть китайські, французькі, чи будуть вони взагалі?

-Розпочали процедуру відбору постачальників, до 25 травня вони мають подати заявки. 5 компаній виявили інтерес. З того, які будуть умови, ми вирішимо, чи це буде міжурядова угода, чи тендер.

-Як ви думаєте, скільки протримається новий керівник «Укрзалізниці», зважаючи на кількість «поважних» осіб, які мають інтереси у  цій сфері- від тарифів до пріоритету перевезень?

-Бачте, які ви обізнані, тоді ви розумієте, чому мене атакують. Я думаю, що це залежатиме і від керівника. 29 років комусь підігравали. Але враховуючи, що зараз у підприємства не найкращі часи, то доведеться приймати непопулярні рішення.

– Чи передбачатимуть непопулярні рішення підняття тарифів?

-Необов’язково тарифів. Дивіться, «Укрзалізниця» – це держава в державі. Вони мають купу активів, земель, які вони не використовують. Тому треба якомога швидше зробити інвентаризацію цих об’єктів, розпродати застарілі вагони – для розуміння там 16 тисяч вагонів недозавантажені – і їх можна продати як брухт чи як вагон, якщо знайти правильне рішення, і конвертувати це в ресурси. Але цим треба займатись. Оптимізувати персонал, при чому починати не з машиністів, а починати з апарату.

–  У нас, наприклад, великі агрохолдинги отримують вагони в першу чергу, а менші фермери змушені чекати.

– Не зовсім так. «Укрзалізниця» запровадила свого часу послугу, яка називається «нитка», коли ви платите 20% до тарифу і гарантовано отримуєте маршрут з гілки до гілки.

-І до порту.

-Абсолютно вірно.

– Я не просто так зараз згадую про порти, бо це друга частина атаки на вас. Що у нас відбувається з портами і річковим транспортом?

-Порти і річковий транспорт – це різні речі.

-Дехто в матеріалах зумів звести в одне.

-Бачте,  погано відпрацьовують гроші.

-Давайте все ж по темі, закон про річковий транспорт – вже зрозуміло, що ним незадоволений Вадатурський, Микола Тищенко звинуватив Нібулон у підкупі депутатів, щоб провалити цей закон, і ми можемо втратити 600 мільйонів євро допомоги.

-Питання навіть не в грошах. Ми розвиваємо ще одну галузь.

-Найпростіше порівняння, чим більше транспорту на річці, тим менше вбивають дороги.

-Саме так. Ми маємо транспорту модель і ми можемо балансувати між залізницею і річковим транспортом в гарячий сезон.

Щодо закону я не розумію, чому там атакували мене і комітет. Це якась дивна радянська система, коли б’ємо, а потім починаємо говорити. Всі ж готові й  відкриті до комунікацій. Ми проводили зустрічі з Американською торговельною  палатою і Європейською бізнес асоціацією. Думаю, на 80% всі питання вирішені, лишається кілька дискусійних. Тому створювати спротив цьому закону нелогічно. Це як боятися розвиненої держави, бо деяким олігархам здається, що бідна Україна – це для них краще. А треба ж по іншому дивитися на ситуацію – якщо Україна стає заможнішою, то ваші активи й ставки теж зростають. Так же і з цим законом.

-Вже 8 років, здається, його блокують.

– Думаю, всю незалежність. І яка б не була фракція, на початку всі згодні, а потім все іде не так.

– Про морські порти і 7 податків, які вам закидають.

– Та які податки? Звичайні портові збори, ринок каже зменште. Ну ок, але якщо зменшуються портові збори, то тоді зменшується і та складова, на якій вони постійно наполягають – зробіть ремонт причалу, днопоглиблення, підтримання паспортної глибини. Все це дотується з бюджету. Якщо в бюджеті є запас і резерв, тоді говорять: дивіться на цей період ми на 20% зменшуємо вам залізничні, портові тарифи, і це все перекривається з бюджету. Але якщо в нас немає можливості це перекрити з бюджету, а якщо резерву нема, то на цьому дискусія завершується.

-Давайте насамкінець поговоримо про вас: вам 33 роки і до цього ви працювали в МВС і відповідно звідти за вами пішов шлейф, що ви людина Авакова.

– Так, і не відходить цей шлейф.

– А які ваші стосунки?

– Робочі, на Кабміні зустрічаємось переважно.

– Тобто ви не їздите до  МВС, не спілкуєтесь телефоном. Не переписуєтесь?

– На Богомольця не їжджу, переписують з робочих питань. Останнім часом щодо спецрейсів, бо в нас було різне бачення  щодо  відкриття  кордонів.

– А як Арсен Аваков впливає на роботу Кабміну Гончарука і Кабміну Шмигаля, бо очевидно, що ця людина важковаговик, у нього є свої інтереси і бачення.

– Він людина з досвідом, найдовше працює міністром, що має найбільший бюрократичний досвід і зв’язки.

– Може бути таке, що коли Авакову щось не подобається, то ініціатива Кабміну буде провалена?

– Кабмін же колегіальний орган. Він іноді відстоює свою позицію, але і будь-хто інший може це робити. І знаходяться компроміси.

– Якщо члени Кабміну не погоджуються з тим, що пропонує прем’єр, ця ініціатива може бути провалена?

– Якщо члени Кабміну з чимсь не погоджується, це не виноситься на Кабмін. В нас є робоча нарада перед засіданням, якщо кілька міністрів проти якогось рішення, воно не виноситься?

–Насправді з того, що розповідав ексміністр фінансів Уманський про  внесення першого варіанту секвестру бюджету, це було не так.

– Я може щось пропустив або був відсутній, бо не пам’ятаю таку ситуацію. Бо той час був як в турборежимі.

– Це як?

– Багато сил треба докладати.

– Ок, скажіть, коли ви прокидаєтесь і коли лягаєте спати?

– Зараз лягаю о другій, встаю о пів на сьому. А в режимі турбо, я іноді не бачив сенсу їхати з робочого кабінету.

– Чи відрізняються Кабмін Гончарука і Кабмін Шмигаля, чим вони відрізняються?

– Складом.

– Може, ще ідеологією?

– Середнім віком. Гендерна нерівність у нас тут. У першому було більше. В Кабміні Гончарука ми тільки підходили до викликів коронавірусу, а тут вже зіткнулися з цим. І зараз нова реальність, бо ті великі амбітні плани, які були, тепер розтягнуться в часі. Ми ж були переконані на Давосі, що зараз інвестиційних нянь заведемо, проєктів багато, в черзі стоятимуть інвестори. А зараз зовсім інша історія.

-Кажуть, в Давос ви літали власним чартером?

– Я був би радий, але я не такий багатий.

– У Давосі був ще скандальний епізод з «Укрзалізницею», про яку ми ніяк не могли визначитись передаємо чи не передаємо німцям?

– Там були підписані меморандуми, в нас тоді було трошки різні підходи з колегами..

– З Гончаруком? Якщо ви вже кажете, то давайте чесно.

– Дивіться, я просто переконаний, що якщо ми щось віддаємо, то маємо за це щось отримати. Якщо ми віддаємо порти в концесію, а нам гроші. А коли ми віддаємо в управління, а нам колись гроші, то це дивно. Тому зупинились на співпраці в частині консалтингу, щоб зрозуміти, наскільки це буде правильно, ментально зрозуміло, дорого  чи ні. Бо «Дойчебан» класна установа, але в них самих є частина таких самих проблем.

– Ви особисто як ставитесь до ідеї концесії залізниці?

– Цього в принципі не може бути, бо це стратегічна інфраструктура. Це за часів Януковича була така мрія в РЖД – повністю викупити залізницю за борги.

У «Дойче банку» є досвід, бо в них ще теж анбандлінг не завершився. І нам треба йти в цьому плані як поляки, коли вони розділили операторів пасажирських, вантажних і інфраструктури.  Друге: це питання дотацій. Бо треба нагадати, що пасажирські перевезення у всьому світі збиткові і коли відбувається це роз’єднання, то виникає просте питання, хто за це буде доплачувати і компенсувати вартість. Бо якщо покласти все на пасажира, то квиток буде трошки дорожчий за авіацію. І я не впевнений, що всі захочуть ним користуватися. А це ж має бути альтернатива він має балансувати інші види транспорту.

-Ви до призначення на посаду міністра не мали відношення до транспортної галузі..

– Як це? А хто авто реєстрував?

– А, ну хіба що.  Але як ви розбирались тут з усім в міністерстві і як шукали собі радників? Тому що це теж ще один шмат претензій до вас, що ваші радники тут займаються корупційними схемами.

– По напрямам. По авіації в мене радник багато років працював в Lufthansa, хтось працював у  комунікаціях.

– А як до вас потрапи колишній голова Укравтодору Андрій Батищев і Павло Шевченко?

-Розповідаю. Батищев потрапив просто, бо мені ще в BRDO він як колишній очільник Укравтодору давав певні рекомендації. І коли я став міністром, то він теж приходив з аналітичною довідкою, і тоді я запропонував йому роботу на громадських засадах. Я до цього його бачив, може, 4 рази. І з цими аналітичними записками я його перекинув на Укравтодор – по ліквідації облавтодорів, по формі податків, по держдорякості. А потім, я так розумію, що з подачі деяких підрядних компаній, які його не любили, з’явилась інформація, що він курує  тендерних тролів та його російський слід.

– Скоріше, вірменський, судячи з прізвищ.

– Хай так. Але найбільше мене здивувало, що написали, що він пиляв гроші на будівництві доріг. Я спеціально перевірив, коли він працював в Укравтодорі, це було взимку. Тоді нічого не будують. І це було ще за часів Пивоварського, а я вважаю, що це був один з найбільш порядних міністрів.

– А радник Шевченко, який начебто “кришує”  установку газового обладнання на автомобілі?

– Це абсурд, нема в мене такого радника. І до газових установок я відношення не маю.

– Судячи по тому як вас атакують, у вас нема відчуття, що вас найближчим часом відправлять у відставку?

– Слухайте, відправлять, так відправлять. Тут головне встигнути більше зробити, бо політичне життя воно мінливе. Якщо ти, звісно, не Аваков.

– Деякі телеграм-канали пишуть, що до вас є претензії в президента.  Є претензії?

– Президент цього не озвучував. Думаю, що якби були, я б це знав. Але звісно, що треба швидше робити роботу. І найбільша шкода від таких вкидів, це те що вони шкодять атмосфері всередині структури.

– А президент читає такі  “ЗМІ”?

– Не знаю, але якщо почитати, то про всіх напишуть. І про нього. Якщо витрачати на це енергію…

– Були у вас розмови з президентом, мовляв, “я тут прочитав таке-то, що в тебе там робиться”? Наприклад, про Батищева чи Шевченка.

– Про Батищева питав, я розповів, як все є.

– Чи питає він про стосунки з МАУ?

– Хто?

– Президент?

– А які в нас стосунки з МАУ? У нас у всієї країни стосунки з МАУ. Якщо говорити про програму компенсації, то я вже вам розповів, як це буде. Якщо говорити про програму підтримки авіаперевізників, то я чекаю від Мінекономіки і Мінфіну рамки доступних кредитів.

– Яке ставлення президента до відкриття перевезень?

– Думаю, краще в них питати. Я можу тільки своє бачення висловити – що треба відкриватися, бо є вже певний емоційний, психологічний бар’єр, плюс питання логістики для підприємств, яким ми дозволяємо працювати. І щоб ми ще і їх не рятували, треба якомога швидше давати їм можливість працювати.