Україна щодня б’є рекорди із захворюваності на COVID-19 і донедавна входила в цей пік разом із європейськими країнами. Поки там знову не впровадили жорсткі локдауни. Україні ж поки що дістався лише карантин вихідного дня – коли в суботу і неділю закриваються торговельні центри, кафе, ресторани, спортзали та все, що не продає товари першої необхідності: їжу та ліки. Уряд давно погрожує посиленням обмежень, але постійно підіймає планку захворюваності для їх впровадження.
Ось і зараз в Кабмін не можуть точно сказати, чи буде повний локдаун – тільки натякають, що таке станеться, якщо мери міст не почнуть слухатись і виконувати карантин вихідного дня.
За підсумками селекторної наради в Кабміні мер Івано-Франківська Руслан Марцинків написав, що локдаун можна чекати в другій половині грудня.
«Позиція уряду, на жаль, незмінна – “карантин вихідного дня” буде. Крім того, навіть висловлена думка і прем’єр-міністром, навіть те, що я думав, що так буде, що це планова підготовка до повного локдауну в нашій країні. Озвучили цифри, що цей локдаун у такому песимістичному варіанті буде 10-15 грудня, в оптимістичному – 20-25 грудня буде на декілька тижнів локдаун», – написав мер.
Співрозмовник #Букв в уряді зазначив, що мер вирвав слова з контексту, і що Денис Шмигаль говорив про те, що “якщо мери не дотримуватимуться “карантину вихідного дня”, то доведеться запроваджувати повний локдаун”.
Водночас один із високопосадових депутатів так переповів перспективи, які окреслив уряд депутатам:
“Давайте 2-3 тижні глянемо – повинно спрацювати, якщо ні – тоді локдаун…”.
Коли Україна кілька весняних місяців сиділа в чотирьох стінах, хворих майже не було. Потім обмеження скасували фактично повністю, хвороба почала поширюватися, а уряд не робив нічого, щоб її стримати: не впровадив систему масового тестування й відстеження контактних осіб, не розгорнув додаткові лабораторії, не забезпечив лікарні ліжко-місцями із киснем. Тому теперішні карантини вихідного дня чи спеціальні години для людей похилого віку в магазинах виглядають як гасіння пожежі поливалкою – запізно і неефективно.
Читайте також:
Закривати і тестувати
За даними опитування групи РЕЙТИНГ (15-17 листопада, 3 тис. респондентів), половина українців підтримує карантин вихідного дня, стільки само – проти. Водночас лише 35% очікують, що він допоможе стримати поширення вірусу, а 62% кажуть, що це не спрацює. 55% вважають, що жорсткий локдаун допоможе стримати епідемію, 42% думають інакше. При цьому лише 36% підтримують його впровадження, а 61% вважає посилення обмежень недоцільним.
Як свідчить дослідження Центру економіки охорони здоров’я Київської школи економіки (КШЕ), саме повернення до локдауну допомогло країнам Європи зупинити поширення хвороби і «зламати» графік.
Водночас Україна досі перебуває у п’ятірці країн із найгіршою ситуацією, тут досі роблять замало тестів, щоб мати змогу контролювати епідемію.
«За кількістю підтверджених випадків та померлих Україна займає 11 та 12 місце, але виявлення тут найгірше, цього тижня коефіцієнт погіршився– 27% при нормі 5%. Ми другі в Європі після Польщі. За обсягом тестування ми й далі найгірші, останні в Європі. У країнах із найгіршою ситуацією, Чехії, Бельгії та Польщі, епідемічні криві зламалися і захворюваність пішла на спад. Минулого тижня ми казали, що очікуємо на результат дії карантину, який впровадила Польща – через 14 днів після початку цього локдауну епідемічна крива зламалася. Європа в цілому стабілізувала спалах і почалося зниження, Україна – єдиний виняток», – пояснює керівник Центру економіки охорони здоров’я КШЕ Павло Ковтонюк.
За його словами, навіть Бельгія, яка впровадила карантин наприкінці жовтня і отримала відчутні результати, продовжила обмеження ще на два тижні. За умови, що в усіх цих країнах значно краща ситуація з тестами, ніж в Україні.
«Не можна нехтувати тестуванням, хоча зараз ця система виведена з ладу і не може контролювати ситуацію. Щоб контролювати її, за поточної захворюваності треба проводити 220 тис. тестів щодня. Тому локдаун є сьогодні безальтернативним в Україні, щоб узяти ситуацію під контроль. Ті 40 тис. ПЛР-тестів, які ми проводимо зараз, є еквівалентом 2 тис. випадків на день», – каже Ковтонюк.
Подекуди в областях становище набагато гірше, ніж загалом у країні. Київ, Вінницька та Кіровоградська області виглядають більш оптимістично, адже в столиці багато приватних лабораторій, які можуть обробляти зразки більш оперативно, а в цих двох областях спалахи дещо менші. Водночас у Житомирській, Полтавській і Сумській кожен другий тест позитивний – система критично не справляється.
Для контролю над епідемією тестування має йти пліч-о-пліч із відстеженням контактів та ізоляцією тих, хто захворів чи має таку підозру, каже Ковтонюк.
«Саме по собі тестування просто фіксує факт діагнозу. Але тестування має призводити до відстеження контактів та ізоляції хворих, тільки тоді ланцюжок перерветься. Китай, Тайвань, Південна Корея, Сингапур, Гонконг впоралися з цим найкраще. Вони впроваджували певні IT-рішення, застосунки на телефони для відстеження людей та інформування. У Сингапурі є система жетонів, які дають людям старшого віку: вони світяться, коли людина потрапляє в місце, де перебував хворий. Проте роль цих засобів у відстеженні контактів була незначна. Виявилося, що дуже якісно спрацювали традиційні системи відстеження контактів із паперовими анкетами, куди люди вносять свої дані, і з інформуванням по телефону», – розповів експерт.
Тести чи ліжко-місця?
Третина українських лікарень першої хвилі, виділених для пацієнтів із COVID-19, третій тиждень поспіль перебуває в зоні критичного навантаження, зазначає старший дослідник департаменту економіко-політичних досліджень КШЕ Юрій Ганиченко. Ситуацію стримує лише поступове додавання ліжок: 2 тис. минулого тижня і 3,6 тис. цього. Зокрема, у 89 лікарнях «ковідні» ліжка заповнені на 100% або більше, у 23 із них пацієнтів госпіталізують в інші відділення «понад норму».
Але не можна просто без кінця доставляти абиякі ліжка в лікарні. Слід аналізувати потребу, розуміти, які саме ліжка зайняті і які будуть потрібні найближчим часом, каже експерт. Аналіз КШЕ показав, що вузьке місце в українських лікарнях – ліжка з киснем (кисневими концентраторами) та реанімаційні ліжка. Натомість апарати штучної вентиляції легень (ШВЛ), які потрібні пацієнтам у найтяжчих станах, зараз навантажені не так сильно, як кисневі концентратори для легших випадків.
Водночас ідея з польовими шпиталями, яку висловлювали різні фахівців та врешті підхопило МОЗ, уже виглядає не такою блискучою, як раніше. Принаймні для експертів КШЕ. Вони досліджували питання, чи розвантажать такі шпиталі реанімаційні відділення і дійшли висновку, що зараз більш доцільно обладнати стаціонарні лікарні.
«Весняний досвід інших країн демонструє, що польові госпіталі можуть допомогти або ізолювати пацієнтів з легким і середнім перебігом, або розвантажити лікарні, коли пацієнти вже не в загрозливих станах, але потребують нагляду медиків. Якщо говорити про реанімаційні ліжка: для польових госпіталів необхідно закупити реанімаційне та кисневе обладнання, найняти медичний персонал, який вміє з ним працювати. Те й інше зараз у дефіциті в Україні. На основі аналізу ми вирішили, що зараз більш доцільно купувати обладнання для стаціонарних лікарень і підвищувати кваліфікацію медиків. Висновок такий: польові шпиталі не розвантажать реанімації для пацієнтів із COVID-19», – розповів Ганиченко.
То що ж більш пріоритетне: тести чи ліжка, обладнані киснем? Павло Ковтонюк вважає, що жертвувати тестуванням на корись обладнання лікарень не можна – потрібен баланс, інакше навантаження на ці ліжка постійно й неконтрольовано зростатиме.
«З одного боку, в уряду зараз є сфера, де «горить» – ліжка з киснем. Але не можна цей пріоритет вирішувати за рахунок інших. Кінцева мета – не дістати кисень, а взяти пандемію під контроль. Перекладання ресурсів на ліжка не допоможе з цим, ми просто будемо в позиції реагування. Ми не раз наголошували, що не можна, аби нас вів COVID-19, це ми маємо його вести. Саме такі були особливості адаптивного карантину: ми реагували на ситуацію, а не випереджали її», – каже він.
Песимістичний сценарій, який став оптимістичним
У середині жовтня КШЕ прогнозувала, що найгірший сценарій розвитку епідемії принесе 20 тис. смертей до кінця року. У новому прогнозі це базовий сценарій, бо є ще гірший.
Оптимістичний сценарій за умов негайного впровадження жорсткого локдауну принесе 17 тис. померлих від COVID-19 у кінці грудня. Умовно реалістичний сценарій, на який сподівається влада, очікує нас, якщо карантин вихідного дня вплине на поширення епідемії. За таких умов прогнозується 26 тис. смертей до кінця року. Якщо ж карантин вихідного дня не спрацює, то помре 33 тис. людей.
Лише негайне впровадження загальнонаціонального карантину дозволить уникнути колапсу лікарняної системи. За даними КШЕ, за будь-якого сценарію, крім локдауну, ліжко-місць забракне уже в грудні. Ця дата буде зсуватися вперед разом із додаванням нових ліжко-місць, але їх не можна додавати нескінченно.
Тому рекомендація експертів – якомога швидше поширити обмеження карантину вихідного дня на всі дні і на всю країну терміном на один місяць. Через місяць можна буде проаналізувати ситуацію в кожній області й дозволити перейти на адаптивний карантин тим, які мають хороші показники. Для цього рівень захворюваності на 100 тис. населення за останні 14 днів має становити 150 або менше, тобто 4 тис. випадків на всю країну. На 100 тис. населення мають проводити не менше 1,5 тис. ПЛР-тестів, тобто 80 тис. на всю країну – вдвічі більше, ніж зараз. Заповненість ліжок у лікарнях пацієнтами з підтвердженим COVID-19 чи підозрою на нього має бути не більшою за 50%, а динаміка зростання за два тижні – меншою за нуль.
«Через місяць кожна область оцінює ці індикатори, і якщо всі чотири виконані, тоді область може перейти до адаптивної моделі карантину, яка діяла влітку. Таким чином область зможе сама контролювати свої кластери, в яких виникають спалахи. Така стратегія передбачає зниження рівня захворюваності, збільшення рівня тестування і взяття ситуації під контроль», – розповів Ковтонюк.
Якщо уряд впровадить національний карантин невідкладно і послідовно впродовж місяця вживатиме заходів для стримування епідемії, в українців є шанс зустріти новорічні свята у звичній атмосфері. Але поки що все вказує на те, що промову президента доведеться слухати вдома у вузькому сімейному колі.
