Читайте також: версію МВС, як убивали Павла Шеремета

а також Як змінювались версії убивства за 3 роки

П’ятниця тринадцяте почалася для активістів не з привітань з днем святого Андрія, а з авралу.

Адвокат Владислав Добош повідомив на своїй сторінці у Facebook про старт слухань у справі своєї підзахисної Юлії Кузьменко: “Щойно зателефонували з Печерського суду. Суддя Вовк призначив розгляд клопотання на 9.45 тобто через 25 хвилин. Це при тому що мені ще навіть не вручено клопотання про обрання запобіжного заходу Юлії Кузьменко!”

Згодом він повідомив, що наступні три години часу відводитимуться на ознайомлення адвокатів із матеріалами клопотання, а саме судове засідання розпочнеться приблизно о 13.00.

Ці слова стали сигналом для представників ЗМІ, волонтерів та побратимів фігурантів справи “підтягуватися” на Володимирську 15, де тепер мешкає  виселений з Хрещатика Печерський районний суд.

Як результат, опівдні у приміщенні Печерського райсуду ніде було розвернутись. “Де відбуватиметься засідання?” – запитували Букви біля входу до  будівлі Феміди та чули від охоронців: “На першому поверсі. Проходьте, ви все самі побачит”.

За чим можна було спостерігати у вузькому холі суду? За тим, як оператори відеокамерами та штативами “прорізають” собі шлях до зали судових засідань, як декотрі сміливці стають ногами на підвіконня, аби охопити всю траєкторію на місці події, як журналісти ледь не б’ються за те, щоб вихопити собі зручніше місце і як волонтери обурюються надвисокою увагою до анонсованого слухання з боку представників ЗМІ.

“Хай журналісти ідуть звідси на…!” – чутно із натовпу. “Не можна – це резонанс”, – билися у вузькому  холі  людські емоції.

За версією слідства станом на четвер, до вбивства журналіста Павла Шеремета причетні щонайменше п’ятеро осіб: добровольці Владислав та Інна Грищенки, медсестра одного з парашутно-десантних батальйонів Яна Дугарь, лікарка й волонтерка Юлія Кузьменко, музикант і доброволець Андрій Антоненко.

По факту, Грищенків у  суді не виявилося – запобіжний захід обирали лише Антоненку, Кузьменко й Дугарь.

Закритого режиму не дамо!

Вільні слухачі не одразу помітили, як адвокати затриманої Дугарь Микола Ореховський та Віталій Коломієць зайняли свої місця. О 13.30 поряд з ними була й сама Дугарь – у сірому светрі, з зібраним у хвіст волоссям. Її вираз обличчя показував і хвилювання, і напругу. “Яно, можна вас попросити повернутися”, – звертається до фігурантки фотокореспондент. “Ні. Я не фотогенічна”, – коротко відмовляє Дугарь, а потім голосно звертається до когось: “Принесіть мені паспорт – він в одній із чотирьох кишень!”.

“Яну викликали до  Києва, попросивши взяти документи. Вона   взяла те, що зазвичай беруть із собою для поїздки за кордон. І вже навіть з того малого пакета ми взяли те, щоб показати надуманість доказів МВС” – розповість потім Буквам Віталій Коломієць.

Секретар суду тим часом просить присутніх, які не є поручителями, учасниками чи представниками ЗМІ полишити залу засідань, погрожуючи тим, що суддя прийме рішення провести захід у закритому режимі. Його ніхто не слухає. “Пропустіть, будь ласка, поручителя!”, “Дайте прокурору сісти!”, “Зробіть прохід для судді!”, “Будь ласка, тиша в залі”, – не втомлювався вигукувати секретар суду.

Суддя Печерського районного суду міста Києва Сергій Вовк був вимушений проштовхуватися повз люд, аби зайняти своє місце. Його поява спричинила неоднозначні емоції. Саме він колись вів справу Юрія Луценка.

“Яно, все буде добре, тримайся!” – крикнув Дугарь один із побратимів.

Прокурори несподівано пропонують судді розглядати клопотання у закритому режимі, оскільки “досліджуватиметься інформація, розголошення якої може призвести до негативних наслідків досудового розслідування, а до підозрюваної застосовуються заходи безпеки”.

Відмовивши прокурорам у клопотанні, суддя перейшов до прямого допиту фігурантки справи, а згодом долучив до матеріалів провадження документи — копії квитків та закордонного паспорта Дугарь, ксерокопії документів що підтверджують бронювання та купівлі нею квитків на авіасполучення.

Адвокат Коломієць проти – він акцентує на тому, що матеріали не можуть бути закритими, оскільки вони днем раніше були оприлюднені. “Ви приховали відомості про свідка, назвавши його особою №1. Враховуючи ту позицію, що нам є чим захиститися, ми б хотіли, щоб це засідання було відкритим”, – наголосив він.

Адвокат Ореховський вказав судді на те, що прокурор не зазначив обставин, які підтверджують підставу, передбачену статтею для проведення суду в закритому режимі.

“Це обмежуватиме принципи публічності, відкритості судового розгляду”, – каже він.

“Захопившись ультранаціоналістичними ідеями…”

Першим позицію прокуратури виголошує старший слідчий Олександр Шевчук

Ці слова лунали під час кожного з трьох судових засідань:

Головним слідчим управлінням національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за ч.3 ст.28, п. 5.12, ч.2 ст. 115 Кримінального кодексу. Під час досудового розслідування встановлено, що Андрій Антоненко, захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи величність арійської раси, розмежовуючи суспільство за принципом національної належності, прагнучи зробити свої погляди об’єктом уваги громадськості, вчиняє свої дії, щоб привернути увагу громадськості до певних політичних переконань, перебуваючи на території проведення антитерористичної операції з-поміж  волонтерів та осіб, які пройшли військову підготовку у складі добровольчих батальйонів та мають навички поводження з вогнепальною зброєю та вибуховими речовинами, вирішив створити організовану групу, щоб у її складі вчинити вбивство журналіста та радіоведучого Павла Шеремета.

Втілюючи в дію свої злочинні задуми, Антоненко у складі організованої групи у вчиненні злочинних дій підшукав та залучив Юлію Кузьменко та Яну Дугарь. Діяльність організованої групи здійснюється з чітким розподілом функцій між ними, зокрема Антоненко поклав на себе функцію організатора та керівника угруповання, залучивши до його складу Кузьменко, Дугарь та невстановлених досудовим слідством осіб. Кузьменко та Дугарь  як учасники організованої групи брали участь у розробці плану, підготовці на всіх рівнях до вчинення злочину, здійснюючи розвідувальні заходи, які полягали у спостереженні за місцем пересування Шеремета в районі його проживання, збиранні  інформації з  відеокамер, розташованих  на фасадах будівлі. Вчиненню злочину передувала тривала ретельна підготовка, здійснювалися  розвідувальні заходи, візуальне спостереження за Шереметом.

Для зміни зовнішності члени групи використовували перуки, сонцезахисні окуляри, змінний спортивний одяг. Були незаконно придбані електродетонатор ЕДП-Р, вибухова речовина гексоген, вражаючі елементи прогіперактивної  осколкової міни МОП-50, а саме циліндрики…

У цьому місці Коломієць усміхається – а як же “унікальний вибуховий пристрій”, за яким “ОЗУ”  встановили і викрили,  бо йдеться про звичайний набір.

Слідство вважає, що Дугарь фотографувала відеокамери біля будинку, в якому проживав Шеремет за кілька діб до його вбивства. Вона, як і інші учасники справи, підозрюється у скоєнні кримінального злочину за ч.3 ст. 28 (“вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією”) та  п. 5, 12 ч. 2 ст. 115 (“вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб, та за попередньою змовою групою осіб умисне вбивство”) Кримінального кодексу. Йдеться про позбавлення волі на 10-15 років, або на довічний строк.

“Діяльність співучасників злочину якісно законспірована, тож не вдалося   повною мірою вилучити докази. Існує ризик знищити, приховати, спотворити документи, існує ризик незаконного впливу з боку підозрюваних, експертів…Застосувати щодо  Дугарь запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту”, – говорить старший слідчий.

Він зачитує клопотання невпевнено, ковтаючи закінчення слів. Тим часом  у волонтерів озвучене  викликає  передусім обурення й посмішки, мовляв, “яким чином вони могли повернутися до занедбаного будинку”, “де саме переодягнулися”…

“За 4 роки не можна було надати правдоподібних доказів?”

Адвокати Дугарь закликають суд звернути увагу на порушення процедури затримання та на те, що навіть її документи доводять сумнівність версії суду.

Вони наголошують, що їх підзахисна у період, коли слідство заявило про ідентифікацію осіб, причетних до скоєння вбивства – з 16 червня до 13 липня 2019 року — перебувала в Румунії та Італії. Ідентифікували 11 липня.

Так само адвокати поставили під сумнів експертизи, надані прокурорами та повідомили судді про те, що Дугарь із 3.06.2016 по 3.09.2016 року перебувала на території військової частини закритого госпіталю.

“Це – старша медсестра, вона ж не перебуває в закритому масонському таємному зговорі. Є довідка із 66 мобільного військового госпіталю, є довідка з антитерористичного центру. Хіба за 115 статтею за 4 роки не можна було дати правдоподібних доказів. Де рапорти, роздруківки, телефонні з’єднання, доказова база зав’язків? Справа недолуга, доказів немає” – наголошує Коломієць.

Яна намагається жартувати: “Ніч я провела з трьома мужиками (маючи на увазі перебування під вартою слідчих), а день – із трьома адвокатами. Ви уявляєте, як я спати хочу?”

О 13.50 суддя Вовк йде приймати рішення до нарадчої кімнати. І ближче до 15 години стає зрозумілим, що суддя задовольнив клопотання слідчого і застосовує щодо Дугарь запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною полишати до 8 лютого 2020 року місце проживання (смт Гвардійське, Новомосковський район, Дніпропетровська область). Дугарь зобов’язана прибувати до суду за першим викликом, утриматися від спілкування з підозрюваними та свідками, здати паспорти. Постанова може бути оскаржена упродовж п’яти наступних діб.

Фото: #Буквы

Юлія Кузьменко: “Я не знаю, як закінчиться моє життя, але вчора закінчили мою кар’єру”

Запобіжний захід Кузьменко суддя Вовк починав обирати о 15.15 в іншій – вже значно просторішій залі судових засідань. Починав, оскільки адвокат Кузьменко Влад Добош заявив клопотання про відвід судді Вовка.

Попри більшу площу в залі все одно не вистачило місця для всіх охочих. На лавах для вільних слухачів місця зайняли не лише журналісти, волонтери, а й добровольці, члени українського рок-гурту OT VINTA, Гайдамаки, лідер гурту “Тартак” Олександр Положинський.

Вільні слухачі в очікуванні гучно спілкуються між собою, шукають телеканал “Звєзда”, реагуючи на російських журналістів, вмикають пісні рок-гурту “Океан Ельзи”. Гучна какофонія стихає при появі судді Вовка та самої обвинуваченої.

“Юля, Юля!”, – кричить група її підтримки. Кузьменко судові пристави заводять до клітки у судовій залі.

Добуш одразу зазначає, що його місце – біля Кузьменко, зала схвалює жест адвоката. Однак Юля не сідає за стіл, її адвокат наводить аргументи та пропонує провести допит двох свідків – головного лікаря ДУ “Науково практичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України” Володимира Жовніра, який працював із Кузьменко, та її колишнього чоловіка Дмитра Кузьменка.

Суддя відмовляє, каже, що це не розгляд обвинувального акта, а значить допитувати свідків поки що немає потреби. На це Добуш реагує бурхливо: “Кузьменко була затримана слідчими у незаконний спосіб… Ставлення до цієї справи упереджене. Він виконує будь-які заявки Генпрокуратури… У Вовка є особиста зацікавленість щодо розгляду справи. Я подаю клопотання про відвід судді”.

Суддя клопотання задовольняє.

Через годину до зали заходить нова суддя. Щоправда, на неї не реагують. Волонтери виконують гімн.

Суддя надає слово затриманій Кузьменко.

Під час промови у суді підозрювана ледь стримує сльози.

“Я була на роботі, у мене було 3 дитини в операційній. Коли я ще перебувала в операційній, в цей момент уже готувався брифінг. Я вже стала вбивцею. Я вперше почула про Шеремета у день його вбивства. Я була на роботі, відкрила facebook, прочитала, що вбили Шеремета і почала читати, хто це… Я не знаю, як закінчиться моє життя, але вчора закінчили мою кар’єру. У мене тисячі пацієнтів… Що повинні думати батьки дітей, яких я оперувала, що хірург був вбивця? Кому вони віддавали своїх дітей?”, – каже вона.

Кузьменко, як  і решта  затриманих у цій справі, обурюється тим, що слідчі склали опис вбивць за нечіткими записами із відеокамер спостереження, нагадуючи судді про особливості антропометрії. Також вона додає, що хода людини може змінюватися, якщо вона несе щось тяжке, маючи на увазі пятикілограмову вибухівку МОН-50, яку несла вбивця журналіста.

Суддя Світлана Шапутько залишає залу. Група підтримки стоїть біля клітки з Кузьменко і п’є каву з одноразових стаканів. За десять хвилин суддя повідомляє, що слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості, відвід повинен бути мотивованим. А оскільки твердження захисту про особисту зацікавленість слідчого судді Вовка в розгляді клопотання і залежності судді від ГПУ та негативне ставлення до учасників Революції гідності є особистим припущенням сторони захисту, ухвалення суддею рішення про самовідвід не виключає його подальшої участі в цьому провадженні, клопотання щодо обрання запобіжного заходу розглядається тим самим слідчим суддею, який надав дозвіл на затримання з метою приведення, інші твердження є вираженням незгоди із процесуальним слідством”..

Оголосивши перерву, суддя полишає залу під вигуки: “Ганьба!”

А Добош пояснює  журналістам, що заявлятиме клопотання і надалі, аби захистити Юлію Кузьменко: “Моя підзахисна каже, що в неї таке відчуття, що вона перебуває в сюрреалізмі. Немає посилань на жоден доказ. Відеозаписи є і експертиза, в скріншотах не можна нічого побачити, зробити висновки. Там немає прізвища Кузьменко. Я прошу оглянути відеофайли. В експертизі  є  особа 1, особа 2, немає ані довідок, ані протоколу впізнання, ані фотокарток, як ми можеме це дослідити?”.

Через кілька хвилин він повторює судді Вовку. Також адвокат нагадує, що Кузьменко готові взяти на поруки кілька її колег, зокрема Володимир Андрушенко, Сергій Сиромаха, Діана Виноградова. Клопотання суддя задовольняє частково. У цей момент Кузьменко ставить запитання: “За що мене судять?”

Запобіжний захід Кузьменко слідчий суддя Вовк виголосив о 23.15: “Застосувати стосовно Кузьменко Юлії Леонідівни запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 8.02.2020 року. Ухвала може бути оскаржена у Київському апеляційному суді протягом п’яти днів з дня її проголошення. Повний текст буде проголошено 17.12.2019 року”.

По той біг онлайну

З десятої години вечора події в суді накладаються на виступ міністра Арсена Авакова в студії у Савіка Шустера.

У студії головний редактор “Української правди” Севгіль Мусаєва наголошує, що надані докази ніяк не розв’язують питання замовника й мотиву. Міністр визнає, що доказів може бракувати.

“Уявіть собі, я — міністр внутрішніх справ, цивільна особа. Я як і раніше сумніваюся, чи всі факти, чи достатньо цього… Але чи можу я, чи може слідство, чи можуть поліцейські, маючи такі факти на руках, не висувати підозру цим персонам. Ні, не можемо. І підозру  було висунуто. Всі ці панове говорять про те, що вони не винні, що вони не мають відношення до цього злочину. Пан Антоненко каже, що він чесний музикант, але ми маємо до  нього підозри”, — каже Аваков.

По той бік екрану в соцмережах йому ставлять запитання глядачі – чому Антоненко придбав вибуховий пристрій, а не скажімо виготовив? Навіщо умовній Яні було місяць знімати розташування камер, щоб потім виконавці все-таки в ці камери й потрапили біля авто.

Кого на якій машині підвозили, якщо в версії слідства виконавець живе поряд, у сусідніх кварталах? Де докази хоча б знайомства учасників?

Ще більше невдоволення викликають слова керівника інституту судмедекспертиз Олександра Рувина в тій же студії, з яких випливає, що міжнародного експерта покликали після того, як вітчизняні не змогли підвести базу під теорію МВС.

Адвокат Євгенія Закревська звертає увагу, що в матеріалах для суду вказано, що вибуховий пристрій привела в дію Кузьменко, а Аваков каже в ефірі, що це якась невстановлена особа в парику.

Є фото Антоненка   наступного дня після вбивства, і в ньогозовсім   інша борода.

Але про це в нашому іншому репортажі.