На минулому тижні на засіданні Парламентської асамблеї Ради Європи ухвалено резолюцію щодо ситуації з українськими дітьми, повідомила член постійної делегації Верховної Ради в ПАРЄ Євгенія Кравчук.
Документ, підтриманий одноголосно і, зрештою, названий “Становище українських дітей”, доручено готувати українській доповідачці Олені Хоменко.
Дана резолюція не лише стосується українських дітей, але й відзначає важливий крок до визнання геноциду, проведеного росією, під час війни з Україною. Також документ впроваджує механізми підтримки для українських дітей.
Асамблея, наприклад, закликала інформувати компетентні органи України про незаконний перетин кордону громадянами РФ, які усиновили чи встановили опікунство над українською дитиною.
Оскільки білорусь допомагає росії у війні, ПАРЄ також наголосила на необхідності забезпечення санкцій не тільки проти рф, а й проти білоруських громадян, включаючи осіб, причетних до депортації українських дітей.
Важливо, що ПАРЄ вперше впровадила важливий підхід для подолання міфу, що рф використовує для виправдання вивозу українських дітей, та боротьби проти роспропаганди. Росія стверджує, що змушена вивозити детей з причини ведення бойових дій в Україні.
ПАРЄ зазначає, що “інтереси дитини повинні переважати” у рішеннях стосовно неї. Згідно з міжнародним правом, основний захист дітей полягає в їхньому поверненні в Україну. У випадках, коли через конфліктні ситуації повернення стає неможливим або небажаним, важливо акцентувати на тимчасовому перебуванні дітей за кордоном, забезпечуючи їхню безпеку.
Основна мета резолюції, підкреслює асамблея, – повернути дітей, вивезених до Росії, із зафіксованими 19,5 тис. дітьми, з яких лише 388 повернулися наразі.
Втім, труднощі пошуку, особливо для сиріт і малих дітей, стають з часом все більш обтяжливими.
“Чим більше часу минає, тим менше шанси знайти цих дітей”, – зазначає ПАРЄ і додає: “Громадянство та імена цих дітей іноді були змінені російською владою. Деякі з них були всиновлені незаконно. Багато з них не мають можливості зв’язатися зі своєю країною або сім’єю, і їхнє місцеперебування невідоме. Усі вони піддавалися певній формі індоктринації, їм нав’язували нову культуру і нову мову”.
Шляхів рішення з приводу повернення дітей в Україну ПАРЄ поки не може запропонувати. Цей факт не відміняє цінності ухваленої резолюції для України і, до того ж, не унеможливлює подальше просування з приводу теми проведення дітей.