Осатанілий кремлівський Голіаф, який зносить КАБами українські міста та гострить пазурі на світове панування, народився саме тоді — на відміну від старого російського монстра, новітній чекістсько-комісарський покруч дурманив і вербував зомбі-прихильників від Нью-Йорка до Пекіну.
Воєнний переворот, організований партією російських більшовиків РСДРП та їх не менш відмороженими союзниками лівими есерами, розпочався 7 листопада 1917 року в Петрограді з холостого пострілу крейсера “Аврора”. Крейсер цей дивом не добили японці в Цусімській битві 1905 року, відтак добірне падло, що на ньому плавало, встигло накоїти немало лиха.
Арешт недієздатного та непопулярного Тимчасового уряду у повному складі (крім прем’єра Керенського, який вчасно побажав присутнім всього найкращого) відбувся практично безкровно. На цьому пацифізм червоних революціонерів закінчився.
Під керівництвом небезпідставно підозрюваних в роботі на іноземні спецслужби професійних терористів (революціонерів) Леніна–Троцького–Сталіна–Антонова-Овсієнка–Свєрдлова–Дибенка озброєні більшовицькі бандформування взяли пошту, телефон, телеграф, мости і вокзали.
Апогеєм перевороту став псевдоштурм колишнього царського Зимового палацу, який потім довелося відтворювати режисеру Ейзенштейну на кіноплівці в 1927 році для героїзації фейкової події. Клаповухим пролетарям та колгоспникам потім стрічку можна було демонструвати в сінематографі як документальну.
Тут постає природне питання, чи намагався хтось зупинити червоногвардійські загони. Регулярна армія давно була вибита в окопах Першої світової, мобілізовані мільйони селян, у тім числі й українці, хотіли чимскоріше потрапити додому, тому надії залишалися на молодих курсантів військових училищ. Але…
Кілька сотень київських юнкерів з Костянтинівського піхотного училища переформатувалися в Першу українську юнацьку школу ім.. Б. Хмельницького і влаштували більшовикам перформанс в стилі Фермопіл під Крутами в січні 1918 року.
Курсанти з Одеського юнкерського училища самостійно пошили жовто-блакитний прапор і разом з гайдамаками підняли його над будівлею безкровно захопленого Одеського військового округу 13 грудня 1917 року, а заодно розтрощили у вуличних боях одеських червоногвардійців.
А юнкери з училищ в Петрограді, яких було декілька тисяч, виставили для оборони Зимового палацу всього кілька курсантських рот, схаменувшись через кілька днів, коли було вже пізно, і матросько-червоногвардійські ударні банди вже міцно тримали російську столицю за горло. Більш поважний опір продемонстрували тільки юнкери з московських училищ, які протрималися тиждень.
Сакралізація класового геноциду та перманентного терору під прапорами марксизму стала нормою на 1/6 земної кулі.
Абревіатури Раднарком, КП(б)У, комсомол, Політбюро, ЦК КРПС, ГУЛАГ, ВЧК ОГПУ, НКВД, МГБ, КГБ, райкоми, парткоми, продзагони і ревтрибунали – понура слизька драглиста смерть з тисячами щупалець у комісарському кашкеті з червоною пентаграмою, чекістський розстрільний підвал зі стінами, липкими від крові, зіккурати трупів, сповиті колючим дротом або спалені живцем у топках паротягів. Це не роман жахів у стилі Говарда Лавкрафта, це сухі та фактологічні звіти слідчих органів на тимчасово звільнених від червоної чуми територіях в 1918–1920 роках.
Офіційно проголошена “продовольча диктатура” і “продовольча розверстка” – більшовицький ПДВ, ПДФО, податок на прибуток підприємств і екологічний податок у вигляді силової реквізиції під дулом нагана продовольства в бунтівного селянства для видачі його по картках лояльному заводському пролетаріату.
Демонічний Лев Бронштейн-Троцький з мефістофелівською борідкою та кривавими планами “перманентної революції”, “трудових армій” і “демократичного централізму” – єдина реальна альтернатива Леніну та Сталіну. Як чума є альтернативою СНІДУ та сифілісу.
Тодішніми “кадирівцями” були обдовбані кокаїном на спирті балтійські та чорноморські матроси в смугастих тільниках, обвішані гранатами та підперезані кулеметними стрічками; латиші, угорці та китайці – ескадрони смерті безродних космополітів з маузерами і наганами, душогуби в комісарських шкірянках і смердючих баранячих кожушках, рахітичні університетські хіпстери з продзагонів, цинічні кар’єристи з академій царського Генштабу, які заливали іпритом повсталих селян.
Містечкові упирі з ревтрибуналів і чрєзвичайок, волохате поріддя темних тамбовсько-муромських хащів, бородаті марксисти-талмудисти, бойовики кавказьких кримінальних груп, китайсько-угорсько-латиський інтернаціонал кілька років душили, палили, розстрілювали та розпилювали пилками живцем людей, а тоді захотіли експортувати цей досвід по Європі та світу. Хочуть і нині.
Хтось гадає, що більшовизм – це Ленін (Ульянов), Свєрдлов, Троцький (Бронштейн), Сталін (Джугашвілі), а комунізм — це заборонена Компартія України на чолі з екзильним Петром Симоненком. Порохно історії.
Але нині це й Путін, і Сі Цзіньпін, і Кім Чен Ин.
Не кажіть, що вас не попереджали.
Втім, все як завжди: назустріч темряві вилетить навперейми стрункий і спокійний журавлиний ключ українських курсантів, стрільців, хорунжих і сотників у пікселі.
Де буде білоголовий орлан з розпростертими крилами на зірково-смугастому тлі ?