У житті кожного письменника можна відшукати безліч історій, коли почуття брали гору над розумом, а тимчасові емоції над вічною мудрістю. Але саме тому, що письменники — звичайні люди, яким, так само, як і всім, потрібен відпочинок від роботи й рутини, вони стають нам ближчими. Щонайменше, про це можна згадувати щоразу, вв'язуючись у ту чи іншу пригоду: вирушаючи у темний ліс самому, на кілька місяців на Капрі чи на кілька років на хутір.
“Найдовшу ніч, о 6.55 ранку “Стугна” вже бачила. Зате о 16.30 вечора я вже не бачила контакти, навпомацки міняла на ній батареї”, — Тетяна Чорновол про перехід на зимовий час