Відповідно, їхні працівники підлягають бронюванню. Згідно з наказами, такий статус закріплено за каналами “Ми – Україна”, “1+1”, ICTV, “Інтер”, парламентським каналом “Рада” та “Суспільне”. З 2024 року його підтвердили для представництва британської корпорації ВВС, німецької Deutsche Welle, а також для українських “Укрінформу”, “Нового каналу”, СТБ, ТЕТ, “УНІАН ТВ” тощо.

Потім у списку критичної інфраструктури помітили цирки. 

ДП “Пересувний цирк України”, Національний цирк України, Державна циркова компанія, Криворізький, Харківський, Дніпровський, Одеський та Львівський цирки. А також ансамбль “Гуцулія”, Національна опера України, Львівська національна опера, Національний хор імені Верьовки та Національний симфонічний оркестр.

Питання навіть не в наданні критичного статусу цим установам, каже політолог Олег Саакян. Проблема комплексна. 

«Чому телекомунікаційна інфраструктура, енергетична, сільськогосподарська, які необхідні для стійкості України, стикаються з проблемами бронювання, а «марафон» бронює своїх працівників? Саме на фоні несправедливості в цілому навколо мобілізації, подібна інформація стає тригерною», — Олег Саакян, політолог 

Олег Саакян, політолог

Народ невдоволений — в уряді не розуміють чому. Тимчасово виконуючий обов’язки міністра культури та інформполітики Ростислав Карандєєв заявив, що хейт навколо теми бронювання працівників сфери культури та медіа є неповагою до тих, хто чесно та якісно виконує свою роботу.

Ростислав Карандєєв тимчасово виконуючий обов’язки міністра культури та інформполітики

Підтримали Карандєєва і у профільному комітеті ВРУ.  Голова парламентського комітету з гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв у коментарі РБК-Україна наголосив на життєво важливій ролі, яку певні професії відіграють у підтримці стійкості українського суспільства. 

“Йдеться не про марафон чи цирк, на тему яких усі намагаються продемонструвати дотепність. Йдеться про критерії виконання важливої соціальної функції”, – запевнив Потураєв. 

Микита Потураєв голова парламентського комітету з гуманітарної та інформаційної політики

 

Втім, не всі нардепи поділяють таку позицію. 

Редакція «Межі» взяла ексклюзивний коментар у народного депутата України Олексія Гончаренка. 

 

«Ми зараз спостерігаємо повний абсурд. Я думаю, вони ще раніше планували це зробити, просто ми не знали. А щодо марафону — це не просто за державні кошти влада створила собі  медіа, а за допомогою відстрочки від мобілізації підкуповують журналістів», — Олексій Гончаренко, народний депутат України, фракція «Європейська Солідарність». 

Олексій Гончаренко народний депутат України, фракція «Європейська Солідарність»

Політолог Олег Саакян каже: ситуація з бронюванням має вплив і на мобілізаційний законопроєкт. 

«Ми вже бачимо реакцію Кабміну: перегляд процедури і системи бронювання. Це створює додатковий тиск на парламент: не в бік прийняття законопроєкту, а в бік дистанціювання. Такі скандали спричиняють, що законопроєкт на виході стає не дієвим та не відповідає інтересам суспільства. Скоріше навпаки — ускладнює функціональність парламенту», — Олег Саакян, політолог.  

Зрештою, нині новинна стрічка наповнена вже іншим скандалом: виключенням із нашумілого законопроєкту норми про демобілізацію через 36 місяців. 

Чи перевів «цирк» фокус уваги з мобілізаційної ініціативи на короткий термін? 

  • Комітет Верховної ради з питань нацбеки закінчив розгляд законопроєкту про мобілізацію
  • Демобілізацію виключили із законопроєкту про мобілізацію, її розглянуть окремо — “Українська правда”
  • Буде непросто: у ГУР зробили заяву, щодо ситуації на фронті