Ініціатива – це шанс продовжити рід навіть після загибелі захисника. Втім, не без “підводних каменів”.
Про юридичні аспекти “Межі” розповіла медична адвокатка Олена Бабич. Психологічну ж складову розбирали з Іриною Іохною.
Олена Бабич, медична адвокатка
Ірина Іохна психологиня, психотерапевтка
Обговорення законопроєкту розпочалося ще минулого року. У листопаді він пройшов перше читання. Згідно з документом, держава фінансувала зберігання репродуктивного матеріалу військового, однак після загибелі захисника – мала б утилізувати.
Резонансу ситуація набула після того, як медична адвокатка Олена Бабич надала розголосу інциденту, що стався в її професійній практиці. До неї звернулася вдова військового, яка хотіла народити дитину від загиблого чоловіка. Він раніше здав сперму на кріозаморозку у приватну клініку. Однак жінці, яка мала довіреність на розпорядження біоматеріалом чоловіка, у штучному заплідненні відмовили.
скріншот з Facebook Олени Бабич
“Межа” зв’язалася з правозахисницею, щоб розбратися, яким документ потрапив на стіл президента.
“Після резонансу, який зробив мій допис, нардепи виправили помилку – прибрали пункт про утилізацію”, – поділилася Олена.
Авторка законопроєкту народна депутатка Оксана Дмитрієва в інтерв’ю “Українській правді” заявила, що поправку про утилізацію ухвалили проти проти волі парламентарки. У початковому проєкті закону такої норми не було.
“Моя позиція: репродуктивні клітини – це власність того, хто їх зберігає. І саме ця людина повинна вирішувати, що з ними робити в разі смерті: утилізувати, передати другому з подружжя, чи навіть віддати до загального банку.
Тим більше, що це наш кращий генофонд. І це легко можна зробити нотаріальною згодою”, – підкреслила Дмитрієва.
Тепер же розпоряджатися своїм репродуктивним матеріалом може сам військовий. Втім, не все так просто. У разі загибелі зекономленні на зберіганні кошти доведеться витратити на послуги нотаріуса.
“Строк зберігання репродуктивного матеріалу за рахунок бюджетних коштів – 3 роки. А подальше розпорядження ним буде здійснюватися через заповіт.
Тобто в спадщину потрібно вступити, а це робиться на платній основі. І те, що зекономили громадяни за рахунок держфінансування потрібно буде витратити на це”, – роз’яснює медична адвокатка Олена Бабич.
Коли між чоловіком і жінкою сильне кохання, це природньо, що вони мріють про спільну дитину як продовження їхньої любові. При цьому важливо враховувати можливі ризики, з якими зіштовхнеться жінка в майбутньому, ділиться психологиня Ірина Іохна:
“Думаючи про те, що чудово мати дитину від коханого, бо навіть коли він не поряд – любов продовжує жити. Тоді дитина є продовженням їхнього кохання та історії. Думки на кшталт:
“Життя несправедливе і це моя доля, бути мамою, яка сама виховує дитину” – матимуть негативні наслідки. Від сприйняття ситуації залежить психоемоційний стан жінки, її ставлення до дитини та благополуччя”.
Якщо надалі жінка народить дитину від загиблого, психолог радить розповідати їй чому так сталося. У цьому випадку відповідальність є значно більшою – окрім фінансової сторони та побутових справ, важливо проводити якісно час з дитиною, піклуватися про свій емоційний стан та не вигорати.
“Як буде рости та розвиватися дитина в більшості залежить не від наявності обох батьків, а від психологічної зрілості того, хто її виховує.
Від здатності цієї людини дарувати дитині любов, піклуватися про неї, будувати з нею близькі, довірливі стосунки, знати про базові емоційні потреби дитини і задовольняти їх. Саме ці речі є фундаментом у формуванні здорової особистості дитини”, – Ірина Іохна, психолог, психотерапевт.
Із 23 березня 2024 року закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження генофонду українського народу” вступив у дію.
“Багато звернень, я впевнена, буде після нашої перемоги. Тому що враховуючи законодавство, яке прийняли, буде багато питань, щодо використання кріоконсервованого матеріалу”, – запевнила медична адвокатка Олена Бабич.
