Про це пишуть Hirado та Associated Press.

Келеті здобула світове визнання, завоювавши 10 олімпійських медалей, зокрема п’ять золотих на Олімпійських іграх у Гельсінкі 1952 року та Мельбурні 1956 року.

Народжена в 1921 році в Будапешті, Агнеш зіткнулася з антисемітськими переслідуваннями під час Другої світової війни.

Через своє єврейське походження їй заборонили займатися спортом, і вона була змушена переховуватися під фальшивим ім’ям, працюючи покоївкою. Її батько та родичі загинули в концтаборі Аушвіц, а матір і сестру врятував шведський дипломат Рауль Валленберг.

Після війни Келеті відновила спортивну кар’єру, дебютувавши на Олімпійських іграх у Гельсінкі у 31-річному віці. Згодом у Мельбурні вона стала найстаршою чемпіонкою Олімпіади, здобувши золото у 35 років.

Після вторгнення СРСР в Угорщину Келеті вирішила не повертатися на батьківщину, попросивши політичного притулку в Австралії. Згодом вона оселилася в Ізраїлі, де зробила значний внесок у розвиток гімнастики країни.

Минулого року Агнеш Келеті стала найстарішою з живих олімпійських медалістів у світі.

Напередодні свого 100-річного ювілею вона поділилася думками про життя, зазначивши, що найбільше його цінує.

“Людина відчуває, що їй підходить, і повинна займатися лише тим, що їй подобається. Найголовніше в світі — бути коханим”, — свою життєву філософію Келеті висловила так.