Про це свідчить дослідження OSINT-агенції Molfar.

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну українські благодійні фонди, що збирають кошти для армії, стали мішенню численних атак у соцмережах та медіа. Це призводить до зниження рівня громадських внесків.

OSINT-аналітики Molfar проаналізували атаки, скоєні з лютого 2022 року по листопад 2024 року, на п’ять найбільших благодійних фондів, що щорічно збирають найбільше коштів для оборони: United24, “Повернись живим”, фонд Сергія Притули, KSE Foundation та фонд Петра Порошенка.

Скільки зібрали донатів (добровільних фінансових внесків) українські благодійні фонди у 2022, 2023 та частині 2024 років

З 379 випадків атак на благодійні фонди, за період з початку повномасштабного вторгнення до жовтня 2024 року, 36% мають прямий російський слід.

Аналіз атак на благодійні фонди виявив, що серед імовірних ініціаторів, окрім російських структур, є також прихильники деяких українських політичних сил, зокрема партій “Європейська Солідарність” та “Слуга Народу”, а також особи, пов’язані з Рінатом Ахметовим та Олексієм Арестовичем.

“Журналісти Bihus.info у своїй статті стверджують, що фракція з депутатів “Розумна політика” та її голова, Дмитро Разумков, лобіювали інтереси Ріната Ахметова, віднесено TG-канал Дмитра Разумкова до структур, прихильних чи асоційованих із прихильністю до Ріната Ахметова. Щодо кейсу зі згадуванням Олексія Арестовича, зафіксовано один такий випадок на сторінці самого Арестовича”, — йдеться у дослідженні.

Колаж зі скриншоту допису Олексія Арестовича у FB. Цей допис, схоже, є атакою саме на репутацію фонду. Цілком імовірно, що основна мета цієї атаки — особистий піар персони, використовуючи умовний наратив “шантаж військових”. Цей допис поширили такі медіа, як Informator, Українські новини

У дослідженні Molfar російські структури, такі як ФСБ, ГРУ та пропагандистські акаунти, фігурують як ймовірні замовники атак. Наприклад, у 2021 році СБУ викрила мережу Telegram-каналів, контрольованих ГРУ Росії, після чого суд Харкова наклав арешт на їхні права інтелектуальної власності (“Легитимный”, “Резидент”, “Картель”, “Сплетница”). Однак провайдери не змогли реалізувати блокування доступу до цих каналів.

Атаки під чужим прапором

За даними дослідження німецьких медіа Süddeutsche Zeitung, NDR і WDR, а також естонського інтернет-ЗМІ Delfi, російська медіаагенція “Агенція соціального дизайну” (АСД) запустила масштабну кампанію з поширення проросійських наративів через мережу ботів. З січня по квітень 2024 року боти АСД опублікували майже 34 мільйони негативних коментарів у соцмережах, маніпулюючи темами, що хвилюють суспільство: мобілізація, корупція, втрати на полі бою та інші.

Окрім цього, під час атак використовувалися персоналії українських політиків для розпалювання суперечок серед громадян, як от чинного президента України Володимира Зеленського у порівнянні з попереднім — Петром Порошенком, з мером Києва Віталієм Кличком чи колишнім головнокомандувачем Збройних сил України Валерієм Залужним.

Медійні кампанії на підтримку агресії Росії в Україні проводилися ще з 2014 року, коли Євгеній Пригожин, колишній керівник ПВК “Вагнер”, фінансував “Агентство интернет-исследований”. Підконтрольні Пригожину боти також активно підтримували насильницьку анексію Криму і військові дії на Донбасі.

Telegram як основний майданчик для атак

Telegram став найпопулярнішою платформою для поширення фейків та дезінформації, але атаки також проводяться на інших майданчиках, таких як Facebook та X (колишній Twitter). За даними дослідження Molfar, більшість атак на українські благодійні організації також здійснюються через соціальні мережі, де рівень залученості користувачів значно вищий, ніж у традиційних медіа.

Такі платформи використовувались для атак на фонди, згідно із дослідженням Molfar.

За даними Molfar, 52% атак відбувалися в Telegram, який є основним джерелом новин для 72% українців (за даними USAID). Дослідники також зазначають, що цей месенджер активно використовується для поширення фейків через відсутність строгих стандартів контролю за контентом.

Наративи про марнотратство та піар на війні

Згідно з дослідженням аналітиків Molfar, атаки на пʼять найбільших українських благодійних фондів, що збирають кошти для Збройних сил України, мають спільні наративи. Часто ці атаки спрямовані на підрив довіри до діяльності фондів та їхніх лідерів.

Основні наративи атак:

  1. Дискредитація лідерів фондів – атаки на засновників і керівників фондів, зокрема на Тараса Чмута (фонду “Повернись живим”) та амбасадора United24 Тімоті Снайдера, де маніпулюють фактами і додають фейкові заяви.
  2. Розкрадання коштів – поширення звинувачень у нецільовому використанні коштів, як-от критика фонду Сергія Притули через питання з супутником, або атаки на KSE Foundation щодо непрозорості фінансових схем.
  3. Піар на війні – особливо стосується фонду Петра Порошенка, якому закидають використання війни для політичної вигоди.

Аналітики Molfar виокремили по три умовні “гасла”, що стають наскрізною ниткою для критики та дискредитації фондів.

“Як бачимо, основна ціль атак — дискредитація фондів будь-яким доступним методом, щоб українці та бізнес не донатили їм, і, відтак, фонди не змогли б надсилати ту велику кількість допомоги на фронт”, — йдеться у дослідженні.