РФ принила свою участь у «зерновій угоді», звинувативши Україну в атаці на російські кораблі в Севастополі

Про це повідомляє Reuters з посиланням на заяви у російських ЗМІ.

Росіяни заявили, що українські сили за допомогою безпілотників атакували кораблі Чорноморського флоту в Севастополі.

“Враховуючи…терористичний акт київського режиму за участю британських експертів проти кораблів Чорноморського флоту та цивільних суден, залучених у забезпеченні безпеки “зернового коридору”, російська сторона тимчасово зупиняє участь у виконання угод щодо експорту сільськогосподарської продукції з українських портів”, – йдеться у повідомленні.

Заступник генсека ООН з гуманітарних питань Мартін Гріффітс лише в середу заявляв, що він “відносно оптимістично налаштований” щодо того, що угода буде продовжена після середини листопада.

Завдяки “зерновій угоді” Україна змогла відновити чорноморський експорт зерна та добрив, який зупинився після російського вторгнення.

ДОВІДКА. “Зернову угоду” підписали 21 липня у Стамбулі. Вона дозволила відновити експорт агропродукції з українських морських портів, котрі РФ заблокувала з початку повномасштабного вторгнення, чим створила загрозу масштабної нестачі продовольства у світі. Дія угоди завершується 19 листопада.

Чому важливий експорт зерна з України?

Угода відбулася після місяців дипломатії та викликала надії в усьому світі після того, як блокада Росією українських портів підштовхнула ціни на зернові товари до рекордно високого рівня цього року, оскільки понад 20 мільйонів метричних тонн української пшениці та кукурудзи залишилися в Одесі.

Після зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським і президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом у Львові в четвер Гутерреш заявив, що є ознаки того, що світові продовольчі ринки починають стабілізуватися після угоди.

Пізніше він закликав розвинені країни допомогти країнам, що розвиваються, купувати зерно. “Переміщення зерна не має великого значення для країн, які не можуть собі це дозволити”, — сказав Гутерреш в Одесі.

“Настав час масової та щедрої підтримки, щоб країни, що розвиваються, могли купувати продовольство в цьому та інших портах — і люди могли його купувати. Країни, що розвиваються, потребують доступу до фінансування — зараз. Їм потрібно полегшення боргів — зараз. Їм потрібні ресурси інвестувати у своїх людей зараз”, – додав він.

За даними Всесвітньої продовольчої програми (ВПП), глобальний голод різко зріс: зі 135 мільйонів людей, які відчували гостру нестачу їжі у 2019 році, до 345 мільйонів у 2022 році. Він включає “50 мільйонів людей у ​​45 країнах, у двері яких стукає голод”, – заявив 20 липня виконавчий директор ВПП Девід Бізлі Комітету у закордонних справах Палати представників, закликаючи інші країни-донори, як-от країни Перської затоки, втрутитись у справу “відвернення катастрофи”.

Сьогоднішня криза набагато гірша за попередні стрибки цін на продовольство з 2007 по 2008 рік і з 2010 по 2012 рік, які спровокували заворушення по всьому світу, включаючи революції на Близькому Сході.

Експерти з продовольчої безпеки попередили про величезний геополітичний ризик, якщо не вжити заходів. Цього року вже спостерігалася політична дестабілізація в “Шрі-Ланці, Малі, Чаді, Буркіна-Фасо, заворушення та протести, що відбуваються в Кенії, Перу, Пакистані, Індонезії… це лише ознаки того, що все буде ще гірше”, — сказав Бізлі. 

• Протягом 20 днів з початку роботи “Зернового коридору” з українських морських портів вийшло 27 суден.
• На тлі світової продовольчої кризи США виділять Всесвітній продовольчій програмі $68 млн на закупівлю української пшениці.
• Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш заявив, що уряди та приватний сектор повинні співпрацювати, щоб постачати російські харчові продукти та добрива, а також українське зерно на світові ринки згідно з угодою, погодженою у липні.
• Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський заявив, що неможливо передбачити, чи продовжать “зернову угоду” за посередництва ООН та Туреччини, термін дії якої завершується у листопаді.