У “Вікіпедії” уже вчетверте проведуть щорічну кампанію з написання текстів про українську культуру, що має на меті збільшити кількість статей як українською, так і іноземними мовами.
Про це Суспільне Культура повідомили в Українському інституті.
Марафон “Місяць культурної дипломатії України у Вікіпедії” пройде з 1 по 31 березня. Його організовують Український інститут, Міністерство закордонних справ та ГО “Вікіпедіа Україна”.
Організатори зазначають, що оскільки “Вікіпедія” є одним із найбільших і найдоступніших світових джерел інформації, важливо, щоб матеріали про Україну та українську культуру були представлені різними мовами світу.
Цьогорічна тема — деколонізація української культури.
Після початку повномасштабного вторгнення у всьому світі спалахнула цікавість до української культури. Виявилося, що чимало митців, науковців, історичних постатей, творів мистецтва відомі світовій спільноті як російські, хоча вони є частиною української культурної спадщини.
Тому цьогорічний проєкт прагне “розкрити українську ідентичність цих постатей, формування їхніх світоглядів під впливом української культури, продемонструвати їхній тісний зв’язок з Україною”.
За словами міністра закордонних справ Дмитра Кулеби важливо, що щороку до ініціативи приєднується все більше людей як в Україні, так і по всьому світу.
“Ці системні зусилля мають критично важливе значення в умовах повномасштабної війни Росії проти України та її спроб знищити українську ідентичність, спотворити українську історію, присвоїти наших митців, заперечувати право України на існування”, — зазначає він.
За чотири роки марафону у “Вікіпедії” створили понад 6 000 унікальних статей на тему української культури різними мовами світу. Їх писали більш поширеними мовами: французькою, німецькою, японською, китайською, а також рідкіснішими: арабською, баскською, валлійською, індонезійською, мовами тіап і гуджараті.
Ілля Корнійко, голова правління ГО “Вікімедіа Україна”, додає, що минулого року до кампанії долучилися 154 учасники та учасниці з усього світу: від США та Канади до Малайзії та Японії.
“Культурна колонізація передусім спрямована на те, щоб підпорядкувати собі й не дати можливості самостійного розвитку, самостійного становлення націй через культуру. Росія привласнювала собі українську культурну спадщину століттями, привласнюючи собі найвидатніших українських митців, їхні здобутки і применшуючи українську культуру до рівня містечкової. Наше завдання — повернути собі власні культурні надбання і розповісти справжню історію світові”, — говорить Володимир Шейко, генеральний директор Українського інституту.
