Про це йдеться у публікації на сторінках рецензованого наукового журналу Cell Stem Cell, який присвячений дослідженню стовбурових клітин.

“Під час ембріогенезу зорові пухирці розвиваються з проміжного мозку за допомогою багатоступінчастого процесу органогенезу (процеси утворення та розвитку органів). Використовуючи органели (вирощені штучно в лабораторних умовах багатоклітинні структури) головного мозку людини, отримані зі стовбурових клітин, ми спробували спростити складність і продемонструвати формування пов’язаних із переднім мозком двосторонніх зорових пухирців, клітинну різноманітність і функціональність”, – йдеться в поясненні до дослідження.

Приблизно на 30 день органели головного мозку сформували зорові бульбашки, які поступово розвинулися у видимі структури протягом 60 днів.

Ці органели головного мозку, що містять візуальні бульбашки (OVB-органели), включають примітивні епітеліальні і лінзоподібні клітини рогівки, пігментний епітелій сітківки, клітини-попередники сітківки, аксоноподібні проєкції і електрично активні нейронні мережі.

Цікаво, що різна інтенсивність світла може викликати реакцію на світло OVB-органоїдів.

Таким чином, органели головного мозку мають здатність до самовирощування примітивних сенсорних структур.