Законотворчість по-українськи: хто та як пише проєкти законів? | Громадський Простір

Законопроєкт №0285 опублікований на сайті Ради.

Він передбачає ратифікацію Україною положень Римського статуту МКС. Серед іншого, ідеться про імплементацію статті 8bis Римського статуту, яка з’явилась у результаті так званих Кампальських поправок 2010 року і передбачає відповідальність за злочин агресії.

Варто підкреслити, що стаття діє ретроспективно (тобто не має зворотної сили) і не може поширюватись на Росію, яка не ратифікувала Кампальських поправок.

Крім того, наголошується, що Україна ратифікує Римський статут із заявою до статті 124, згідно з якою протягом семи років після набрання ним чинності “Україна не визнає юрисдикцію Міжнародного кримінального суду стосовно її громадян щодо вчинення злочинів, передбачених статтею 8 Римського статуту”.

Президент також вніс окремий законопроєкт №11484, що передбачає доповнення статтей Кримінального та Кримінально-процесуального кодексу України, пов’язаних із міжнародними злочинами, відповідно до положень Римського статуту МКС.

Зазначимо, що Римський статут МКС на сьогодні ратифікували 124 держави. Не підписали і не ратифікували статут, серед інших, Китай, Індія, Білорусь, Туреччина, Казахстан. Росія, як і США, підписувала статут, але згодом відкликала свій підпис.

Україна підписала Римський статут ще у 2000 році, але за весь цей час так і не ратифікувала його – навіть попри те, що у 2015 році необхідність ратифікації визнали рішенням Ради нацбезпеки та оборони. Однією з причин називали побоювання, що МКС може притягати до відповідальності громадян України.

Водночас Україна дала Міжнародному кримінальному суду право розслідувати злочини на своїй території, тобто фактично визнала його юрисдикцію.