Першочерговим стало і налагодження комунікації з міжнародними лідерами. Так, сержант бригади “Азов” Арсеній Федосюк, який був на “Азовсталі”, перебував у полоні та був звільнений у грудні – разом з дружиною Юлією – заступницею голови Асоціації родин захисників “Азовсталі”, а також главою Асоціації – Катериною Прокопенко, розпочали свою адвокаційну кампанію в Американському Конгресі. У межах зустрічі з високопосадовцями обговорено критичний стан військовополонених захисників “Азовсталі”, небезпеку російської пропаганди та важливість цілковитої підтримки США для України у війні з Росією.

Фото: особистий архів Юлії

Фото: особистий архів Юлії

Реакцією іноземних лідерів, закликами до дії та зрушеннями у процесі повернення захисників “Азовсталі” за форматом “очікування-результати” – з #Буквами поділилась Юлія Федосюк – заступниця голови Асоціації родин захисників Азовсталі.

– Першочергова мета візиту у Вашингтоні – продовжувати “бити на сполох” у питаннях повернення захисників “Азовсталі”. За допомогою яких інструментів впливу це здійснювалось, враховуючи, що аудиторія – достатньо високоповажна?

– Цю поїздку ми із чоловіком Арсенієм, який є звільненим із полону сержантом бригади “Азов”, планували три місяці. Для себе поставили завдання домогтися конкретних результатів для пришвидшення звільнення азовців із полону, а не просто приїхати, поговорити, сфотографуватись і повернутись. Саме тому шукали сенаторів та конгресменів з обох партій (а також їхні команди), які активно підтримують Україну та готові з нами співпрацювати на постійній основі. Такі зустрічі вдалось організувати завдяки допомозі українців, що займаються політичним консалтингом у США. Наразі ми вже готуємо із ними спільні ініціативи, але подробицями зможемо поділитись, коли вони будуть реалізовані.

Фото: особистий архів Юлії

Фото: особистий архів Юлії

– Розкажіть детальніше про адвокаційну кампанію в Американському конгресі,  насамперед  як реагує громадськість? 

– Ті, із ким ми бачились в Конгресі та у полі американських правозахисників, на “Азов” реагують дуже добре. На щастя, наша адвокаційна кампанія, яка триває рік та охоплює США, Ізраїль й країни Європи, дала свої плоди. Люди більш інформовані, аніж під час нашого першого візиту із Катериною Прокопенко до Штатів у вересні 2022. В той же час, на жаль, саме про деталі перебування азовців в полоні американські законодавці та правозахисники знають менше. Хтось думав, що всіх вже звільнено, хтось не знав про вбивства та каліцтва військовополонених. Ми акцентували їхню увагу на теракті в Оленівці, тортурах та знущаннях у в’язницях Донецька й Таганрога, показали фото та поділились свідченнями нещодавно звільнених із полону хлопців. Американців це, звісно, шокувало. Будь-яку тему в межах цієї війни треба адвокувати на довгій дистанції, тоді будуть результати. Саме цим ми і плануємо займатись.

– Головним спікером від нашої сторони виступив сержант бригади “Азов” Арсеній Федосюк, який був на “Азовсталі”, перебував у полоні та був звільнений у грудні. Якою є реакція міжнародної спільноти на звернення людини, яка безпосередньо пройшла шлях полону?

– Арсеній воює з 2014 року, до війни брав активну участь в подіях Революції Гідності, під час якої був поранений “Беркутом”. На війну він пішов молодим хлопцем, щойно завершивши навчання в Києво-Могилянській Академії. Своєю біографією він уособлює нове покоління української молоді, яке протистоїть Росії майже 10 років. Арсеній вільно говорить англійською, що немало важливо для закритих зустрічей такого плану, адже це дає змогу повногранно поділитись власним досвідом пережитого в Маріуполі та полоні, а також донести правильні меседжі щодо ситуації в Україні загалом та полоненими азовцями зокрема. Найбільш тепло Арсенія приймали конгресмени-ветерани, від них відчувалась військова солідарність за зацікавленість у деталях оборони “Азовсталі”.

Фото: особистий архів Юлії

Фото: особистий архів Юлії

– Якими були головні меседжі високопосадовців? Чи називають вони виклики, які до сьогодні блокують ефективний перебіг обмінного процесу? Чи можемо ми говорити про нові вектори перебігу справи у підсумку зустрічі?

– Окремі законодавці США погодились із провалом роботи місій ООН та Червоного Хреста в справі військовополонених “Азовсталі”. Вони солідарні із нами в тому, що азовці в силу катастрофічних умов утримання та домовленостей виходу в полон повинні пріоритезуватись в усіх подальших обмінах. Саме у цих напрямках співпраці ми бачимо новий вектор розвитку звільнення полонених.

– Які ваші подальші кроки у комунікації зі світом? Чи досягли ви поставлених цілей під час візиту? 

– Ми готові стукати у всі двері, аби якнайшвидше звільнити усіх наших людей. Наразі нас запрошують у Велику Британію та Індію для налагодження комунікацій там. Всюди, де б ми не були, ми переслідуємо такі цілі: поширення інформації, боротьба з пропагандою щодо “Азова”, налагодження конкретної співпраці. У США ми із цим впорались на 100%, за що я вдячна Арсенію, який, попри незавершену реабілітацію, воює за свободу побратимів, а також Катерині Прокопенко – голові нашій Асоціації та людині, яка вже стала символом боротьби за життя військовополонених в Україні та без участі якої цей візит не приніс би таких результатів.

Фото: особистий архів Юлії

Фото: особистий архів Юлії

– Ви зазначили щодо подальшої боротьби із пропагандою щодо “Азова”. Можете детальніше акцентувати на її головних проявах і безпосередньому впливі на конкретні категорії людей. В чому є основна небезпека згаданої пропаганди як станом на сьогодні, так і в майбутньому?

– Більшість людей – інтернатна і дезорієнтована. Люди інформаційно пливуть за течією фейків та недоброчесних медіа. Навіть в Україні до 2022 були люди, які поширювали інформацію про “неонацизм” азовців, і окремі українці в це вірили.  Російська пропаганда проявляється в підкупі журналістів іменитих газет та каналів, у створенні своїх власних платформ, у банальному використанні фотошопу та в перекручуванні реальних фактів. Усе це працює різними мовами світу і, на жаль, іноді досягає цілі. Саме російська пропаганда призвела до того, що 8 років “Азов” не отримував належної американської військової допомоги та союзників США.

– Окрім слів підтримки та вираження солідарності у подальшій співпраці, чи лунали суперечливі або нейтральні тези, поширення яких може блокувати подальший перебіг процесу?

– Американські законодавці наголошували, що США не є учасником переговорів щодо обміну військовополонених, а тому вони можуть впливати лише дотично, в межах своєї компетенції. Однак, я вважаю це початком співпраці, а не перешкодою. Раніше нам говорили, що немає сенсу йти до Папи Римського, бо хлопців вбʼють на “Азовсталі”. Потім казали, що не варто летіти в США, бо вони просидять в полоні до кінця війни. Як бачите, багато фантастичних речей вже відбулось. Ми віримо у неможливе.

Фото: особистий архів Юлії