8-го березня у будинок, де ховалася від окупантів вся родина Маргарити, прилетіла ворожа авіабомба. Одразу 12 родичів дівчинки загинули. Вижили тільки вона та її мама. За словами психологів, Маргарита має яскраві ознаки обтяженого горювання, вона хоче стати детективом у майбутньому, а її найзаповітнішим бажанням є те, аби тато був знову живий.
Досвід, який сьогодні проживають українці в умовах повномасштабної війни, є унікальним. Він трансформується у шрами, а вони – в історії, які необхідно прожити та зберегти. Сьогодні вкрай важливо переосмислити колективну травму війни, а особливо дитячу. Боротися за українських дітей на психологічному фронті вже зараз – означає подбати про безпечне та здорове середовище в майбутньому.
Аутизм: статистика, дестигматизація діагнозу та визначні особистості з «РАС»