Цей документ сьогодні було опубліковано в газеті “Голос України”.

Закон набирає чинності з дня його опублікування (крім окремих положень, які діятимуть після деокупації Криму).

Закон “Про корінні народи України” був ініційований президентом Володимиром Зеленським та ухвалений Верховною Радою 1 липня цього року.

Серед ключових положень документа можна виділити наступні:

1. Надається визначення поняття “корінний народ України”, відповідно до якого – це “автохтонна етнічна спільнота, яка сформувалася на території України, є носієм самобутньої мови і культури, має традиційні, соціальні, культурні або представницькі органи, самоусвідомлює себе корінним народом України, становить етнічну меншість у складі її населення і не має власного державного утворення за межами України”.

2. Пропонується встановити, що корінними народами України є кримські татари, караїми, кримчаки (які сформувались на території Кримського півострову).

3. Корінні народи України та їх представники:

• мають право на повне володіння всіма правами людини і основоположними свободами, визначеними у Статуті ООН, Загальній декларації прав людини, Декларації ООН про права корінних народів та в міжнародних договорах;

• мають право на самовизначення в Україні, встановлюють свій політичний статус у межах Конституції та законів України;

• вільно здійснюють свій економічний, соціальний та культурний розвиток;

• мають право на самоврядування в питаннях, що відносяться до їхніх внутрішніх справ (у тому числі стосовно створення їх представницьких органів, що утворюються та діють у межах Конституції та законів України);

• мають право зберігати і зміцнювати свої особливі політичні, правові, соціальні та культурні інститути, зберігаючи при цьому свою участь в економічному, соціальному та культурному житті країни;

• мають право на рівний правовий захист (будь-яка дискримінація корінних народів України при реалізації ними своїх прав забороняється);

• мають право відроджувати, використовувати, розвивати і передавати майбутнім поколінням свою історію, мови, традиції, писемність і літературу, відновлювати та зберігати об’єкти матеріальної та нематеріальної культурної спадщини;

• визначають власну національну символіку та порядок її застосування з дотриманням законів України.

4. Держава сприяє представництву корінних народів у Верховній Раді України, Верховній Раді АР Крим тощо.

5. Держава гарантує захист корінних народів України від актів геноциду чи будь-яких інших актів колективного примусу або насильства.

6. Заперечення етнічної приналежності чи етнічної самобутності корінних народів України забороняється.

Законом корінним народам гарантується право на правовий захист від будь-яких дій, направлених на:

• позбавлення ознак етнічної приналежності та цілісності як самобутніх народів, позбавлення культурних цінностей;

• виселення або примусове переміщення із місць компактного проживання в будь-якій формі;

• примусову асиміляцію або примусову інтеграцію в будь-якій формі;

• заохочення або розпалювання расової, етнічної чи релігійної ненависті, направленої проти них.

7. Корінні народи зможуть спрямовувати частину доходів від користування природними ресурсами, розташованими на території АР Крим та міста Севастополя, на свої потреби; на резервування для представників корінних народів, що повертаються на територію Криму, земель сільськогосподарського та іншого призначення (ця норма набуде чинності після деокупації півострова).

8. Представницькі органи корінних народів можуть брати участь у їхньому міжнародному представництві.

Варто зазначити, що закон про корінні народи викликав невдоволення президента країни-агресора Росії – Володимира Путіна. Він стверджував, що цей документ начебто змусить етнічних росіян “переписуватися”, щоб “не відчувати себе людьми другого сорту”.

Водночас у Міністерстві закордонних справ України наголошували, що російська інтерпретація закону про корінні народи не має нічого спільного з дійсністю.