Демонтажу споруди заважав охоронний статус пам’ятки, тож арку постійно змінювали та створювали нові й нові проєкти з метою її візуальних та змістовних змін. Тепер же символросійської імперської політики може підлягати демонтажу внаслідок експертного висновку УІНП.

Міністерство культури та інформаційної політикивизнало колишню «Арку дружби народів» у Києвіоб’єктом, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Про це повідомляє пресслужба міністерства.

«Цим рішенням монумент втратив статус пам’ятки історії і може бути демонтований», — уточнили в міністерстві.

У МКІП нагадали, що згідно висновків Експертноїкомісії Українського інституту національноїпам’яті, «Арка дружби народів», котра була встановлена у 1982 році з нагоди відзначення 60-річчя утворення СРСР та 65-ї річниці Жовтневого перевороту 1917 року, належить до символікиросійської імперської політики та підлягаєцілковитому демонтажу.

Арка за задумом зв’язувала дві скульптурнікомпозиції: робітників – росіянина та українця, щотримали стрічку з орденом «Дружби народів», та стелу з багатофігурною групою, що символізуєПереяславську раду 1654 року. В останній Богдан Хмельницький уклав союзну угоду зпредставником московського царства боярином Василем Батурліним.

Переяславську угоду радянська ідеологія використовувала як символ обʼєднання двох «братніх народів». Тож, відповідно, на постаменті був напис двома мовами: «На ознаменування возз’єднання України з росією».

Колишні скульптурні композиції споруди

Дискусії про потребу демонтажу арки розпочалисьодразу після здобуття Україною Незалежності, алетоді у владі домінували комуністи і рішення через Раду не пройшло б, та й суспільство тоді було не готове до такого кроку.

Втім, часу минуло вже багато, а обговорення тривають й досі – хтось з киян висловлює незгоду, вважаючи, що арка є логічним завершеннямХрещатика та апелюючи до дороговизни процесудемонтажу, хтось стверджує, що символ є «імперським», а відтак потребує знесення.

Після окупації росією Криму та початку війни на Донбасі питання знесення арки постало ще більш гостро. Проте, далі приховування її початкового змісту та адаптування до нових реалій справа не заходила.

До прикладу в 2017 році споруду розмальовували в кольори веселки з нагоди проведення Євробачення.

Арка дружби народів у квітні 2017 року

А в листопаді 2018 року група художників на чоліз Володимиром Кузнєцовим намалювала тріщинуна монументі, яку назвали «Тріщиною дружби».

Арка після проведення робіт художниками

З початком повномасштабного вторгнення стало зрозуміло, що й тріщини вже замало.

Тож, було вирішено демонтувати росіянина та українця з орденом «Дружби народів».

Відбулось це в квітні 2022 року, а під час проведення самих робіт у фігури росіянина відкололася голова, щоспровокувало хвилю мемів у Мережі.

Демонтаж скульптурної композиції

14 травня 2022 року Київська міська рада ухвалиларішення про декомунізацію арки і перейменуваласпоруду в «Арку Свободи українського народу».
Втім, в Інституті національної пам’яті тоді наголосили, що архітектурний комплекс все одно продовжує залишатись втіленням міфу про «возз’єднання» України з росією.

Крім того, експертна комісія УІНП, до складу якоївходили дев’ятеро відомих істориків, філологів, якіє докторами наук, заявила, що монумент має бути демонтований.

«Втілений у монументальному комплексі «Арка дружби народів» міф про «возз’єднання» двох«братніх» народів не відповідає історичнимреаліям, у радянські часи цей міф використовувавсядля обґрунтування «віковічного прагненняукраїнського народу возз’єднатися з російським».

Зараз цей міф слугує для підтримки російськихтериторіальних претензій і пропаганди, що має на меті змінити уявлення українців про свою історіюта державність», — йдеться в рішенні Експертноїкомісії.

Комісія навіть додала, що монумент «становить загрозу національній безпеці України».

«Арка «Дружби народів» була одним із символів радянської пропаганди про «єдність» та «нерушиму дружбу» українського та російського народів. Тому абсолютно невипадково кияни називали цю споруду «ярмом», арка дійсно схожа на ярмо і за формою і за змістом», — в коментарі нашому виданню розповідає Ігор Кондратьєв, доктор історичних наук, професор, НУ «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка.

Ігор Кондратьєв

Аналізуючи ймовірні варіанти подальшої долі споруди доктор історичних наук наводить три можливі сценарії:

«Перший – демонтаж усієї конструкції або якоїсь її частини, що і було зроблено із скульптурним монументом під аркою у 2022 році.
Другий підхід – пам’ятка пропаганди все одно є пам’яткою – історичною та (або) науково-технічною, але нещодавно за рішенням МінкультуАрка цей статус історичної пам’ятки втратила.

Третій варіант – зміна змістовного навантаження. Наприклад, соціальними мережами «гуляє» малюнок де Арка зображена розбитою навпіл пострілом РСЗВ. Відповідно споруда набуває нового символізму, бо відносини із росією, навіть якщо війна завершиться завтра і окуповані території будуть звільнені, ще довгі роки не будуть дружніми і навіть сусідськими», — розмірковує професор.

Проте, Ігор Кондратьєв додає, що реалізація останнього варіанту дуже малоймовірна, адже на заваді можуть стати суто технічні проблеми.

«Вочевидь не готове суспільство і до збереження споруди, бо на заваді цього стає війна, тому ймовірніше Арка буде демонтована», – резюмує він.

  • Мінкульт позбавив статусу пам’ятки колишню Арку Свободи українського народу у Києві
  • Арку “Дружби народів” можуть демонтувати
  • Шарію, Панченко та Мирославу Олешко заблокували ТікТок через роботу на ворога