Останні кілька років в Україні триває медична реформа. Вона незмінно асоціюється з екс-очільницею Міністерства охорони здоров’я Уляною Супрун, адже за її керівництва вперше в історії почалася помітна трансформація системи – бюджетні гроші “пішли за пацієнтом”, українці отримали сімейних лікарів та змогу їх змінювати без прив’язування до прописки, почали розуміти, яку медичну допомогу вони можуть отримувати безкоштовно. Разом із цим Супрун нажила величезний антирейтинг, адже принципи прозорості в закупівлях ліків та фінансуванні медзакладів зламали багаторічні корупційні схеми “попередників” та нечесних керівників лікарень.

Врешті влітку 2019 року Супрун пішла з посади разом з усім урядом. Її замінила Зоряна Скалецька. Не без скандалів: журналісти сфотографували листування депутата від “Слуги народу” Михайла Радуцького, в якому він називає її “своєю людиною”. За пів року перебування Скалецької на посаді реформа рухалася за інерцією фактично без участі міністерки. Проте з міністерства пішло багато працівників – заступники, керівники директоратів – через незгоду з політикою Скалецької та суперечності всередині МОЗ. Звільнилися також керівники Національної служби здоров’я та Центру громадського здоров’я. Частина команди Супрун, яка залишилася працювати в МОЗ, говорить про тенденції щодо повернення тих самих “попередників”, які були на посадах у часи президентства Віктора Януковича.

На початку березня й новий уряд пішов у відставку. Новим очільником МОЗ став відомий кардіохірург Ілля Ємець, який “з порога” заявив, що Україні потрібна страхова медицина (улюблена тема політиків-популістів) та Санепідслужба, яку ліквідували через корупцію та застарілість. Та й сам президент Володимир Зеленський у ті ж дні говорив, що в Україні “багато хто не готовий до другого етапу медреформи”, що викликало занепокоєння у громадськості – а чи не згорнуть реформу взагалі під приводом неготовності?

Кому заважає медреформа?

Критикою медреформи та персонально Уляни Супрун свого часу займалися народна депутатка й очільниця Комітету з питань охорони здоров’я VIII скликання Ольга Богомолець, разом із лідеркою “Батьківщини” Юлією Тимошенко вона називала медреформу Супрун “геноцидом”, не наводячи підтверджень. Лідер проросійської партії “За життя” (яка пізніше об’єдналася з “Українським вибором” Віктора Медведчука) Вадим Рабинович скликав проти Супрун мітинги з ознаками проплаченості. У списку противників – екс-регіонали, такі як Тетяна Бахтєєва, Наталія Королевська, Юрій Бойко та інші. “Опозиційна платформа – За життя” навіть зареєструвала законопроєкт про скасування Закону “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення”, аби відкотити реформу назад. Королевська, представляючи його 13 березня, заявляла про “майже всіх пацієнтів та лікарів, які виступають проти цієї реформи”, “стрімку деградацію”, “знищену СЕС”, “епідемію кору”, людей, які “не можуть отримати медичну допомогу, бо не мають декларації”.

Зазначимо, що, за даними опитування Центру Разумкова, 76% пацієнтів задоволені сімейним лікарем, Рахункова палата з’ясувала, що закупівлі ліків через міжнародні організації, впроваджені за часів Супрун, дозволили заощадити до 39% бюджетних грошей, які раніше могли витрачатися на посередників та відкати, СЕС була корупційним майданчиком, епідемія кору почалася через падіння охоплення щепленнями і після приходу Супрун цей рівень значно зріс, а медична допомога первинної ланки безкоштовна для всіх після швидкої процедури укладання декларації.

Також викликало занепокоєння рішення президента створити в лютому тимчасову робочу групу з питань реформування системи охорони здоров’я. Група мала до 1 березня надати висновки щодо того, чи ефективна реформа та чи варто її продовжувати. До її складу увійшли такі критики медреформи, як керівник Інституту серця Борис Тодуров, у якого журналісти знайшли значні статки, неспівмірні із зарплатою, головний лікар Інституту Шалімова Олександр Усенко, де Служба безпеки виявила вимагання хабарів за трансплантацію, завідувачка кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені Богомольця Ольга Голубовська. Такі імена небезпідставно викликали сумніви, що реформа продовжиться.

Проте керівник цієї групи та голова Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький на засіданні 13 березня повідомив, що висновки групи щодо реформи позитивні.

“Я особисто долучений до проведення аналізу започаткованої в Україні медичної реформи як керівник робочої групи, створеної за дорученням президента України. Ми детально проаналізували стан і реалізацію програми медичних гарантій на первинному рівні й готовність закладів охорони здоров’я до її запровадження для інших видів медичної допомоги. Аналіз свідчить про те, що на первинному рівні медична реформа проходить успішно і вже має позитивні результати. Пацієнти отримали можливість реалізувати своє право на вільний вибір лікаря, яке раніше існувало тільки на папері, та зрозуміли перелік медичних послуг, який вони можуть отримати безоплатно в будь-якого лікаря первинної ланки незалежно від того, працює він у комунальній, приватній лікарні чи практикує самостійно як ФОП. Сьогодні вже 29 мільйонів українців підписали декларації із сімейними лікарями. Медичні заклади почали отримувати більше коштів, що дало можливість підвищити у два-три рази рівень оплати праці сімейних лікарів, покращити умови роботи закладу та запровадити додаткові сервіси”, – зачитав він з аркуша.

Готовність системи до наступного етапу реформи Радуцький теж підтвердив.

“За даними Національної служби здоров’я України (НСЗУ), станом на 10 березня автономізовано 99% закладів охорони здоров’я, що надають спеціалізовану медичну допомогу, та 100% центрів екстреної медичної допомоги, з них 90% виконали всі вимоги та готові до контрактування з НСЗУ. Ця інформація свідчить про фактичну готовність до впровадження другого етапу програми медичних гарантій”, – сказав голова комітету.

Відповідно, законопроєкт ОПЗЖ про скасування медреформи комітет рекомендував відхилити.

Що говорить новий міністр?

5 березня Ілля Ємець заявив, що має на меті перетворити НСЗУ на службу, яка буде займатися медичним страхуванням. Хоча НСЗУ вже є державним страховиком – вона гарантує кожному громадянину, який уклав декларацію з сімейним лікарем, безплатні послуги на первинні ланці – консультація, огляд, аналізи, кардіограма, вакцинація за Національним календарем щеплень. За законом, із 1 квітня НСЗУ починає фінансувати гарантовані послуги на інших рівнях меддопомоги – амбулаторно-поліклінічної, стаціонарної, екстреної, паліативної та медичної реабілітації. У цьому контексті заяви Ємця звучать неоднозначно, бо навіщо реформувати те, що вже працює? Тому почалися розмови, що Міністерство начебто має намір ліквідувати НСЗУ. Проте прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що це “неправда і маніпуляція”.

13 березня очільник МОЗ виступив на засіданні Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування. З одного боку, він задекларував продовження реформ, розпочатих його колегами. З іншого, анонсував зміни. Депутатка від “Голосу” Ольга Стефанишина, яка була заступницею Супрун, перепитала в Ємця, чи планується ліквідація НСЗУ, проте так і не отримала чіткої відповіді.

“Стара система, яка досі існує, система Семашка, працювала і може працювати тільки для країн із тоталітарним режимом. Зараз наш шлях не тільки в євроінтеграцію, а й у демократичний процес вимагає, щоб система була для людей”, – заявив Ємець.

За його словами, “реформу треба робити з голови, а не з первинної ланки”. “Ми говоримо про те, що обов’язково в демократичному суспільстві це має базуватися на страховій медицині – приватна, державна чи об’єднана. З мого погляду, країна може легко перейти на державне страхування, щоб кожен українець отримав картку про те, що він має забезпечення з податків, і це все відкриває для державної страхової медицини не тільки медичний бюджет”, – додав він, натякаючи, що до фінансування охорони здоров’я мають долучатися благодійні організації та бізнес.

Міністр стверджує, що якщо фінанси будуть виділятися на пацієнта через державну страхову компанію, то “через місяць погані лікарні відімруть самі”. Хоча, повторимо, це вже передбачає модель фінансування НСЗУ: найбільше грошей отримають ті лікарні, які надають найбільше послуг.

Також він додав, що бюджетних грошей вистачить лише на первинну ланку, проте не обґрунтував цю заяву цифрами.

Прокоментував пан Ємець і свої тези щодо відновлення Санепідслужби. “Букви” вже писали, чому повернення СЕС у її первісному вигляді може мати погані наслідки. За словами міністра, у постулатах нової СЕС виключається інспекція, яка й була джерелом корупції в минулому. СЕС буде діяти за зразком  центрів контролю і профілактики хвороб (Centers for Disease Control and Prevention) у США.

Чому медреформа потрібна?

На тлі неоднозначних заяв від різних посадових осіб НСЗУ, яку тимчасово очолює представниця попередньої команди Оксана Мовчан, зібрала лікарів із регіонів на прес-конференцію про медреформу. За її словами, Служба вже отримала заяви від понад 1,7 тис. спеціалізованих закладів медичної допомоги, які хочуть підписати з нею контракт.

“Я хочу пояснити, що таке контракти з НСЗУ: це швидке управління фінансами в умовах пандемії та будь-яких криз і концентрація їх там, де вони потрібні, ефективне використання обмеженого ресурсу держави там, де потрібно на благо пацієнта. Це оперативний збір даних і можливість їх оперативного аналізу, тому що мережа комп’ютеризована, всі операції відбуваються в режимі онлайн, держава може стежити й аналізувати важливі дані для ухвалення миттєвих рішень. Це той інструмент, який дозволить уряду ефективно керувати ситуацією в закладах. Невикористання цього інструменту призведе до можливих потенційних жертв і марнотратства”, – розповіла Мовчан.

Якщо ж реформа не почнеться 1 квітня, то пацієнти не отримають доступу до медичних послуг.

“Тому що договір із НСЗУ – це знак якості. Щоб укласти цей договір, заклад за певним видом послуг повинен відповідати вимогам. Це вимоги до персоналу, обладнання і процесів. Якщо цього нема, заклад договір не отримує. Але якщо договір є, то і лікар, і пацієнт будуть знати, що в цей заклад іти безпечно і там якісна медична допомога. І це буде так, тому що НСЗУ буде моніторити виконання договору”, – додав директор Департаменту договірної роботи НСЗУ Андрій Віленський.

Завідувач нейрохірургічного відділення Полтавської обласної лікарні, яка долучилася до реформи як пілотна, Михайло Тончев розповів, що зміна принципів фінансування дозволила збільшити кількість та спектр хірургічних операцій.

“Ще кілька років тому в Полтавській обласній лікарні не було навіть сучасного мікроскопа, а зараз є навігаційна станція, яка дозволяє операції п’ятого рівня складності. За рахунок того, що в обласній лікарні стоять доволі потужні ангіографи, ми можемо надавати допомогу пацієнтам з інсультом. І мене дивують ці розмови про відтермінування реформи. Зараз заклади Полтавської області готуються до цієї реформи, тривають зміни маршрутів пацієнтів. Маршрути ці стосуються пацієнтів із черепно-мозковою травмою, інсультами тощо. Наприклад, для чого пацієнту надходити в лікарню, яка не може надати йому допомогу? До цього екстренка везла пацієнта в найближчу лікарню, але ніхто не ставив собі запитання, чи є там томограф, чи можна пацієнта обстежити, поставити правильний діагноз. Зміна принципів фінансування є стимулом, аби лікарні вимагали від територіальний громад, обласних рад, шукали фінансування на покращення умов меддопомоги. Вимоги, які НСЗУ ставить до лікарень, на мій погляд, є мінімальними. Якщо їх не виконувати, то виникає запитання до лікарні, чи може вона взагалі надавати допомогу за цією нозологією”, – поділився лікар.

Головний лікар Вознесенської багатопрофільної лікарні Володимир Красьоха розповів, що чотири роки тому їхній заклад був звичайною районною лікарнею. Але спільними зусиллями власника закладу, громад, колективу та міжнародних інвесторів він став сучасною лікарнею.

“Ми ніколи не мріяли, що в нас буде найсучасніший комп’ютерний томограф, ангіограф, експертного класу апарат штучної вентиляції легень, ендоскопічне обладнання, апарат для ультразвукового дослідження, лабораторне обладнання, навіть машина екстреної допомоги повністю обладнана, яка вже працює й перевозить хворих на високоспеціалізований рівень, і ми рятуємо їх уже сьогодні. Ми надаємо допомогу як колишній центр госпітального округу п’яти районам навколо нас. Породіллі з цих районів народжують у нас, екстрені, планові операції, інсульти в нашому закладі. Тому ми чекаємо, коли ця робота буде винагороджена гідною зарплатою, коли гроші з тих регіонів підуть у наш заклад. Весь колектив чекає 1 квітня, якщо ми їх зневіримо, то іншого часу для старту медреформи не буде. Тому нехай ці люди, які приймають рішення щодо затримки реформи чи навіть її скасування, поглянуть в очі сімейним лікарям міста Вознесенська, які вже отримують зарплату в чотири рази більшу, ніж хірург мого закладу, і в очі хірургу, який чекає цю зарплату”, – сказав він.

Проте аби відкласти реформу, слід внести зміни в багато документів: Закон “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення”, Закон “Про державний бюджет”, постанови Кабінету Міністрів та накази МОЗ – саме вони регулюють медреформу, а до 1 квітня це видається малоймовірним.